Камасутра для Кремля, або чим російські істерики корисні Україні

У Росії черговий приступ істерики з приводу прав людини. І вже за традицією, наших сусідів хвилює не справедливий суд в Челябінську або що  губернатор десь в середній смузі  "зажрався", зовсім ні. Права людини влада РФ захищає винятково  в Україні.

Мабуть, на власній території проблема давно вирішена в форматі «немає прав - немає і проблем». Ми вже настільки до цього звикли, що поводимося, як ветеринари. Тобто знаємо, що повинні робити, а на крики тварин не звертаємо уваги.

Мудра позиція, коли у тебе така робота або такі сусіди. А від істерик «за поребриком» ми навіть навчилися отримувати певне задоволення. Хотілося б написати, що естетичне, але кого я обманюю? Просто за фактом, тому що з естетикою там поки слабко.

Отже, нижня палата російської Держдуми звернулася не куди-небудь в «Спортлото», а одразу до Парламентської асамблеї ОБСЄ із закликом засудити рішення президента України про заборону на її території популярних російських соціальних мереж та інтернет-ресурсів.

Взагалі-то це рішення приймав не президент, але розбиратися в нюансах парламентської демократії України сусідам чи лінь, чи то занадто складне для звичних до вертикалі влади завдання.

Коментуючи цю скаргу, цілий спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що Росія повинна захищати права своїх співвітчизників, які проживають в Україні.

Як РФ захищає співвітчизників, ми чудово бачимо по зруйнованому Донбасу, закритих і вивезених з окупованого регіону на метал підприємствах, а також жертвах серед мирного населення. Так захищають, що дим іде в прямому сенсі.

Далі по тексту спікер пожартував ще двічі. "Ми повинні захищати елементарні права людини на Україні, в інших країнах, тому що ми входимо в європейську спільноту, і наші колеги по ПА ОБСЄ та інших міжпарламентських інститутах повинні розуміти, що відбувається - порушуються фундаментальні права людини", - заявив Володін.

Я не знав, що користування фсбшними соціальними мережами якось входить в список елементарних і місцями навіть фундаментальних прав людини. Наприклад, сама Росія блокує незручні інтернет-ресурси дуже навіть легко.

Ну а заява про входження РФ до європейської спільноти - це вже чистий анекдот, який до реальності відношення не має. Той випадок, коли від істерики сусідів дійсно можна отримати задоволення.

Кажуть, що Камасутра спершу була посібником з греко-римської боротьби з малюнками для неписьменних, але сильних спортсменів. А потім якийсь гуморист трохи домалював і вийшло те, що вийшло. Головне, що в окремих моментах ці процеси в чомусь схожі.

У чому саме? За реакцією партнера потрібно стежити, а не тільки за правильністю своїх дій. Це не складно, насправді. Відрізнити ніжний стогін від крику болю і ударів долонею по борцівському килимі.

До процесу гібридної війни цей екскурс в історію має пряме відношення. Наші дії можна умовно за результатами розділити на три категорії. Перша приносить користь нам, друга завдає шкоди російському агресору, третя в різних пропорціях об'єднує дві перших.

І якщо від якихось процесів або виступів українських політиків у Росії починають стогнати і просити продовжувати, значить відразу стоп і увага - відбувається щось зовсім не те.

А ось коли там кричать про порушення прав людини і лякають прийдешніми катастрофами - швидше за все, ми вгадали з напрямком.

Розумні люди навіть з чужих істерик і брехні зможуть витягти трохи корисної інформації.

Автор: Кирило Сазонов