Виробники вакцин є злочинцями, вчинення злочинів – це їхні бізнес-плани – Роберт Ф. Кеннеді

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Захар Мілюін, який уважно стежить за темою вакцинації і різними витівками фармацевтичної мафії. 

Він також опублікував перекдад виступу Роберта Ф. Кеннеді молодшого на акції протесту в Нью-Джерсі, 6 січня:

"Всі чотири компанії, які виробляють усі ці 72 вакцини, що до них вони хочуть примусити ... проти нашої волі, проти наших релігійних переконань, наших дітей ... кожна з цих компаній є засудженим злочинцем. Вони є не тільки засудженими злочинцями, але рецидивістами.
І не просто рецидивістами, вони є серійними кримінальникам. Вчинення злочинів - це їх бізнес-плани.

Ці чотири компанії з 2009 року виплатили 35 мільярдів доларів у вигляді штрафів та відшкодування збитків за фальсифікацію досліджень, за обман регуляторів, за вбивство сотень тисяч американців препаратами, які вони продавали як безпечні, і про які вони брехали.

Мерк, який має штаб-квартиру у цьому штаті, з препаратом Vioxx, що був їх блокбастером, убив 500 000 американців. Цей препарат Мерк продав у вигляді таблеток від головного болю. Вони знали, що він спричиняє інфаркти. Вони знали це зі своїх клінічних даних. Вони все це знали і обговорювали, що цим препаратом вони збираються вбити сотні тисяч американців. Але вони сказали собі, що це нормально, бо навіть якщо будуть позови, ми все одно заробимо на продажах цього препарату більше. Вони зробили такий розрахунок.

Тепер, що потрібно, який треба когнітивний дисонанс, щоб ми вірили... Для цих законотворців, які повинні захищати суспільні інтереси - вони повинні захищати здоров'я наших дітей ... Який когнітивний дисонанс потрібен їм щоб вірити, що ця сама компанія, яка виготовляє більшість вакцин в Америці, бреше про всі інші лікарські засоби та всі інші вироблені ними фармацевтичні препарати, але знайшла Ісуса, коли йдеться про вакцини?

Всі знають, що не можна подати в суд на виробника вакцин. Ось чому ми маємо цей вибух золотої вакцинної лихоманки починаючи з 1989 року".

Крім того, заслуговує на увагу змістовний коментар Захара Мілютіна: 

"В першій половині 1980-х років вакцинна індустрія США переживала свої, можливо, найгірші часи. В 1982-му році вийшов, отримав нагороди та величезну аудиторію документальний фільм «DPT: vaccine roulette», присвячений жахливим та незворотнім побічним діям щеплення АКДП від дифтерії-правцю-коклюшу. Американські суди були завалені позовами від батьків покалічених щепленнями дітей. Інші батьки масово відмовлялись від щеплень. Перше збільшувало витрати фарміндустрії на юридичні баталії з батьками та компенсації, друге било по продажах.

Американські фарма-гиганти серйозно розглядали питання повністю зупинити виробництво вакцин і звернулись з цим планом-погрозою в адміністрацію Рейгана. Паралельно адміністрацію Президента і Парламент атакували асоціації батьків покалічених та вбитих вакцинами дітей, обурені тим, що компенсації за шкоду від рекомендованої державою «профілактичної імунізації» вони змушені вибивати з фарми без жодної допомоги з боку держави і що кінцеві суми компенсацій різняться в сотні разів і залежать більшою мірою від кваліфікації юристів, ніж власне пошкоджень.

Щоб заспокоїти та задовольнити і фарму, і батьків в США в 1986 був проголосований Парламентом та підписаний Рейганом The National Childhood Vaccine Injury Act (NCVIA) – закон, що повністю звільнив виробників вакцин від відповідальності за заподіяну щепленнями шкоду, і запровадив систему компенсацій постраждалих державою зі спеціального фонду, що наповнюється податком від реалізації вакцин.

Трохи пізніше, в 1990-му була також запроваджена спеціальна база даних для фіксації побічних дій вакцин – Vaccine Adverse Event Reporting System (VAERS). На папері все виглядало красиво, але на практиці, як це часто буває, виграла тільки одна сторона.

Позбавлена будь-якої відповідальності фарма вдалась до неспинного лобіювання Центру Контролю Захворювань (CDC), що почав швидко збільшувати дитячий вакцинний графік, додаючи все нові й нові щеплення. Одночасно виробники повністю втратили мотивацію проводити адекватні випробування на безпеку – платить все одно Держава.

З другого боку внесення даних у VAERS не стало для лікарів обов’язковим, і більшість з них її або ігнорують або взагалі не знають про її існування. Через це за даними замовленого Департаментом здоров'я дослідження у VAERS попадає тільки менш ніж 1% реальних вакцинних побічок.

Ще менше батьків знаходять фінансову можливість, сили, час та енергію на те, щоб найнявши спеціалізованого юриста, роками битись з бюрократичним монстром, де одні посадовці Департаменту здоров’я встановлюють, чи рекомендована другими посадовцями Департаменту здоров’я вакцина стала причиною смерті/каліцтва щепленого. І лише одна третина з заявників, що пройшли всі ці фільтри, отримує компенсації в рамках Національної програми компенсації пошкоджень здоров’я, спричинених вакцинацією (National Vaccine Injury Compensation Program (VICP)".