Українці витрачають більше грошей на шкідливі звички, ніж на охорону здоров'я, освіту, одяг, розваги та відпочинок. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Як стало відомо, найбільшою статтею витрат українців є продукти харчування, на них вони витрачають 42,1% від усіх витрат. На другому місці оплата комунальних платежів, на третьому - витрати на транспорт.
А на четвертому місці опинилися витрати на алкоголь і тютюн. На них торік українці витратили понад 146 мільярдів гривень. Це більше, ніж витрати на здоров'я, одяг, предмети домашнього вжитку, відпочинок і розваги.
Статистика без урахування тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим та міста Севастополь.
Навчитись роботи правильний вибір. Хоча... Кожному своє.
На куріння дивлюся як на повний дебілізм!
Як більшість школярів-хлопчиків мого часу пробував палити - добували різними шляхами "папіроси" (у тому числі і з кишені дорослих родичів), з кухні брали сірники, ховалися десь в кущах парку або на горищі, курили і уявляли себе дорослими. Досвід не те що не сподобався, просто я не відчув ніякого смаку від цього процесу. І після пари-трійки експериментів "за компанію" я більше не курив.
Одного трапився смішний випадок. Це було десь у 5 класі, хтось приніс у школу пачку "Табак нюхательный" і розповів, що прочитав в одній книжці, що ця звичка - нюхати тютюн і чхати - була дуже поширена в минулому. Як серед чоловіків, так і серед жінок. На перерві практично всі хлопці і частина дівчат забили ніздрі тютюном і стали чекати ефекту. А тут дзвінок на урок. Всі бігом в клас, стали за парти. Заходить директор школи, а він викладав історію, і вітається з нами. І тут спрацював тютюн! Ми дружно чхнули... Це було як постріл з гармати середнього калібру! А потім ще раз, ще раз... Але вже почергово. Канонада!
Директор був гарний психолог. Він не став влаштовувати розслідування, хто приніс тютюн і як все було. Замість теми уроку він розказав нам історію куріння і нюхання тютюну, шкідливість куріння для здоров'я.
В армії я іноді брав цигарку і сидів з товаришами по службі у "курілке", оскільки "перекур" був узаконеним ритуалом, а для тих, хто не курив старшина завжди знаходив роботу. Під час служби на Кубі (провів там 2 роки), заради володіння інформацією про сигари, декілька разів курив сигари (різних сортів). До речі, одного разу нас повезли на екскурсію на сигарний завод і я побачив, як робляться сигари.
У 2005 році один з приятелів, Сергій Дмитриченко, подарував мені на день народження люльку і пакет дорогого тютюну. Ми виходили на сходи, де завжди тусувалася компанія працівників офісу, які курили цигарки, забивали люльки тютюном і, випускаючи величезні хмари ароматного диму, інтелігентно запитували: "Панове, скажіть. будь ласка, який кізяк ви курите!" Нарід бурхливо реагував... Ми сміялися.
Сьогодні, коли я дивлюся на ціни цигарок, то одразу думаю: "Скільки смачних і корисних продуктів можна купити на ці гроші! І зберегти своє здоров'я!"
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
На куріння дивлюся як на повний дебілізм!
Як більшість школярів-хлопчиків мого часу пробував палити - добували різними шляхами "папіроси" (у тому числі і з кишені дорослих родичів), з кухні брали сірники, ховалися десь в кущах парку або на горищі, курили і уявляли себе дорослими. Досвід не те що не сподобався, просто я не відчув ніякого смаку від цього процесу. І після пари-трійки експериментів "за компанію" я більше не курив.
Одного трапився смішний випадок. Це було десь у 5 класі, хтось приніс у школу пачку "Табак нюхательный" і розповів, що прочитав в одній книжці, що ця звичка - нюхати тютюн і чхати - була дуже поширена в минулому. Як серед чоловіків, так і серед жінок. На перерві практично всі хлопці і частина дівчат забили ніздрі тютюном і стали чекати ефекту. А тут дзвінок на урок. Всі бігом в клас, стали за парти. Заходить директор школи, а він викладав історію, і вітається з нами. І тут спрацював тютюн! Ми дружно чхнули... Це було як постріл з гармати середнього калібру! А потім ще раз, ще раз... Але вже почергово. Канонада!
Директор був гарний психолог. Він не став влаштовувати розслідування, хто приніс тютюн і як все було. Замість теми уроку він розказав нам історію куріння і нюхання тютюну, шкідливість куріння для здоров'я.
В армії я іноді брав цигарку і сидів з товаришами по службі у "курілке", оскільки "перекур" був узаконеним ритуалом, а для тих, хто не курив старшина завжди знаходив роботу. Під час служби на Кубі (провів там 2 роки), заради володіння інформацією про сигари, декілька разів курив сигари (різних сортів). До речі, одного разу нас повезли на екскурсію на сигарний завод і я побачив, як робляться сигари.
У 2005 році один з приятелів, Сергій Дмитриченко, подарував мені на день народження люльку і пакет дорогого тютюну. Ми виходили на сходи, де завжди тусувалася компанія працівників офісу, які курили цигарки, забивали люльки тютюном і, випускаючи величезні хмари ароматного диму, інтелігентно запитували: "Панове, скажіть. будь ласка, який кізяк ви курите!" Нарід бурхливо реагував... Ми сміялися.
Сьогодні, коли я дивлюся на ціни цигарок, то одразу думаю: "Скільки смачних і корисних продуктів можна купити на ці гроші! І зберегти своє здоров'я!"
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!