З німецькими солдатами Литва почувається безпечніше

Оберфіхтах - невелике містечко у Баварії, неподалік чеського кордону. Найцікавіше тут - чудові ландшафти, а крім армійських казарм оглядати особливо нічого. Та невдовзі й вони майже спорожніють: моторизований піхотний батальйон танкового з'єднання 122 відбуває до Литви на "дуже тривалі навчання". Служба Божа, перекличка, промова командира, гімн Баварії і національний гімн і...можна вирушати. 

Все це вважають історичною подією. По-перше, надсилання близько півтисячі німецьких солдатів (на поточних навчаннях їхня кількість може сягнути 650) є частиною нової стратегії НАТО зі стримування Росії. Бундесвер командуватиме місією у Литві, до якої доєднаються ще півтисячі військових з Нідерландів, Бельгії та Норвегії. 

Довго не хотіли дратувати Росію

Короткострокові навчання проводилися тут останніми роками вже не раз, в тому числі в рамках авіаційного патрулювання над Балтією. Потреба в них виникла через відсутність в країнах Балтії власної ефективної військової авіації та через дедалі агресивнішу поведінку російської авіації у небі. Разом з тим, країни НАТО, включно з ФРН, раніше не поспішали оновлювати плани на випадок надзвичайної ситуації у цьому регіоні, щоби зайвий раз не дратувати Росію. 

Але після анексії Криму та подій на сході України, стало очевидним, що Росія порушує загальноприйнятні правила і на стриманість НАТО не зважає. На літньому саміті НАТО у Варшаві на цей виклик вирішили відповісти створенням швидких сил реагування (Enhanced Forward Presence, EFP). Згідно з планом, у чотирьох країнах буде розміщено багатонаціональний контингент. У Польщі командування візьмуть на себе американці, які скерували туди додаткову бригаду, у Латвії - канадські сили, а в Естонії командування очолять британці. 

Грібаускайте: минув час сумнівів

По-друге, говорячи про історичність цих подій, слід мати на увазі, що вперше з часів Другої світової німецькі війська розміщуватимуться на Сході Європи. Після пакту Гітлера-Сталіна, який відкрив шлях радянській окупації балтійських республік, в 1941 році сюди ввійшли частини вермахту та СС, що вчиняли на цій території страшні злочини. Понад 90 відсотків литовської 200-тисячної єврейської громади загинули у Голокості. Литовці, які до того часу вже встигли відчути на собі більшовицький терор, головним ворогом вважали радше Москву, ніж Берлін. У ході кількох хвиль депортацій, що тривали між 1941 та 1949 роками, близько 140 тисяч литовців насильно переселили до Сибіру. Багато з них загинули. 

Сьогодні ж Литва просила про розміщення частин саме німецького Бундесверу. "Рішення Німеччини про скерування батальйону в Литву означає прорив на шляху Берліна до виконання провідної ролі у підтриманні європейської безпеки", - сказала президентка Литви Даля Грібаускайте і додала, що "це історичний поворот. Часи сумнівів, страху, неповної готовності до взяття на себе відповідальності та побоювання того, що Путін про це подумає - лишились позаду".

Крім військових, до регіону прибувають і 200 одиниць військової техніки з яких 30 - гусенична. Це БМП Marder та танки Leopard. Місія триватиме півроку, а відтак відбудеться ротація сил. На зміну прибудуть солдати зі саксонського Марієнберга. 

Поки ж німецькі військові на маневрах посилено відпрацьовували різноманітні сценарії дій стримування, направлені на те, щоб виграти час в очікуванні прибуття підмоги, розповів командир батальйону, підполковник Крістоф Губер. 

Литовці раді прибуттю німецьких сил

Сьогодні багато експертів впевнені у наявності потенційних загроз з боку Росії в країнах Балтії, які до 1991 окуповував СРСР і де присутня велика російська меншина. Особливо "невралгічним" вважають "Cувалкський коридор", що пролягає між Калінінградською областю та Білоруссю і який є єдиною артерією забезпечення для НАТО, яку Росія може спробувати перекрити. 

Британський генерал сер Річард Шіррефф навіть написав на цю тему актуальний роман, який вже переклали багатьма мовами: "2017. Війна з Росією". У книзі автор прогнозує, що наступна російська авантюра відбудеться у балтійському регіоні і як раз у 2017-му. 

Після шоку від українських подій, балтійські країни були шоковані ще й обранням президентом США Дональда Трампа, який відкрито поставив під сумнів сам сенс існування НАТО. За словами екс-міністра закордонних справ Литви Аудронюса Ажубаліса, подальше фліртування Трампа з Путіним "може становити загрозу для цілого світу". 

Колишній естонський посол в Росії Юрі Луйк стриманіший в оцінках. Він зауважує, що статут НАТО та пункт 5 (про колективну оборону) не залежить від того чи іншого президента США. 

Лідер литовського руху за незалежність Вітаутас Ландсбергіс вітає німецьку участь. "Зі союзниками Литва почувається безпечніше. Наші громадяни вітають прибуття солдатів. Єдиний, хто цього не вітає, це країна-потенційний агресор. І якщо зі сходу лунають гнівні заяви, це означає тільки те, що напасти на Литву тепер буде важче", - сказав Ландсбергіс у розмові з DW.