Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 1 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Цього літа у центрі Києва на території освітньої станції 31В1 з’явиться міський город, де киян навчатимуть тонкощам фермерства у місті. Проект стартував на платформі «Велика ідея» і зібрав вже майже 50% суми.
Але розпочалося усе три роки тому, коли ідеолог проекту Олександр Супрунець, співзасновник Biggggidea.com, ГО Garage Gang й «Місцева економіка» влаштував сад на своєму балконі. Згодом це захоплення переросло у бажання створити міський проект.
Сад на балконі
«Все розпочалося три роки тому. У мене є великий незасклений балкон, який закривають від «святошинської урбанізації» три розлогі красиві берези. В теплу пору там прохолодно і магічно – зелений затінок практично на проспекті Перемоги.Влітку мій балкон – ще і міні-кафе для друзів, тому, коли постала ідея саду на балконі, стояло завдання, як простір доповнити, а не бездумно заповнити рослинами.
Досвід вирощування рослин у мене з дитинства. І якщо тоді це були експерименти, то нині – бажання вирощувати щось корисне, не просто декоративні рослини, а те, що можна було б вживати.
І момент спостереження за рослиною, дослідження видів, різноманітності, те, як зростає рослина – цей аспект дуже вабить. Цьогоріч мій балкон більше схожий на пересадочну станцію, на лабораторію. Зараз там кілька мішків біогумусу, торф, близько сотні саджанців томатів, лимон, лохина, дуб, лісова та садова суниця, огірки, квасоля. Там готуються до пересадки рослини, які пізніше будуть зростати в місті. За три роки «балконного фермерства» є розуміння, що наступний крок – вихід в місто.
Про рослини
Перший рік тут була зелень, салат. Тоді мало приділялось уваги питанням ґрунту, насіння.
Не було усвідомлення того, що рослини – це непізнаний світ зі своїми законами і впливом на людину. Пам’ятаю як salad mustard за ніч з’їла зелена гусінь, що переповзла з берез.
Пізніше почалось знайомство з практиками Зеппа Хольцера, Масанобу Фукуока («Революція однієї соломинки»), Рудольфа Штайнера, біодинаміка українського походження Алєкса Подолінського.
А потім все закрутилось ще глибше – пермакультура, практика на канадській міні фермі (spin farming – фермерство на малих ділянках), курс Design for Sustainability в екопоселенні Даманур в Італії.
На третій рік на балконі вже було близько 20 кущів томатів, базилік, рукола, кінза, болгарський перець. Лимон подарували друзі, і він у перший рік дав п’ять плодів.
Насправді багато, що стосується форм, ґрунту, для початківців-садівників на балконах можна знайти в «Епіцентрі» чи у садових магазинах. Але там точно не знайти хороші біопрепарати та превентивні екологічні засоби для рослин. Цього року я ставлюсь до процесу більш свідомо та професійно – це вже біогумус, екологічне українське насіння (тобто не голландське оброблене з супермаркетів), буде більше видів – вже є бобові, лісова та садова полуниця, огірки.
Процес триває від висівання, починаючи з березня, завершуючи першими морозами восени. Найбільше роботи весною, літом рослини пускаються в ріст, і єдина важлива справа – це їхній доступ до води.
Цього року на балконі я вирішив спробувати робити компост з органічних відходів. Завдяки біоприпаратам процес розкладення решткок при теплій температурі йде швидко, запаху немає. Клопоти приємні, часу займає більше на початку – висівання, пересадка. Потім коли рослини пускаються в ріст, все співіснує гармонійно. Трохи складніше влітку з системою поливу, коли від’їжджаєш з міста, потрібно переселити друзів у квартиру, або організувати розумну систему поливу.
Город у центрі міста
Балконне захоплення за три роки переросло у намір продовжити справу на більшій ділянці. Цього року – це тераса Освітньої станції 31В1 і дах.
Наприкінці 2015 року ми з партнерами заснували громадську організацію «Місцева економіка». Наші основні завдання – побудова мережі молодих професіоналів в натуральному сільському господарстві; розвиток місцевої економіки, популяризація практики вирощування їжі, посилення ролі та можливостей місцевих фермерів; створення споживчого попиту на продукцію молодих аграріїв.
Коротко кажучи, наше завдання – зробити професію фермера популярною, особливо серед молодого покоління. Farming is sexy!
Команда
Після запуску на Спільнокошті проект 31В1 отримав гарний фідбек від аудиторії – медіа, спонсорів, партнерів, волонтерів. Це означає, що проект затребуваний. Тут зібралася цікава команда. Кожен з нас працює у сферах, не зовсім дотичних до сільського господарства, але є досвід та бажання свій вільний час вкладати у цей проект.
Ми є молодими практикуючими міськими фермерами, тобто так, звісно, ми теж порпаємось у ґрунті і вивчаємо світ рослин. Але і займаємося комунікаціями та мейкерством – шукаємо та розробляємо рішення для вирощування їжі у містах.
Наприклад, Настя Шмалько працює в проекті реформи національної поліції, жила та працювала у Стокгольмі компанії з енергоефективності, займається в проекті напрямком Smart Greenhouse. Команда Envi Logic – інженер Павло Везденецький, IT спеціаліст Андрій Яремич – розробляють для нас систему поливу, стінку з вертикальним городництвом та оснащення даху. Знаєте, хто винокує роль агронома у проекті? Олександр Рак – кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України.
Цього року виходимо у місто, щоби створити майданчик-лабораторію для навчання про те як вирощувати здорову їжу, як розірвати коло залежності від великих агрокорпорацій (невже це можливо?), як повернути розуміння того, що фермер, який вирощує екологічну продукцію, нам потрібен тричі на день.
Міське фермерство – це, перш за все, навчальний інструмент. Звісно існують успішні кейси вирощування рослин і на дахах у теплицях великих міст, і в аеропортах, і дворах.
Ми не плануємо нагодувати місто – наша мета показати, що людина може і створена для того, щоб вирощувати собі їжу.
Якщо поєднати сучасні технології і прадавні методи обробки землі (наприклад, неоранка ґрунту), – можна досягти цікавого неочікуваного результату. Двори, підвіконня, балкони – це ваш простір, ваше повітря, і водночас – ваша земля, куди ви можете заселити рослину.
Кошти, які ми збираємо на «Спільнокошті», нам потрібні на виробництво архітектурних форм, міні-теплиць, системи поливу та розробку лекторію. Окрім майстер класів для дітей та дорослих, влітку ми запускаємо лекторій з рослинництва і зараз розробляємо спеціальну програму здорових ранків з йогою, сніданком і лекціями.
На таких лекціях ви дізнаєтесь, наприклад, як можна робити компост на балконі або як кожен з нас може вплинути на відновлення кліматичного балансу».
Фото: Олександр Супрунець
Наші інтереси:
Самозабезпечення продуктами харчування в будьяких умовах.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Дачі не треба: як «зелене» хобі перетворилось на громадський сад у центрі Києва
Цього літа у центрі Києва на території освітньої станції 31В1 з’явиться міський город, де киян навчатимуть тонкощам фермерства у місті. Проект стартував на платформі «Велика ідея» і зібрав вже майже 50% суми.
12391443102080493269361168071634073284088424n.jpg
Зміст
Але розпочалося усе три роки тому, коли ідеолог проекту Олександр Супрунець, співзасновник Biggggidea.com, ГО Garage Gang й «Місцева економіка» влаштував сад на своєму балконі. Згодом це захоплення переросло у бажання створити міський проект.
Сад на балконі
«Все розпочалося три роки тому. У мене є великий незасклений балкон, який закривають від «святошинської урбанізації» три розлогі красиві берези. В теплу пору там прохолодно і магічно – зелений затінок практично на проспекті Перемоги.Влітку мій балкон – ще і міні-кафе для друзів, тому, коли постала ідея саду на балконі, стояло завдання, як простір доповнити, а не бездумно заповнити рослинами.
Досвід вирощування рослин у мене з дитинства. І якщо тоді це були експерименти, то нині – бажання вирощувати щось корисне, не просто декоративні рослини, а те, що можна було б вживати.
І момент спостереження за рослиною, дослідження видів, різноманітності, те, як зростає рослина – цей аспект дуже вабить. Цьогоріч мій балкон більше схожий на пересадочну станцію, на лабораторію. Зараз там кілька мішків біогумусу, торф, близько сотні саджанців томатів, лимон, лохина, дуб, лісова та садова суниця, огірки, квасоля. Там готуються до пересадки рослини, які пізніше будуть зростати в місті. За три роки «балконного фермерства» є розуміння, що наступний крок – вихід в місто.
Про рослини
Перший рік тут була зелень, салат. Тоді мало приділялось уваги питанням ґрунту, насіння.
Не було усвідомлення того, що рослини – це непізнаний світ зі своїми законами і впливом на людину. Пам’ятаю як salad mustard за ніч з’їла зелена гусінь, що переповзла з берез.
Пізніше почалось знайомство з практиками Зеппа Хольцера, Масанобу Фукуока («Революція однієї соломинки»), Рудольфа Штайнера, біодинаміка українського походження Алєкса Подолінського.
А потім все закрутилось ще глибше – пермакультура, практика на канадській міні фермі (spin farming – фермерство на малих ділянках), курс Design for Sustainability в екопоселенні Даманур в Італії.
На третій рік на балконі вже було близько 20 кущів томатів, базилік, рукола, кінза, болгарський перець. Лимон подарували друзі, і він у перший рік дав п’ять плодів.
Насправді багато, що стосується форм, ґрунту, для початківців-садівників на балконах можна знайти в «Епіцентрі» чи у садових магазинах. Але там точно не знайти хороші біопрепарати та превентивні екологічні засоби для рослин. Цього року я ставлюсь до процесу більш свідомо та професійно – це вже біогумус, екологічне українське насіння (тобто не голландське оброблене з супермаркетів), буде більше видів – вже є бобові, лісова та садова полуниця, огірки.
Процес триває від висівання, починаючи з березня, завершуючи першими морозами восени. Найбільше роботи весною, літом рослини пускаються в ріст, і єдина важлива справа – це їхній доступ до води.
Цього року на балконі я вирішив спробувати робити компост з органічних відходів. Завдяки біоприпаратам процес розкладення решткок при теплій температурі йде швидко, запаху немає. Клопоти приємні, часу займає більше на початку – висівання, пересадка. Потім коли рослини пускаються в ріст, все співіснує гармонійно. Трохи складніше влітку з системою поливу, коли від’їжджаєш з міста, потрібно переселити друзів у квартиру, або організувати розумну систему поливу.
Город у центрі міста
Балконне захоплення за три роки переросло у намір продовжити справу на більшій ділянці. Цього року – це тераса Освітньої станції 31В1 і дах.
Наприкінці 2015 року ми з партнерами заснували громадську організацію «Місцева економіка». Наші основні завдання – побудова мережі молодих професіоналів в натуральному сільському господарстві; розвиток місцевої економіки, популяризація практики вирощування їжі, посилення ролі та можливостей місцевих фермерів; створення споживчого попиту на продукцію молодих аграріїв.
Коротко кажучи, наше завдання – зробити професію фермера популярною, особливо серед молодого покоління. Farming is sexy!
Команда
Після запуску на Спільнокошті проект 31В1 отримав гарний фідбек від аудиторії – медіа, спонсорів, партнерів, волонтерів. Це означає, що проект затребуваний. Тут зібралася цікава команда. Кожен з нас працює у сферах, не зовсім дотичних до сільського господарства, але є досвід та бажання свій вільний час вкладати у цей проект.
Ми є молодими практикуючими міськими фермерами, тобто так, звісно, ми теж порпаємось у ґрунті і вивчаємо світ рослин. Але і займаємося комунікаціями та мейкерством – шукаємо та розробляємо рішення для вирощування їжі у містах.
Наприклад, Настя Шмалько працює в проекті реформи національної поліції, жила та працювала у Стокгольмі компанії з енергоефективності, займається в проекті напрямком Smart Greenhouse. Команда Envi Logic – інженер Павло Везденецький, IT спеціаліст Андрій Яремич – розробляють для нас систему поливу, стінку з вертикальним городництвом та оснащення даху. Знаєте, хто винокує роль агронома у проекті? Олександр Рак – кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України.
Цього року виходимо у місто, щоби створити майданчик-лабораторію для навчання про те як вирощувати здорову їжу, як розірвати коло залежності від великих агрокорпорацій (невже це можливо?), як повернути розуміння того, що фермер, який вирощує екологічну продукцію, нам потрібен тричі на день.
Міське фермерство – це, перш за все, навчальний інструмент. Звісно існують успішні кейси вирощування рослин і на дахах у теплицях великих міст, і в аеропортах, і дворах.
Ми не плануємо нагодувати місто – наша мета показати, що людина може і створена для того, щоб вирощувати собі їжу.
Якщо поєднати сучасні технології і прадавні методи обробки землі (наприклад, неоранка ґрунту), – можна досягти цікавого неочікуваного результату. Двори, підвіконня, балкони – це ваш простір, ваше повітря, і водночас – ваша земля, куди ви можете заселити рослину.
Кошти, які ми збираємо на «Спільнокошті», нам потрібні на виробництво архітектурних форм, міні-теплиць, системи поливу та розробку лекторію. Окрім майстер класів для дітей та дорослих, влітку ми запускаємо лекторій з рослинництва і зараз розробляємо спеціальну програму здорових ранків з йогою, сніданком і лекціями.
На таких лекціях ви дізнаєтесь, наприклад, як можна робити компост на балконі або як кожен з нас може вплинути на відновлення кліматичного балансу».
Фото: Олександр Супрунець
Самозабезпечення продуктами харчування в будьяких умовах.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?