Скільки нас залишилось? Для когось - це незручне запитання. Перепис відкладається

Вперше і востаннє в незалежній Україні перепис населення проводили понад 15 років тому.

Скільки зараз люду проживає на наших теренах  – достеменно не відомо. І тому скласти повну картину процесів, що відбуваються в країні, вирахувати коректні цифри для складення держбюджету -  неможливо. А, відповідно, і спланувати стратегію розвитку – теж.

Тим більше, коли в країні відбулися настільки суттєві суспільно-політичні катаклізми, з’явилися окуповані території, переселенці та інше. Україна вперше в своїй історії зіткнулася з подібними проблемами.

Однак, до сих пір розрахунки державних доходів та витрат, кількість нужденних та обсяги допомоги їм, масштаби міграції та етнічний склад, тощо, оцінюються від «фонаря».

Через те, що немає даних перепису населення України, вітчизняним інформаційним полем «гуляють» цифри на будь-який «смак» від 42 млн до 35 млн осіб. За таких обставин ні одна поважна міжнародна фінансова контора, ні один інвестор не може визначити, то ж з якою країною вони мають діло?

«Викинути» 1 млрд грн – серйозне політичне рішення

Згідно рекомендацій ООН переписи проводяться один раз на 10 років у роки, які закінчуються на “0”, “1” або “9”. Цьому правилу слідують більшість країн. Але не Україна.

Через нестачу фінансів (а швидше за все – через свідоме небажання) проведення перепису хоч і призначалося, але постійно переносилося – з 2010-го на 2013-й, потім на 2016-й, а відтоді на 2020-й.

Наразі питання про проведення «переобліку» населення вийшло в розряд політичних  рішень. Відкладати нема куди, бо вже соромно цивілізованому світу й в очі дивитися.

«Це повинно бути серйозне політичне рішення, оскільки перепис населення коштує близько 1 млрд грн», - заявив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. При цьому він зазначив, що робоча група хотіла  б організувати перепис в 2018 році.

«Тільки перепис населення дає повну картину тих процесів, які відбуваються в країні. І йдеться не лише про демографічну ситуацію, а про значно ширше коло соціально-економічних показників», - вважає пан Розенко. 

Дійсно, ми вже маємо безліч реєстрів, а звести їх до купи неможливо.

Наприклад, до Дня перемоги держава виділила понад 1 млрд грн одноразової допомоги ветеранам, яких, за даними Мінсоцполітики, налічується понад 1,2 мільйони осіб. А скільки серед них насправді ветеранів? Хтось взагалі рахував?

Або хтось може сказати точно, який обсяг пенсійних виплат чи субсидій знадобиться наступного бюджетного року? І таких питань,  ледве не щодня, виникає безліч.

Скільки українців є – комусь краще не знати

За словами аналітиків, основні причини затягування з переписом  - відомі. Це нестача коштів, організаційна неготовність, а також небажання ідеологічних загострень, що можуть супроводжувати результати перепису. Особливо напередодні будь-яких виборів.

По-перше, може виникнути конфліктна ситуація щодо даних реєстру виборців, якщо в них виявляться «мертві душі» (навіть не сумніваємось, що так і станеться – Авт.).

По-друге, в зовнішньополітичних стосунках може спекулятивно використовуватись результати зміни мовного і етнічного складу населення.

Наприклад, у 2001 році йшли дуже гострі дискусії щодо даних перепису, який засвідчив про зменшення кількості етнічних росіян в Україні. Які тільки заяви тоді не робилися – і те, що знищують етнічних росіян, що іде штучна та примусова українізація та ін. І ми не помилимось, констатуючи, що війна на Сході України, - це, до певної міри, плід і тих «дискусій».

«Абсурдність ситуації полягає у постійному відсуванні теми перепису на невизначений час. Те, що наразі це питання зависло, пов’язане з війною, Кримом і Донбасом. Нам постійно твердять, що нема грошей. Хоча в порівнянні з деякими іншими державними витратами, той мільярд гривень, що необхідний для проведення перепису, вже давно можна було б знайти», - переконаний керівник центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. І, за його словами, чим далі - тим актуальність нового перепису зростає.

«Взагалі, перепис - один з показників цивілізованості бюрократичної машини держави, основа будь-яких соціально-економічних розрахунків. Без проведення перепису - це не держава, - зазначає політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. - Інша справа, що тут є певна політика, яка полягає в тому, що результати можуть виявитися дуже несподіваними в той або інший бік. Або у нас населення набагато менше, ніж ми собі думали, або набагато більше».

На думку пана Небоженка, поява точних даних про кількість і характеристики населення може викликати дуже серйозну ревізію всіх матеріалів державної статистики та соціально-економічних матеріалів, якими оперують і які надають державні органи.

Крім статистики, перепис, за його словами, має відповісти на фундаментальне запитання: з кого і як брати податки? Це дасть можливість, нарешті точно оцінити масштаб тіньової економіки та визначити міру зусиль на боротьбу з явищем.

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії України, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування підтвердив Укрінформу, що на нараді у віце-прем’єра Розенка розглядалось питання проведення перепису у 2018 році.

Але для організації всеукраїнського перепису населення – це занадто стислі строки, каже експерт.

«По-перше, для виділення коштів потрібно переглядати нинішній бюджет, по-друге, прискорювати саму процедуру підготовки до його проведення. Адже облік переселенців потребує особливого підходу, додаткових грошей та часу. Перепис населення, взагалі, найскладніша процедура в організації державного управління. Для його проведення необхідно залучити 300–400 тисяч людей, яких потрібно додатково навчити», - зазначає Олександр Гладун.