Темная ніч, тільки гради свистять вдалині,

Без зупинок і без вихідних лупить арта скажена.

В цей пізній час ти, кохана, в фейсбуці сидиш,

Видивляєшся вістки з АТО, молиш Бога за мене.

Курва-війна розлучила з тобою мене,

Але вона неодмінно колись скінчиться,

Знаю тоді знову ми як колись заживем,

Віра в це надихає мене із загарбником биться.

Нечисть повзе, вже осілася міцно в Криму,

Метастази пустила в Донецьк, біль у душах стражденних.

Так як колись мій дідуньо фашистів смалив,

Так і я за поребрик зжену окупантів мерзенних.

Холод і сніг, бруд окопів у нігті проріс,

І лиш у сні все ошатно і променисто.

Хоч би на мить доторкнутись до тебе з дітьми,

Обійняти стареньких батьків, прогулятися містом.

Вже багатьом не вернутись з цієї війни,

Тіло в землі, але пам'ять про них нетлінна.

Низько вклонись всім, хто зліг від лихої Орди,

Всім хто душу і тіло поклав за ТВОЮ Україну.