Тупості якось занадто багато, – Яна Зінкевич про суди у справі Шеремета

Яна Зінкевич від початку війни з Росією допомагала українським військовослужбовцям. Спочатку – як доброволець-медик та командир Медичного батальйону "Госпітальєри". Тепер – як народна депутатка опікується правами та потребами військовослужбовців. 24 канал публікує частину ексклюзивного інтерв’ю.

Зараз популярна думка, що відбувається демонізація добровольців. Вона дійсно відбувається?

Не знаю, чи це можна назвати демонізацією. Але дискредитація, як мінімум, відбувається точно. У нас останнім часом дуже популярні новини, які подають не як "Чоловік вбив жінку", а "АТОшник вбив жінку". Коли аналогічні трагедії відбуваються із цивільними людьми, вони достатньо рідко виходять на широкий загал. Відбувається певне сегментування, ніби серед ветеранів злочинців більше. Хоча це не так. Ветерани – це звичайний зріз населення. Серед них є хороші і погані люди, люди із кримінальним минулим і без нього.

Остання справа Шеремета показує, що владі вигідно виставляти у негативному світлі ветеранів і волонтерів.

Чому?

Тому що це – ті верстви населення, яким зараз найбільше довіряє суспільство, як не крути Їхній рейтинг – найвищий. Це багато кого не влаштовує. Набагато легше контролювати людей, які не здатні на опір.

Справа Шеремета. Чим вона Вас вразила найбільше?

Мабуть, показовим призначенням винними саме тих людей, по яких у більшості не буде сумнівів. Не даремно на роль підозрюваних вибрали достатньо медійних людей, без кримінального минулого. У мене склалось враження, що взагалі було бажання довести цю справу до абсурду. Поліція мала всі можливості для того, аби перевірити, що одна людина з тих, кого вони вважають підозрюваною, була у зоні проведення АТО, а двоє – були вдома. При цьому все рівно вибрали саме їх. Вибрали людей, які, здається, на ці ролі зовсім не підходять. Це зроблено не просто так. Тут, судячи з усього, є якісь свої цілі в Авакова.

Думаєте, це саме умисел, а не недопрацювання чи тупість?

Не схоже на тупість. Тупості якось занадто багато. Розумієте, у суді можуть бути дурні прокурори, можуть бути дурні слідчі, можуть бути дурні підтасовки. Але тут все настільки абсурдно, що навряд чи це може бути реалізовано без якоїсь команди зверху. Тим паче – у суді. Це ж міг суддя все забракувати, побачивши, що звинувачення у цій справі недостовірні. Суддя міг дати задню. Людей могли відпустити.

Але практика показала, що суддя кожен раз людей не сильно-то і слухав, свідки його не надто цікавили, в матеріали справи він теж, судячи з усього, особливо не вчитувався. Було з самого початку зрозуміло, що уже все вирішено. Навіть до того, як відбулись суди, уже пішли чутки, що буде два утримання у СІЗО і один домашній арешт.

Якими Ви бачите перспективи цієї справи?

Я думаю, що справу вдасться розвалити за декілька місяців. Але це реально займе час. Дуже цінний час для цих людей. Це нанесе величезні репутаційні втрати. Уже нанесло. Юлія Кузьменко про це дуже правильно казала у суді: як їй далі дивитись в очі батькам дітей, яких вона буде оперувати? Вони все одно будуть до неї приходити та матимуть певний острах, бо велика частина українців не просто дивиться телевізор. Вони йому вірять. Навіть якщо Кузьменко відпустять, частина батьків просто не схоче у неї оперуватись. Навіть якщо всі обвинувачення будуть зняті.

Якою є вірогідність, що велика кількість людей дійсно буде стежити за цією справою, щоби знати, що у ній відбувається та знати імена фігурантів?

Так як все це – люди достатньо медійні, то, думаю, велика кількість українців все ж буде і стежити, і знати їхні імена.

Що не розказують про ветеранів, включаючи тих, яких зараз намагаються дискредитувати, хоча вартувало би про це розказати людям?

Мабуть, кожному громадянину варто пам’ятати, що ветерани – це захист. Перед нашою країною все ще є чималі загрози. Загроза великої війни – у тому числі. Тому ми повинні наших захисників підтримувати та бути для них опорою. Коли буде складна ситуація, коли буде критична для країни ситуація, більше нам не буде на кого опертись. Сил МВС та Нацгвардії не буде достатньо, щоб захищатись. Ветерани та резервісти стануть бар’єром між Росією та Україною.

Думаєте, цей бар’єр ще знадобиться?

Так, думаю, знадобиться. Складно спрогнозувати коли саме. Але Росії вірити не можна. Тому ми маємо бути готові створювати цей бар’єр завжди, навіть якщо він знадобиться через три роки, через п’ять чи через десять років. Ми повинні розуміти, що Росія від нас не відчепиться, поки у неї не пройдуть оці імперські замашки. А вони не пройдуть навіть зі смертю Путіна. Ці ідеї там підтримує велика кількість населення. Це буде складно переламати.