Росія і Китай - брати навіки... якщо Путін погодиться на роль молодшого брата – «Observador» (Португалія)

«Кран відкритий! Газ поступає в газотранспортну систему Китайської Народної Республіки», - урочисто оголосив президент Російської державної компанії «Газпром» Олексій Міллер на відкритті трубопроводу, який тепер з'єднує Сибір зі «Серединної імперією», - пише Жозе Мильязеш (José Manuel Milhazes Pinto) у своїй статті Rússia e China: irmãos para sempre? (Росія та Китай: брати навіки?) в «Observador».

Йдеться про гігантський проект. Росіянам необхідно було побудувати трубу довжиною близько трьох тисяч кілометрів, яку вони назвали «Сила Сибіру». Китайці продовжать її ще на 3370 кілометрів, щоб сибірський газ міг досягти Шанхая.

Контракт з Китаєм, який оцінюється в понад 350 мільярдів євро, був підписаний на рекордний 30-річний період і передбачає щорічне постачання 38 мільярдів кубометрів газу.

Тим часом Москва і Пекін вже ведуть переговори про будівництво нового трубопроводу «Сила Сибіру - 2», який транспортуватиме паливо з Сибіру на східне узбережжя Китаю. Крім того, ці труби можуть служити для подачі газу в інші країни Азійсько-Тихоокеанського регіону, де він користується з кожним роком дедалі більшим попитом.

Досі китайці імпортували природний газ з Туркменії трубопроводом, який проходить через Узбекистан і Казахстан, але ці поставки не здатні задовольнити потреби китайської промисловості, яка все більше робить ставку на блакитне паливо, щоб замінити ним вугілля і таким чином боротися із забрудненням навколишнього середовища.

Але не думайте, що Китай опиниться в повній залежності від російського газу: він продовжить імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Австралії, Катару, Малайзії та Індонезії.

Втім, і для Росії цей проект здається не таким вже прибутковим, оскільки, за власними підрахунками «Газпрому», він почне окупатися тільки 2048 році.

На думку деяких аналітиків, мета проекту – запобігти проблемам, які можуть виникнути в майбутньому. Для Росії це гарантія того, що їй буде куди збувати газ в разі, якщо виникнуть проблеми на західному фланзі.

Вашингтон,  особливо після приходу до влади Дональда Трампа, все більше наполягає на тому, щоби країни Євросоюзу замінили російський газ американським паливом. Трамп загрожує санкціями тим компаніям, які беруть участь в будівництві «Північного потоку - 2», трубопроводу, паралельного «Північному потоку - 1», який безпосередньо транспортує російський газ до Німеччини через Балтійське море.

Польська влада вже заявила, що не купуватиме газ у Росії і замінить його паливом, яке надходить по трубопроводу з Норвегії, та зрідженим газом зі США.

Україна також має намір відмовитися від російських поставок, але тут процес буде складнішим, оскільки через цю країну проходить важливий трубопровід з Росії в Європу. Термін дії контракту на транзит газу по цій трубі закінчується 31 грудня поточного року, і сторони ще не домовилися про його продовження.

Запустивши «Силу Сибіру», Кремль тепер може робити вигляд, що збут газу його не турбує.

Для Китаю цей захід також носить попереджувальний характер з огляду на політичні і військові проблеми, які можуть утруднити поставки скрапленого газу по морю.

Хай там як, а будівництво нового газопроводу зміцнює відносини між Китаєм і Росією, але все ще важко уявити, щоб гасло, проголошене Сталіним і Мао: «Росіяни і китайці - брати навік!» знайшло сьогодні колишню актуальність. Хіба що Володимир Путін погодиться на роль «молодшого брата».