Захисники України стають першопрохідцями наступної ери бойових дій. Поки скрипуча бюрократія Пентагону рухається до всеохопного контролю та нової концепції ведення війни, українські війська вже втілюють їх у життя.
Рішення адміністрації Байдена відправити бойові машини Бредлі в Україну було оголошено як знак того, що Сполучені Штати та їхні західні союзники підтримають зусилля Києва, спрямовані на повернення окупованої Росією території. Але близько сотні бронетранспортерів буде недостатньо, щоб відкинути російські війська назад через кордон. Натомість союзники повинні надати Києву зброю, яка використовує творчу перевагу українських військових, і сприяти перетворенню їх на силу, що збирає, поширює і діє на основі інформації швидше та більш смертоносно, ніж ворог і майже будь-яка інша армія. Про це пишуть Брайан Кларк (Bryan Clark), який є старшим науковим співробітником і директором Центру оборонних концепцій і технологій Гудзонського інституту (Hudson Institute Center for Defense Concepts and Technology), та Ден Патт (Dan Patt), який там є старшим науковим співробітником.
Поєднуючи комерційні супутникові знімки з даними розвідки безпілотників і західної розвідки, українські командири отримують повну картину поля бою. Підключившись через Starlink до артилерійських батарей, ракетних установок і ударних безпілотників, вони використовують програмне забезпечення для аналізу варіантів атаки. І в потрібний момент солдати знищують найважливіші російські цілі – від генералів на командних пунктах до складів боєприпасів, переповнених боєприпасами.
Найбільше уваги українські військові інновації привертають до втрат, яких зазнають російські війська, що змусило Москву призвати сотні тисяч призовників і просити зброю у Північної Кореї та Ірану. Але ефективніше винищення ворога – це лише частина історії, і не найважливіша частина.
Перебуваючи в меншості та з меншою кількістю озброєння українські військові під час вторгнення покладалися на переваги у прийнятті рішень, що є прообразом того, як будуть вестися війни в майбутньому. Високоточна зброя потрапила до рук майже кожної військової частини та групи опору. Тому наступна ера військових конфліктів буде залежати від того, яка сторона зможе ефективніше використовувати свою зброю і випереджувати супротивника.
Російські війська вже відчувають це на собі. Зіткнувшись з українськими командирами, які можуть використовувати безпрецедентну кількість джерел інформації, широкий спектр смертоносних дронів і ракет, а також програмне забезпечення для командування і управління, яке будує плани ударів так само, як Google Maps прокладає маршрут, російські війська вимушено переходять до оборони, а Москва атакує українську електромережу на великій відстані, щоб затягнути війну.
Важливо, що Україна досягла успіху не завдяки кращій західній зброї. Сполучені Штати і їхні союзники по НАТО притримали свої найпотужніші системи, такі як ракети великої дальності ATACMS, винищувачі й безпілотники великої дальності. Вся зброя і безпілотники, що постачалися Україні до цього часу, принаймні теоретично, є порівнянними з російським озброєнням.
Головна відмінність у тому, як Україна використовує західне обладнання. За допомогою програмних засобів, які українські солдати створюють самостійно, навіть багатовікова артилерійська технологія стає смертоноснішою та ефективнішою. А надаючи повноваження польовим командирам, українські лідери дозволяють їм використовувати власний творчий потенціал в такій мірі, в якій навіть американські військові не робили цього з часів Другої світової війни.
Найвизначніші українські перемоги стали результатом успіхів у прийнятті рішень, а не високотехнологічних озброєнь. Чорноморський флагман Росії «Москва» був потоплений ракетами українського виробництва, націленими за допомогою комерційних супутникових знімків і підтриманими стандартними безпілотниками, які дезорієнтували оборону корабля. А взяття Україною південної столиці Херсон минулої осені стало можливим завдяки хитромудрому маневру на півночі та серії ударів по мостах, які ізолювали російські війська від поставок і підкріплень.
Маючи у своєму розпорядженні безпілотники, ракети, керовану артилерію і засоби радіоелектронної боротьби, а також портативні пристрої, що допомагають прогнозувати ворожі плани, українські командири краще знають, коли, де і як досягати своїх цілей, ніж росіяни, які покладаються на легко передбачувані доктрину і тактику. Намагаючись підготуватися до несподіваних варіантів дій України, російські командири зрештою втрачають ініціативу.
Бойові дії в Україні продовжують зберігати елементи бою 20-го століття, від артилерійських дуелей до окопної війни. Але ці пережитки, ймовірно, зникнуть, якщо США і їхні союзники допоможуть Україні повністю прийняти трансформацію, що вже відбувається. Батареї «Патріотів» і «Бредлі» – це лише початок. Вони мають бути доповнені наступальними можливостями, які розширюють можливості українського командування і продовжують звужувати простір для прийняття рішень для Росії.
Ракети більшої дальності, в тому числі ATACMS, безпілотники, такі як MQ-9 Reaper, і винищувачі F-16 не лише допоможуть Україні воювати так, як це робить НАТО, а й можуть допомогти захисникам Києва стати першопрохідцями у наступній ері військових операцій. Поки скрипуча бюрократія Пентагону рухається до всеохопного командування і контролю та нової концепції ведення бойових дій, українські війська вже застосовують їх на практиці. Уряд США повинен сприяти українським інноваціям, а потім вчитися на їхньому досвіді.
Наші інтереси:
Дивимось у майбутнє, перетворюємось на головну інноваційну силу світового розвитку.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Уряд США повинен сприяти українським військовим інноваціям, а потім вчитися на їхньому досвіді – The Hill (США)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Захисники України стають першопрохідцями наступної ери бойових дій. Поки скрипуча бюрократія Пентагону рухається до всеохопного контролю та нової концепції ведення війни, українські війська вже втілюють їх у життя.
230126warofthefuture.jpg
Рішення адміністрації Байдена відправити бойові машини Бредлі в Україну було оголошено як знак того, що Сполучені Штати та їхні західні союзники підтримають зусилля Києва, спрямовані на повернення окупованої Росією території. Але близько сотні бронетранспортерів буде недостатньо, щоб відкинути російські війська назад через кордон. Натомість союзники повинні надати Києву зброю, яка використовує творчу перевагу українських військових, і сприяти перетворенню їх на силу, що збирає, поширює і діє на основі інформації швидше та більш смертоносно, ніж ворог і майже будь-яка інша армія. Про це пишуть Брайан Кларк (Bryan Clark), який є старшим науковим співробітником і директором Центру оборонних концепцій і технологій Гудзонського інституту (Hudson Institute Center for Defense Concepts and Technology), та Ден Патт (Dan Patt), який там є старшим науковим співробітником.
Поєднуючи комерційні супутникові знімки з даними розвідки безпілотників і західної розвідки, українські командири отримують повну картину поля бою. Підключившись через Starlink до артилерійських батарей, ракетних установок і ударних безпілотників, вони використовують програмне забезпечення для аналізу варіантів атаки. І в потрібний момент солдати знищують найважливіші російські цілі – від генералів на командних пунктах до складів боєприпасів, переповнених боєприпасами.
Найбільше уваги українські військові інновації привертають до втрат, яких зазнають російські війська, що змусило Москву призвати сотні тисяч призовників і просити зброю у Північної Кореї та Ірану. Але ефективніше винищення ворога – це лише частина історії, і не найважливіша частина.
Перебуваючи в меншості та з меншою кількістю озброєння українські військові під час вторгнення покладалися на переваги у прийнятті рішень, що є прообразом того, як будуть вестися війни в майбутньому. Високоточна зброя потрапила до рук майже кожної військової частини та групи опору. Тому наступна ера військових конфліктів буде залежати від того, яка сторона зможе ефективніше використовувати свою зброю і випереджувати супротивника.
Російські війська вже відчувають це на собі. Зіткнувшись з українськими командирами, які можуть використовувати безпрецедентну кількість джерел інформації, широкий спектр смертоносних дронів і ракет, а також програмне забезпечення для командування і управління, яке будує плани ударів так само, як Google Maps прокладає маршрут, російські війська вимушено переходять до оборони, а Москва атакує українську електромережу на великій відстані, щоб затягнути війну.
Важливо, що Україна досягла успіху не завдяки кращій західній зброї. Сполучені Штати і їхні союзники по НАТО притримали свої найпотужніші системи, такі як ракети великої дальності ATACMS, винищувачі й безпілотники великої дальності. Вся зброя і безпілотники, що постачалися Україні до цього часу, принаймні теоретично, є порівнянними з російським озброєнням.
Головна відмінність у тому, як Україна використовує західне обладнання. За допомогою програмних засобів, які українські солдати створюють самостійно, навіть багатовікова артилерійська технологія стає смертоноснішою та ефективнішою. А надаючи повноваження польовим командирам, українські лідери дозволяють їм використовувати власний творчий потенціал в такій мірі, в якій навіть американські військові не робили цього з часів Другої світової війни.
Найвизначніші українські перемоги стали результатом успіхів у прийнятті рішень, а не високотехнологічних озброєнь. Чорноморський флагман Росії «Москва» був потоплений ракетами українського виробництва, націленими за допомогою комерційних супутникових знімків і підтриманими стандартними безпілотниками, які дезорієнтували оборону корабля. А взяття Україною південної столиці Херсон минулої осені стало можливим завдяки хитромудрому маневру на півночі та серії ударів по мостах, які ізолювали російські війська від поставок і підкріплень.
Маючи у своєму розпорядженні безпілотники, ракети, керовану артилерію і засоби радіоелектронної боротьби, а також портативні пристрої, що допомагають прогнозувати ворожі плани, українські командири краще знають, коли, де і як досягати своїх цілей, ніж росіяни, які покладаються на легко передбачувані доктрину і тактику. Намагаючись підготуватися до несподіваних варіантів дій України, російські командири зрештою втрачають ініціативу.
Бойові дії в Україні продовжують зберігати елементи бою 20-го століття, від артилерійських дуелей до окопної війни. Але ці пережитки, ймовірно, зникнуть, якщо США і їхні союзники допоможуть Україні повністю прийняти трансформацію, що вже відбувається. Батареї «Патріотів» і «Бредлі» – це лише початок. Вони мають бути доповнені наступальними можливостями, які розширюють можливості українського командування і продовжують звужувати простір для прийняття рішень для Росії.
Ракети більшої дальності, в тому числі ATACMS, безпілотники, такі як MQ-9 Reaper, і винищувачі F-16 не лише допоможуть Україні воювати так, як це робить НАТО, а й можуть допомогти захисникам Києва стати першопрохідцями у наступній ері військових операцій. Поки скрипуча бюрократія Пентагону рухається до всеохопного командування і контролю та нової концепції ведення бойових дій, українські війська вже застосовують їх на практиці. Уряд США повинен сприяти українським інноваціям, а потім вчитися на їхньому досвіді.
Дивимось у майбутнє, перетворюємось на головну інноваційну силу світового розвитку.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь