Квадра Ісуса Хреста: системні ролі і соціотипи апостольського демосу (+відео)

Добра Новина про Царство боже

Перехід до постіндустріальної цивілізації Золотої Ери передбачає вихід її організаційного ядра у якісно кращий простір подій – Простір волі. Вищий рівень цього простору називається Царством божим, тому що людина діє в ньому справді вільно – «як бог». 

Інформація про піднесення у простір Царства божого сконцентрована у документі «Добра Новина Ісуса Хреста, Сина божого», скорочено – Євангеліє. Про це відверто говориться в його тексті: «Він сказав їм: Я маю ... звіщати Добру Новину про Царство боже, бо на це Я посланий» (Лука 4.43).

Послання сучасному людству

Важливо пам’ятати, що Євангеліє, маючи універсальне значення для всіх часів і народів, є посланням саме для нинішнього кризового людства. Річ у тім, що ключовою подією Доброї Новини є воскресіння Ісуса Хреста. При цьому в тексті Євангелія особлива увага зосереджена на плащаниці, в яку було загорнуто Ісуса після розіп’яття.

Усвідомлення того, що Туринська плащаниця є фотографією Ісуса в момент воскресіння, прийшло тільки нині – у час високих технологій розпізнавання образів і аналізу матеріалів. Адресатом послання завжди є той, хто спроможний його прочитати.

Додатковим підтвердженням тези про те, що Євангеліє призначене передусім сучасному людству, є його очищення від ворожих вставок. Це стало можливим завдяки комп’ютерним технологіям, Інтернету, біблеїстиці, а також практичним знанням про простори подій.

Демос Ісуса Хреста

Принципово важливим компонентом виходу у Простір волі є правильна соціальна організація. Мінімальною організаційною клітиною є демос (від демено – кермо), який складається з 5 осіб – чистого керівного ядра, або старшини. Євангеліє розповідає про ієрархію («священний лад»)  цього ядра на прикладі Ісуса та його чотирьох найближчих апостолів:

1. Голова – світоглядно-вольовий блок (Ісус Хрестос).

2. Радник – науково-освітній блок (Іван Заведей Воанергес).

3. Правник – правовий блок (Яків Заведей Воанергес).

4. Захисник – силовий блок (Симон Петро).

5. Скарбник – економічний блок (Андрій).

Нагадаємо, що для поширення Доброї Новини з великого числа своїх учнів Ісус вибрав 12 апостолів. Кількість 12 (дюжина, тузінь) є традиційною для організаційних структур арійських народів. А все тому, що це число ділиться на 2, 3, 4, 6, що дуже зручно для управління (для порівняння, число 10 ділиться тільки на 2 і 5).  

Оскільки керівне ядро складалося з 4 апостолів, то логічно припустити, що кожен зі старших апостолів керував своєю трійкою, тобто ще двома апостолами. Всього апостольський гурт складався з 4 трійок (4х3=12), тобто кожний старший апостол мав двох помічників.

Таким чином, Євангеліє дає чітку вертикальну ієрархію п’яти основних системних функцій демосу.

Соціотипи старших апостолів

Не менш важливим є розподіл системних функцій демосу між соціотипами:  

1. Голова – «Миротворець» (Ісус Хрестос), Суперстратег.

2. Радник – «Миротворець» (Іван Заведей Воанергес), Стратег.

3. Правник – «Майстер» (Яків Заведей Воанергес), Координатор.

4. Захисник – «Адміністратор» (Симон Петро), Ефектор.

5. Скарбник – «Психолог» (Андрій), Комунікатор.

Кожен з чотирьох старших апостолів керував трійкою, яка відповідала його спеціалізації, наприклад, трійка апостола Андрія мала економічно-фінансову спрямованість.

Логічно припустити, що кожну спеціалізовану трійку складали апостоли, які належали до того ж самого соціотипу. Завдяки цьому вони добре розуміли один одного і могли легко замінити старшого апостола. В результаті організація мала подвійний кадровий резерв. Якби у трійці були різні соціотипи, то при заміні її керівника була б зруйнована квадрова структура старшини демосу.

Про згадані організаційно-психологічні відповідності Євангеліє дає чіткі вказівки, зрозумілі для тих, які вміють його читати. Зазвичай вказівка на соціотип чи системну роль дається у вигляді лаконічного, але промовистого штриха. Додаткові підтвердження дає церковна традиція. Усвідомити цілісну картину допомагають прості логічні міркування.

Квадра продуктивного розвитку

Стійкі організації творяться на основі квадри – групи психологічного комфорту. Тож природно, що Ісус сформував апостольський гурт на основі квадри. Для продуктивної діяльності найкраще підходить квадра IV, відповідно, соціотипи всіх апостолів належали до цієї квадри.

Соціотип Ісуса Хреста

Ісус Хрестос, будучи Сином божим, тобто боголюдиною, мав соціотип етико-інтуїтивний інтроверт – «Миротворець». Йому важко було відмовити проханню навіть незнайомої людини, наприклад, як в оповіданні про «дітей і щенят». Інший промовистий штрих – оповідання про те, як від розчулення Ісус просльозився.

Це можна вважати випадковим збігом, тим не менше Ісус, наче спеціально, передбачаючи майбутнє,  установив зв’язок між поняттями «миротворець» і «син божий»: «Щасливі миротворці, бо вони синами божими стануть» (Матвій 5.9). Термін «Миротворець» з’явився в соціоніці до 1997 року, тобто за десять років до виходу в 2006 році праці «Пшениця без куколю».

Соціотип «Миротворець» завдяки своїй головній психічній функції – «етиці духу» – має потенційні переваги щодо інших соціотипів у розвитку духовної і, відповідно, божественної свідомості.

Апостол Іван Заведей – «Миротворець», Стратег

Найближчий учень Ісуса і головний апостол Іван з українським прізвищем Заведей мав той самий соціотип – «Миротворець». Тотожні соціотипи найкращі для передачі знань від вчителя до учня.

Іван умів викликати блискавку, тобто надпотужний електричний розряд. Це різновид магічного мистецтва керування грозою, яким донедавна володіли (а може й нині володіють) карпатські мольфари. За це, разом з братом Яковом, він отримав від Ісуса прізвисько «Воанергес», тобто «Син блискавки».

Іван умів ставати невидимим. За свого життя він досяг фізичного безсмертя, про що в Євангелії є красномовний натяк: «Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який під час вечері схилився Йому на груди і спитав: «Господи, хто той, що Тебе зрадить?».  Побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того?» (Іван 21.20–23). Згідно з церковними переказами, Іван ліг живим у могилу і наказав його засипати землею. Але коли його учні вирішили перевірити, то тіла там не знайшли. Тобто Іван намагався здійснити імітацію своєї смерті. Ця ж сама ідея присутня у фільмі «Людина із Землі» / The Man from Earth (2007) – для того, щоб не привертати уваги, головний герой, будучи безсмертним, навчився переконливо імітувати свою смерть. 

Згідно з церковною традицією апостола Івана зазвичай зображають юним серед бородатих апостолів. Тобто інші апостоли постаріли, але Іван залишався вічно молодим, що властиво безсмертним.

Про те, що апостол Іван виконував системну роль Стратега, свідчить і те, що він був головним редактором Євангелія. Він зібрав до купи свідчення трьох інших євангелістів і доповнив їх своїм текстом, у якому виклав приховані аспекти Доброї Новини. Чотириєвангеліє завершується підписом Івана під цим історичним документом: «Це той учень, який те свідчить і який написав те, і знаємо, що його свідчення правдиве. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ не вмістив би написаних книг».    

Апостол Симон Петро – «Адміністратор», Ефектор

Апостол Симон був одним з трьох апостолів, які отримали від Ісуса ініціативні імена. Ім’я «Петро» (гелленською Πετρος) означає «камінь», що вказує на його твердість, міцність, надійність. Євангельський опис його характеру однозначно вказує на те, що Петро мав соціотип «логіко-сенсорний екстраверт», псевдонім – «Адміністратор». Першою психічною функцією цього соціотипу є «логіка чесної праці». Вона зображується у вигляді чорного квадрату, який нагадує будівельний камінь.

Апостоли Іван і Петро були дуалами, тому в Євангелії часто діють разом.

Петро першим з апостолів пішов по воді, а потім навчився по ній бігати: «Каже тоді той учень, якого любив Ісус, до Петра: То – Господь! Симон Петро, почувши, що то Господь, накинув одежу, був бо роздягнений, і побіг по морю. Інші учні припливли човном, були бо недалеко від землі, ліктів з двісті» (Іван 21.1-12).

Петро мав характер воїна, ходив з мечем. Природно, що в демосі Ісуса Хреста він виконував системну функцію Захисника.

Апостол Яків – «Майстер», Координатор

Апостол Яків «Воанергес» – двоюрідний брат Ісуса Хреста – був надзвичайно потужною особистістю, вмів керувати блискавкою. На таємній вечері – святкуванні Арійського Нового року 22 березня 31 р. – він сидів ліворуч Ісуса, що й зображено на славетній картині Леонардо да Вінчі.

Проте про апостола Якова в Євангелії говориться дуже мало, він є одним з найбільш утаємничених апостолів. Цей контраст між потужністю і демонстративністю вказує на те, що Яків був інтровертом.

В апостольській ієрархії він займав друге місце, що в демосі відповідає системній функції Правника. Підтвердженням цього є те, що його так і називали – «Яків Справедливий». Справедливість – це ознака логічних типів, натомість ознакою етичних типів є милосердя.

Отже, Яків був сенсорно-логічним інтровертом (Майстром), виконував у квадрі системну роль Координатора, а в демосі – системну функцію Правника. Все точно збігається.  

Апостол Андрій – «Психолог», Комунікатор

Про Андрія відомо, що він був братом Апостола Петра і, подібно до нього, також ходив з мечем. Петро мав меч тому, що був у демосі Захисником, натомість Андрій був Скарбником, тому носив меч для захисту матеріальних цінностей.

На функцію Скарбника вказує церковна традиція, згідно з якою гроші, зібрані на потреби духовної громади, називаються «Андріїв гріш».

На функцію Комунікатора вказує те, що незнайомі зверталися до Ісуса після перевірки Андрія: «Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі геллени. Вони приступили до Пилипа, що був з Витсайди Галілейської, і стали його просити, кажучи: Пане, хочемо побачити Ісуса. Приходить Пилип і говорить Андрієві, а Андрій з Пилипом знову приходять і кажуть Ісусові» (Іван 12.20–22). Андрій був «інтуїтивно-етичним екстравертом» (Психологом).

Євангельське повідомлення про Пилипа подається не випадково. Ось оповідання про розмноження хлібів Ісусом: «Підвівши очі й побачивши, що сила людей іде до Нього, каже до Пилипа: Де нам купити хліба, щоб ці їли?  Казав Він так, щоб випробувати його, знав бо сам, що має робити. Пилип озвався до Нього: Та й за двісті денарів хліба не вистачило б, щоб кожному хоч трохи дісталось. Каже до Нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: Є тут один хлопчина, що має п’ять ячмінних хлібів; але що це на таку силу людей!» (Іван 6.5–9).

Як бачимо, Пилип виступив в ролі експерта, спроможного миттєво порахувати потребу в хлібі та його загальну вартість, натомість Андрій точно знав, у кого і скільки є хлібних запасів. Цей «штрих» вказує на те, що Пилип належав до трійки Андрія, тобто вони працювали в одному економічно-фінансовому секторі. З цього, до речі, випливає, що за соціотипом Пилип також був «інтуїтивно-етичним екстравертом» (Психологом).

На перший погляд, це дивно, що скарбниками-банкірами в демосі Ісуса були інтуїтивно-етичні, а не логічні соціотипи. Це тому, що усталеним стереотипом є уявлення про банкіра як багатія, який заховався в темне місце і тремтить над своїми грошима. Насправді банківська чи інвестиційна робота – це передусім робота з людьми, вміння переконати їх робити інвестиції, вкладати депозити або брати кредити. У демосі Ісуса роль «Психолога»-скарбника була особливо доречна тому, що заснований Ісусом духовний рух діяв у моделі «економіки дарування», тобто підтримувався пожертвами – щедрими дарами прихильників руху.

Ідеальна організаційно-психологічна модель

Як бачимо, євангельське послання донесло до нас знання про ідеальну структуру для будь-якої організованої продуктивної діяльності. Її можна звести до таких положень.

1. Всі члени керівної структури демосу мають належати до четвертої квадри.

2. Головою демосу має бути людина з лідерськими якостями, авторитетна для всього демосу.

3. Кожен з членів старшими (за винятком голови) повинен мати двох заступників з таким самим соціотипом – це сприяє повному взаєморозумінню і дає кадровий резерв для керівного ядра демосу.

4. Ідеальна ієрархія функцій і ролей виглядає так:

1. Голова – лідер з одним із чотирьох соціотипів квадри IV.

2. Радник – «Миротворець», Стратег.

3. Правник – «Майстер», Координатор.

4. Захисник – «Адміністратор», Ефектор.

5. Скарбник – «Психолог», Комунікатор.

У реальному житті рідко вдається досягнути ідеалу, проте прагнути до нього треба завжди – це ключовий чинник успішного розвитку.

Продовження:

Який соціотип мав Іуда Іскаріот і яку виконував роль у демосі Ісуса Хреста

Екосистема «Соціон», або Що таке Золота Стежка