Ради безпеки ООН ухвалила резолюцію щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних нападів, яку ініціювала Україна. МЗС України вказує, що резолюція має на меті підвищення ефективності міжнародних зусиль для протидії терористичним актам проти об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, в рамках Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
Ілюстраційне фото. Засідання Ради безпеки ООН, Нью-Йорк
На відкритих дебатах Ради безпеки щодо захисту критичної інфраструктури головував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Рада безпеки ООН, в якій із першого лютого і весь цей місяць головує Україна, ухвалила резолюцію «Захист критичної інфраструктури від терористичних нападів». Авторство резолюції номер 2341 – за Україною, але співспонсорами її виступили ще 30 країн.
Відтак Рада безпеки ООН, непостійним членом якої два роки (у 2017–2018-му) є Україна, закликає держави-члени ООН забезпечити встановлення кримінальної відповідальності за терористичні акти, спрямовані на знищення або дезактивацію критично важливих об’єктів інфраструктури.
Резолюція також передбачає потребу запровадити кримінальну відповідальність за планування, підготовку, фінансування та матеріально-технічну підтримку таких нападів на критично важливі об’єкти інфраструктури.
Серед важливих об’єктів інфраструктури в резолюції також згадуються інтернет та туристичні об’єкти.
Захист інфраструктури важливий для всіх, Україна вже потерпіла
Як сказав у виступі міністр закордонних справ України Павло Клімкін, «захист критичної інфраструктури є нагальним для національної безпеки, громадської безпеки та економічного розвитку всіх країн». «Терористичні напади на ці об’єкти та служби можуть значно перешкоджати життєдіяльності суспільств та потягнути за собою значні людські страждання», – наголосив Клімкін.
З 2015 року кілька українських урядових структур, а також об’єктів критичної інфраструктури – таких, як регіональні енергетичні компанії та фінансові установи – стали об’єктами кібернетичних нападів.
Також, сказав Клімкін, невідомі хакерські групи недавно атакували київський аеропорт та електронну базу Міністерства оборони України. На початку грудня минулого року вебсайти Держказначейства, Міністерства фінансів та Державного пенсійного фонду України були тимчасово виведені з ладу якраз перед кінцем фінансового року.
«Ми знаємо мету цих нападів. Це зроблено для того, аби вивести з ладу фінансову систему України, послабити наші оборонні можливості та, зрештою, дестабілізувати українське суспільство… По нас вдарили, але в результаті ми стали стійкішими», – сказав Клімкін на засіданні Ради безпеки ООН.
Резолюцію підтримали всі
Звертає на себе увагу те, що резолюція, запропонована Україною і проголосована в Раді безпеки під її головуванням, була ухвалена одностайно – за неї віддали голоси всі п’ять постійних членів Ради безпеки і десять непостійних.
Раніше резолюції, пропоновані Україною або на українську тематику – зокрема, щодо незаконної анексії Криму Росією чи конфлікту у східній Україні – розділяли Раду безпеки ООН, а тут резолюція України була підтримана одноголосно.
І хоча Україна, подаючи резолюцію і заручившись підтримкою трьох десятків співспонсорів, думала насамперед про захист своєї критичної інфраструктури, а також і про цю проблему в глобальних масштабах, однак багато хто вказував і на інші точки світу, де проблема захисту критичної інфраструктури від терористичних нападів є актуальною.
Постійний представник Британії при ООН Метью Райкрофт в твіті, говорячи про одностайне голосування за резолюцію, вказав також хештеґ «Daesh» – арабську абревіатуру угруповання «Ісламська держава», яке звинувачують у нападах на критичну інфраструктуру в Іраку та Сирії.
В інтерв’ю журналістам у штаб-квартирі ООН Метью Райкрофт сказав, що Британія «рішуче підтримує» резолюцію, запропоновану українським головуванням у Раді безпеки.
У твітері також вказують на те, що бойовики «Ісламської держави» з липня 2016 року палять нафту та нафтопереробні потужності на теренах Іраку, які перебувають під їхнім контролем.
Наші інтереси:
Сподіваємося, що це початок дипломатичних перемог України.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Резолюцію, подану Україною, що головує в Раді безпеки ООН, ухвалили одностайно
Світ:
Ради безпеки ООН ухвалила резолюцію щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних нападів, яку ініціювала Україна. МЗС України вказує, що резолюція має на меті підвищення ефективності міжнародних зусиль для протидії терористичним актам проти об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, в рамках Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
17021402.jpg
На відкритих дебатах Ради безпеки щодо захисту критичної інфраструктури головував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Рада безпеки ООН, в якій із першого лютого і весь цей місяць головує Україна, ухвалила резолюцію «Захист критичної інфраструктури від терористичних нападів». Авторство резолюції номер 2341 – за Україною, але співспонсорами її виступили ще 30 країн.
Відтак Рада безпеки ООН, непостійним членом якої два роки (у 2017–2018-му) є Україна, закликає держави-члени ООН забезпечити встановлення кримінальної відповідальності за терористичні акти, спрямовані на знищення або дезактивацію критично важливих об’єктів інфраструктури.
Резолюція також передбачає потребу запровадити кримінальну відповідальність за планування, підготовку, фінансування та матеріально-технічну підтримку таких нападів на критично важливі об’єкти інфраструктури.
Серед важливих об’єктів інфраструктури в резолюції також згадуються інтернет та туристичні об’єкти.
Захист інфраструктури важливий для всіх, Україна вже потерпіла
Як сказав у виступі міністр закордонних справ України Павло Клімкін, «захист критичної інфраструктури є нагальним для національної безпеки, громадської безпеки та економічного розвитку всіх країн». «Терористичні напади на ці об’єкти та служби можуть значно перешкоджати життєдіяльності суспільств та потягнути за собою значні людські страждання», – наголосив Клімкін.
З 2015 року кілька українських урядових структур, а також об’єктів критичної інфраструктури – таких, як регіональні енергетичні компанії та фінансові установи – стали об’єктами кібернетичних нападів.
Також, сказав Клімкін, невідомі хакерські групи недавно атакували київський аеропорт та електронну базу Міністерства оборони України. На початку грудня минулого року вебсайти Держказначейства, Міністерства фінансів та Державного пенсійного фонду України були тимчасово виведені з ладу якраз перед кінцем фінансового року.
«Ми знаємо мету цих нападів. Це зроблено для того, аби вивести з ладу фінансову систему України, послабити наші оборонні можливості та, зрештою, дестабілізувати українське суспільство… По нас вдарили, але в результаті ми стали стійкішими», – сказав Клімкін на засіданні Ради безпеки ООН.
Резолюцію підтримали всі
Звертає на себе увагу те, що резолюція, запропонована Україною і проголосована в Раді безпеки під її головуванням, була ухвалена одностайно – за неї віддали голоси всі п’ять постійних членів Ради безпеки і десять непостійних.
Раніше резолюції, пропоновані Україною або на українську тематику – зокрема, щодо незаконної анексії Криму Росією чи конфлікту у східній Україні – розділяли Раду безпеки ООН, а тут резолюція України була підтримана одноголосно.
І хоча Україна, подаючи резолюцію і заручившись підтримкою трьох десятків співспонсорів, думала насамперед про захист своєї критичної інфраструктури, а також і про цю проблему в глобальних масштабах, однак багато хто вказував і на інші точки світу, де проблема захисту критичної інфраструктури від терористичних нападів є актуальною.
Постійний представник Британії при ООН Метью Райкрофт в твіті, говорячи про одностайне голосування за резолюцію, вказав також хештеґ «Daesh» – арабську абревіатуру угруповання «Ісламська держава», яке звинувачують у нападах на критичну інфраструктуру в Іраку та Сирії.
В інтерв’ю журналістам у штаб-квартирі ООН Метью Райкрофт сказав, що Британія «рішуче підтримує» резолюцію, запропоновану українським головуванням у Раді безпеки.
У твітері також вказують на те, що бойовики «Ісламської держави» з липня 2016 року палять нафту та нафтопереробні потужності на теренах Іраку, які перебувають під їхнім контролем.
Сподіваємося, що це початок дипломатичних перемог України.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь