Що Зеленський відповів «The Washington Post» і чому його про це запитали?

Обговорювалося питання, що США та західні союзники попереджали Зеленського про підготовку російського вторгнення, але він не попередив українців про це. І країна виявилася неготовою. Всі журналісти та блогери звертають увагу на те, що Зеленський відповідав невдало. «Якби ми це повідомили — а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, — тоді я б втрачав 7 мільярдів доларів на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни напали, вони б нас захопили за три дні».

Взагалі, у «The Washington Post» опубліковано поки що тільки частина інтерв’ю Володимира Зеленського і сказано, що повне інтерв’ю буде опубліковано пізніше. Наші українські аналітики звертають увагу на те, що Зеленський дав дуже дурну відповідь. Але я не чув, щоб хоч хтось запитав: А чому Зеленському поставили ці запитання про те, що він не попередив Україну про імовірне вторгнення і не підготував країну до цього? Це ж такі запитання, що будь-яка його відповідь працюватиме проти його іміджу. І чому насамперед опублікована саме ця частина інтерв’ю?

Треба зауважити, що «The Washington Post» уважно стежить за російсько-українською війною. На сайті газети є спеціальний розділ «Війна в Україні», і кожен день там з’являються нові матеріали, а також публікуються листи читачів, де обговорюються різні аспекти цієї війни.

То чому ця газета, яка з симпатією ставиться до героїчної боротьби України за свободу – раптом публікує матеріал, що б’є по іміджу Президента України?

У мене є пояснення. Пам’ятаєте, місяць тому я казав, що у серпні почнеться перший етап розчищення українського корупційного гадючника? А кілька днів тому я написав, що цей етап почався з інформаційної підготовки.

То що ж ми бачимо. Спочатку Томас Фрідман повідомляє, що саме Україна є зараз пріоритетом для США. Але при тому «між Білим домом і Президентом України Володимиром Зеленським існує глибока недовіра – значно більша, ніж повідомлялося.» Як каже Фрідман: «Ми не хочемо надто пильно заглядати під капот у Києві, боячись, яку корупцію чи витівки ми можемо побачити, коли ми стільки туди вклали».

Тепер «The Washington Post» публікує саме таке інтерв’ю з Зеленським, яке псує його імідж державного діяча.

Можете не сумніватися, що зараз в різних американських виданнях пройде серія публікацій, де будуть розповідати про корупцію у вищих ешелонах влади України, де розповідатимуть про крадіжки переданої зброї та гуманітарної допомоги. Регулярно згадуватимуть Єрмака, Коломойського тощо. Але при тому акценти будуть розставлені так, щоб відокремити «погане оточення Президента» від України й від українського народу. Буде наголошуватися на необхідності допомагати Україні у війні та на необхідності допомогти українському народу позбутися корупціонерів.

Напевно ви чули відому фразу «Він сучий син, проте це наш сучий син!». За легендою, це Франклін Рузвельт сказав про диктатора Нікарагуа Анастасіо Самоса, хоча історики не знаходять цьому підтверджень. Так ось, ще зовсім недавно в американського істеблішменту було дуже позитивне ставлення до Зеленського, тому що він був обличчям українського народу. Зараз ставлення змінюється. До нього зараз починають ставитися як до «нашого сучого сина», тому що він зараз є Президентом України, ставлення до якої продовжує залишатися дуже позитивним. Точніше, таке ставлення не стільки до самого Зеленського, скільки до його оточення. Тому з його оточенням поки що співпрацюють, але при кожній можливості співпрацюватимуть напряму з ЗСУ, з українськими волонтерами, з опозицією. Все робитиметься для того, щоб допомагати Україні, але по можливості відсунути осторонь владних корупціонерів.

Як я вже сказав, це тільки перший початковий етап розчищення корупційного гадючника. Наступний етап почнеться взимку. Але це вже інша історія.