Допомогти розмовляти українською і розуміти українську, а також популяризувати українську мову в Україні й світі. Такий амбітний всеукраїнський проект чотири роки тому розпочали волонтери у майже 20 містах України. Безкоштовні курси тривають від вересня до травня. Волонтери підбирають матеріал самостійно, намагаються зацікавити людей українською мовою і культурою.
«И», «ґ», «ли» – повторюють звуки учасники курсів української мови. Люди різного віку і зацікавлень у житті. Для більшості з них рідна мова – російська і звуки даються досить складно.
«Я росіянка. 17 років тут мешкаю, у Львові. Вивчаю мову, в тому числі і з політичних мотивів, щоб сюди не прийшли мене «захищати». Рекламний бізнес, яким займалась, був пов’язаний із Києвом і спілкувалась переважно російською. Важко, особливо «и», «ґ», – зазначає одна з учасниць курсів.
«Одружилась з українцем, я з Росії. Три роки живу в Україні. Вибору немає, мова потрібна для роботи і життя. Якщо я живу у Львові, де всі розмовляють українською, то треба знати українську. Вперше у Львові у 2012 почула українську мову», – каже інша учасниця.
А ось для Віктора, який переїхав у Львів із Севастополя у березні 2014 року, як тільки Крим був окупований Росією, важливо вивчити українську мову для себе, щоб цієї мовою розмовляти щоденно.
«У Севастополі до 1991 року взагалі українську не викладали. Та й не особливо чув там мову. Мене тут, на роботі, й так розуміють, бо я технічний працівник. Але просто для себе вчу, соромно жити в Україні і спілкуватись на рівні Миколи Янича Азірова», – говорить Віктор.
Навчають музиканти і філологи
Із півсотні осіб, які записались на безкоштовні курси, постійно їх відвідують понад 30 осіб. Навчають української мови волонтери. Не обов’язково з філологічною освітою.
Молодий музикант Петро Жеруха – другий рік на волонтерських засадах, двічі на тиждень, викладає українську мову. «Дізнався про курси і вирішив, що варто просто допомагати. Ти ділишся досвідом з іншими, я люблю українську мову і її вдосконалюю постійно», – зазначає музикант.
Відбір волонтерів-викладачів для безкоштовних курсів ретельний.
«Людина може мати багато знань, але не вміє цікаво подати, не вміє підійти до людини. А це теж дуже важливо. Дивлюсь на людину, її знання і потім ще й дивлюсь на відгуки слухачів курсу. Зараз ще вивчення української не користується в Україні великим попитом», – зауважила координатор проекту Марія Цимбалюк.
Безкоштовні курси розраховані переважно для російськомовних слухачів. Оскільки щороку в Україні, зокрема у Львові, збільшується кількість іноземних студентів, то курси з української мови для них діють при кількох університетах. Однак кожен підбирає самостійно матеріали для вивчення української мови.
Дипломати теж серед учнів
15-й рік працює при Українському католицькому університеті школа української мови та культури. Сюди найчастіше звертаються представники української діаспори зі США, Австралії, які хочуть, щоб українську мову знали діти. Вивчають українську мову дедалі більше науковців, політологи, соціологи з інших країн, які досліджують українську тематику, також дипломати, які працюють в Україні. Зокрема, ученицею школи була посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.
Школа УКУ практикує щорічні осінні й літні табори української мови і дистанційне навчання. Студентами школи є люди різного віку, розповідає викладач і академічний директор школи Мар’яна Буряк.
Мар’яна Буряк
«Нас дуже тішить, що маємо щороку все більше й більше людей неукраїнського походження, які цікавляться Україною, хочуть знати українську мову.
Ми починали школу, коли не було матеріалів для викладання української для іноземців. Створювали ці програми, збирали матеріали, по ночах сиділи. Намагались переусвідомити свою мову через призму студентів, які не знають української. Це так цікаво розкодовувати свою мову.
Ми дуже багато накопичили матеріалів, хотіли допомогти іншим, бо знали, що кожен, хто розпочинає свій шлях викладання української як іноземної проходить це складно. Думали, чому наші студенти за підручниками можуть вивчати англійську, французьку, а іноземці невже не варті мати підручники такої якості, щоб вчити українську мову», – наголосила Мар’яна Буряк, автор підручника для навчання української мови.
І п’ять років праці колективу школи УКУ вилились у видання сучасного підручника «Яблуко» (базовий і вищий рівні) для навчання української мови як іноземної. Підручники користуються великим попитом серед української діаспори.
Однак найважливіше на сьогодні, каже Мар’яна Буряк, затвердити загальноосвітні стандарти української мови як іноземної.
Днями група львівських викладачів із кількох вишів передала міністрові освіти опрацьовані стандарти, які б стали, після загальноукраїнського обговорення, спільними для українських освітян. Адже в 2014 році Міносвіти затвердило стандарти української мови як іноземної, але це спричинило невдоволення серед освітян, для яких було незрозуміло, за якими критеріями затверджувався документ, який не обговорювався серед фахівців, і мали чимало зауважень.
«Є загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, де є чіткий розподіл, вказано, якими функціями має володіти людина на тому чи іншому рівні. Це все прописано для кожної мови, а для української мови цього немає. Коли ми створювали підручники, то на власному досвіді нащупували і намагались підігнати під загальноєвропейський. Але потрібно, щоб було уніфіковано і затверджено, аби на це орієнтувались усі», – каже Мар’яна Буряк.
Допоки обговорюватимуть стандарти української як іноземної, викладачі школи української мови УКУ вже працюють над наступними підручниками з початкового і середнього рівня вивчення української мови як іноземної.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Українські волонтери безкоштовно навчають української мови
Світ:
Спецтема:
Допомогти розмовляти українською і розуміти українську, а також популяризувати українську мову в Україні й світі. Такий амбітний всеукраїнський проект чотири роки тому розпочали волонтери у майже 20 містах України. Безкоштовні курси тривають від вересня до травня. Волонтери підбирають матеріал самостійно, намагаються зацікавити людей українською мовою і культурою.
mova4.png
«И», «ґ», «ли» – повторюють звуки учасники курсів української мови. Люди різного віку і зацікавлень у житті. Для більшості з них рідна мова – російська і звуки даються досить складно.
«Я росіянка. 17 років тут мешкаю, у Львові. Вивчаю мову, в тому числі і з політичних мотивів, щоб сюди не прийшли мене «захищати». Рекламний бізнес, яким займалась, був пов’язаний із Києвом і спілкувалась переважно російською. Важко, особливо «и», «ґ», – зазначає одна з учасниць курсів.
«Одружилась з українцем, я з Росії. Три роки живу в Україні. Вибору немає, мова потрібна для роботи і життя. Якщо я живу у Львові, де всі розмовляють українською, то треба знати українську. Вперше у Львові у 2012 почула українську мову», – каже інша учасниця.
А ось для Віктора, який переїхав у Львів із Севастополя у березні 2014 року, як тільки Крим був окупований Росією, важливо вивчити українську мову для себе, щоб цієї мовою розмовляти щоденно.
«У Севастополі до 1991 року взагалі українську не викладали. Та й не особливо чув там мову. Мене тут, на роботі, й так розуміють, бо я технічний працівник. Але просто для себе вчу, соромно жити в Україні і спілкуватись на рівні Миколи Янича Азірова», – говорить Віктор.
Навчають музиканти і філологи
Із півсотні осіб, які записались на безкоштовні курси, постійно їх відвідують понад 30 осіб. Навчають української мови волонтери. Не обов’язково з філологічною освітою.
Молодий музикант Петро Жеруха – другий рік на волонтерських засадах, двічі на тиждень, викладає українську мову. «Дізнався про курси і вирішив, що варто просто допомагати. Ти ділишся досвідом з іншими, я люблю українську мову і її вдосконалюю постійно», – зазначає музикант.
Відбір волонтерів-викладачів для безкоштовних курсів ретельний.
«Людина може мати багато знань, але не вміє цікаво подати, не вміє підійти до людини. А це теж дуже важливо. Дивлюсь на людину, її знання і потім ще й дивлюсь на відгуки слухачів курсу. Зараз ще вивчення української не користується в Україні великим попитом», – зауважила координатор проекту Марія Цимбалюк.
Безкоштовні курси розраховані переважно для російськомовних слухачів. Оскільки щороку в Україні, зокрема у Львові, збільшується кількість іноземних студентів, то курси з української мови для них діють при кількох університетах. Однак кожен підбирає самостійно матеріали для вивчення української мови.
Дипломати теж серед учнів
15-й рік працює при Українському католицькому університеті школа української мови та культури. Сюди найчастіше звертаються представники української діаспори зі США, Австралії, які хочуть, щоб українську мову знали діти. Вивчають українську мову дедалі більше науковців, політологи, соціологи з інших країн, які досліджують українську тематику, також дипломати, які працюють в Україні. Зокрема, ученицею школи була посол Франції в Україні Ізабель Дюмон.
Школа УКУ практикує щорічні осінні й літні табори української мови і дистанційне навчання. Студентами школи є люди різного віку, розповідає викладач і академічний директор школи Мар’яна Буряк.
«Нас дуже тішить, що маємо щороку все більше й більше людей неукраїнського походження, які цікавляться Україною, хочуть знати українську мову.
Ми починали школу, коли не було матеріалів для викладання української для іноземців. Створювали ці програми, збирали матеріали, по ночах сиділи. Намагались переусвідомити свою мову через призму студентів, які не знають української. Це так цікаво розкодовувати свою мову.
Ми дуже багато накопичили матеріалів, хотіли допомогти іншим, бо знали, що кожен, хто розпочинає свій шлях викладання української як іноземної проходить це складно. Думали, чому наші студенти за підручниками можуть вивчати англійську, французьку, а іноземці невже не варті мати підручники такої якості, щоб вчити українську мову», – наголосила Мар’яна Буряк, автор підручника для навчання української мови.
І п’ять років праці колективу школи УКУ вилились у видання сучасного підручника «Яблуко» (базовий і вищий рівні) для навчання української мови як іноземної. Підручники користуються великим попитом серед української діаспори.
Однак найважливіше на сьогодні, каже Мар’яна Буряк, затвердити загальноосвітні стандарти української мови як іноземної.
Днями група львівських викладачів із кількох вишів передала міністрові освіти опрацьовані стандарти, які б стали, після загальноукраїнського обговорення, спільними для українських освітян. Адже в 2014 році Міносвіти затвердило стандарти української мови як іноземної, але це спричинило невдоволення серед освітян, для яких було незрозуміло, за якими критеріями затверджувався документ, який не обговорювався серед фахівців, і мали чимало зауважень.
«Є загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, де є чіткий розподіл, вказано, якими функціями має володіти людина на тому чи іншому рівні. Це все прописано для кожної мови, а для української мови цього немає. Коли ми створювали підручники, то на власному досвіді нащупували і намагались підігнати під загальноєвропейський. Але потрібно, щоб було уніфіковано і затверджено, аби на це орієнтувались усі», – каже Мар’яна Буряк.
Допоки обговорюватимуть стандарти української як іноземної, викладачі школи української мови УКУ вже працюють над наступними підручниками з початкового і середнього рівня вивчення української мови як іноземної.
Популяризуємо мову серед іноземців.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?