Геополітичний індекс, або Як вираховувати геополітичних друзів і ворогів

Що таке геополітика

Слово політика складається з двох коренів: *полі (гелленське πολι) – багато, і *тика (гелл. τικός) – інтерес. Тобто політика – це гармонізація інтересів багатьох людей, досягнення спільного блага. 

А що таке геополітика? Слово «гео» (від гелл. γη – земля) вказує на те, що йдеться про гармонізацію інтересів не окремих людей, а організованих геосоціальних організмів – націй та імперій.

На практиці це означає, що взаємодія держав розглядається так, наче кожна з них – це колективна особистість, «велика людина». Отже, геополітика – це гармонізація інтересів держав.

Геосоціальні організми

Подібно до окремих індивідуумів, поведінка держав визначається колективною ментальністю, рівнем освіти та культури, розвитком економіки, військовою потугою тощо.

На відміну від окремих людей, геосоціальні організми значно більше прив’язані до територій свого проживання, відтак у житті держав зростає важливість географічних чинників. Проте головним все одно є людський чинник. Тому одні народи залишаються бідними серед багатої природи, а інші можуть процвітати навіть в умовах вельми обмежених ресурсів.

Подібно до окремих особистостей, на стосунки між державами також впливає історія їх взаємодії, наявність світлих чи темних сторінок спільного минулого, а також особливості бачення спільного майбутнього.

Три площини взаємодії: ідеологія, безпека, економіка

Як відомо, є три головні засоби впливу і влади – знання, багатство, сила. Відповідно, стосунки між державами визначаються трьома головними компонентами – назвемо їх у порядку зменшення їх ваги, тобто важливості:

3) ідеологія (світогляд),

2) безпека (сила),

1) економіка (гроші).

Така ієрархічна впорядкованість означає, що питання безпеки (вага 2) удвічі важливіші за торгівлю (вага 1), а наявність споріднених світоглядів (вага 3) компенсує проблеми безпеки і економіки.

З цього випливають прості та зрозумілі висновки:

– не можна продавати зброю ворогу, навіть якщо це економічно вигідно;

– треба захищати ідеологічних союзників, навіть з ризиком для себе;

– дружні стосунки важливіші за економічну вигоду.    

Геополітична метрика

Сказане вище дозволяє здійснювати кількісну експрес-оцінку загального стану геополітичних стосунків між державами. Назвемо цей узагальнюючий кількісний показник двосторонньої взаємодії геополітичним індексом – ГПІ. Як його розрахувати?

Для оцінки кожного з трьох компонентів застосуємо тільки три значення:

+ (позитивні стосунки),

0 (нейтральні стосунки),

- (негативні стосунки).

ГПІ визначається простою сумою значень ідеології (3), безпеки (2) і економіки (1) з урахуванням їх ваги. Так, якщо всі три компоненти негативні, то маємо -3-2-1=-6. Якщо усі три компоненти позитивні, то 3+2+1=6. Якщо ж вони нейтральні, то ГПІ=0.

Як бачимо, геополітичний індекс змінюється в діапазоні від -6 до +6. Додатний ГПІ вказує на геополітичних союзників, а від’ємний – на противників.   

Наприклад, у якихось двох держав жорсткі ідеологічні розбіжності (-3), в плані безпеки вони нейтральні (0), але нормально між собою торгують (+1). Рахуємо індекс взаємодії: -3 + 0 + 1 = -2. Це малувато, але не фатально, адже буває й менше.

Це теорія, а вона завжди потребує емпіричної перевірки. Для цього порахуймо геополітичні індекси для деяких сучасних держав.

Україна–Росія

• Ідеологія -3 (Росія не визнає існування незалежної України).
• Безпека -2 (Росія веде гарячу і холодну війну проти України).
• Економіка -1 (Росія використовує економічні стосунки як засіб шантажу, торгувати з нею небезпечно).

ГПІ Україна-Росія становить -6, що точно вказує на геополітичних ворогів.

Україна–США

• Ідеологія +3 (американський республіканізм, аріянська філософія успіху, «Біль про права» цілком підходять Україні з її козацькими традиціями вільних озброєних людей).
• Безпека +2 (США є головним військовим союзником України).
• Економіка +1 (Україна особливо зацікавлена в американських високотехнологічних товарах).   

ГПІ Україна-США становить +6, що точно вказує на геополітичних друзів.

Україна–Великобританія

• Ідеологія 0 (британська монархія і етатизм не підходить Україні, хоча й не шкодить).
• Безпека +2 (Британія є військовим союзником України у війні проти Росії).
• Економіка +1 (будь-яка торгівля корисна для обох сторін).

ГПІ Україна-Британія становить +3, що вказує на геополітичних союзників.

Україна–Китай

• Ідеологія -3 (комуністична ідеологія є ворожою Україні).
• Безпека -2 (Китай підтримує Росію і є її політичним союзником).
• Економіка 0 (китайські товари корисні, проте китайські інвестиції небезпечні, адже це завжди форма проникнення і завоювання).   

ГПІ Україна-Китай становить -5, що вказує на геополітичних противників.

Україна–Німеччина

• Ідеологія 0 (німецький етатизм з його придушенням свободи слова не підходить Україні).
• Безпека -2 (Німеччина саботує НАТО і прихильно ставиться до геополітичного союзу з Росією і Китаєм, німецька верхівка корумпована Москвою).
• Економіка +1 (торгівля з Німеччиною вигідна Україні).

ГПІ Україна-Німеччина становить -1, що вказує на геополітичних противників.

Україна–Польща

• Ідеологія 0 (спільне походження зближує українців і поляків, але польські імперські амбіції усе це зводять нанівець).
• Безпека +2 (військовий союз разом з США проти Росії).
• Економіка +1 (торгівля взаємно вигідна).

ГПІ Україна-Польща становить +3, що вказує на геополітичних союзників.

Україна–Литва

• Ідеологія +3 (традиційні взаємні повага і дружня підтримка).
• Безпека +2 (союзники).
• Економіка +1 (торгівля взаємно вигідна).

ГПІ Україна-Литва становить +6, що вказує на геополітичних союзників.

Висновки

Запропонована методика дозволяє робити експрес-аналіз щодо визначення геополітичних союзників чи противників – як сьогодні, так і в минулому. Очевидно, що подібним чином не важко розробити значно точніші методики, проте для більшості випадків досить ефективним є запропонований інтелектуальний інструмент.

Продовження у статті США і Третій Райх – геополітичні союзники чи противники?