Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?

Показати попередні статті

Для творення нової цивілізації необхідна нова парадигма. Для формулювання нової парадигми необхідна спеціальна мова, в якій кожне слово несе правдивий, чіткий та однозначний сенс. Для позначення такої мови традиційно застосовується термін «Сенсар», що значить «носій сенсу».

Сенсар твориться тоді, коли настає час творення нового світу. Це тому, що для будівництва будь-чого нового треба мати новий інструментарій. Інструментом світотворення є мова Сенсар – носій знань нової парадигми.

Починаємо з найголовнішого

Народження Гіперборійської, або ж Трипільської цивілізації починалося з Гіперборійського Сенсара. Для творення цивілізації нового циклу нам необхідно створити новітній Сенсар. Але з чого почати?

Починати завжди треба з найголовнішого. Як ми вже знаємо, ключовою технологією заснування Гіперборійської цивілізації була технологія керованої молодості. Опанування цієї технології дозволяло засновникам жити стільки, скільки було необхідно для досягнення поставленої мети. Так що головним ресурсом тодішніх світотворців був необмежений часовий ресурс. Цей найголовніший у світі ресурс їм дала технологія керованої молодості.

Володіння технологією омолодження було і є обов’язковою умовою заснування нової цивілізації, отже для успіху сучасного світотворення необхідно відродити цю технологію. З цього випливає, що формування Сенсара треба починати з базових термінів технології керованої молодості.

Що це за терміни? В ідеалі, їх треба було б узяти з Гіперборійського Сенсара, на основі якого й була успішно реалізована згадана вище технологія. Якби була інструкція зі створення Трипільської цивілізації, то найкраще було б просто взяти з неї найголовніші цитати. Але хіба це можливо?

Так, можливо. Причому це вже не можливість, а реальність. Понад те, цитата з Гіперборійської «інструкції вічного життя» є майже в кожній українській родині. Цитата називається «Сім блаженств». Як ми вже знаємо, в сакральних посланнях найголовніше завжди дається на початку. Вчення Ісуса Хреста про вічне життя якраз і починається з найголовнішого – з Гіперборійської цитати.

Послання з Гіперборії

Афористичний стиль «Семи блаженств» вказує на те, що це прадавній і добре відшліфований«мнемотехнічний каркас», тобто пам’ятка-нагадування про те, як здійснювати палінгенезію – перехід з третього на четвертий рівень розвитку. Це концентрат Гіперборійської стратегії подолання «тваринного» обмеження тривалості життя людини (умовних 150 років) і перехід до режиму керованої молодості.

Очевидно, що успішна реалізація цієї стратегії відкриває простір для масштабної технологічної та соціальної творчості, адже те, що окрема людина не може здійснити за сто років, вона може здійснити за тисячу років.

Судячи з усього, блок із семи блаженств було створено ще сім з половиною тисячоліть тому – на початковому етапі формування Трипільської цивілізації. Це був час, коли технологія керованої молодості набула масового застосування – звідси античні легенди про вічно молодих гіперборійців, які жили стільки, скільки вважали за потрібне. Звідси ж повідомлення книги «Буття» про патріархів післяпотопного світу, тривалість життя яких досягала тисячі років.

Сім блаженств передавалися з уст в уста в поетичній формі – як білий вірш або вірш у прозі – подібно до текстів Живого Слова, що їх створив український лікар, цілитель і мислитель Олександр Філатович. Наприклад, ось так Живе Слово навчає про чотири етапи матеріалізації задуму – 1) думка, 2) бажання, 3) віра, 4) реалізація події:

• ДЖЕРЕЛО ПОВНОТИ
• Від думки – до матерії
• Від бажання – до реалізації
• Від віри – до Події
• Від прагнення – до Здійснення
• Визначаємо формування
• Прекрасних Світів!

Гіперборійські сім блаженств були сформульовані трипільською, або ж гіперборійською мовою. Через п’ять тисячоліть вони були перекладені на гелленську (давньогрецьку) мову та записані в Євангеліє. Гелленська мова є відгалуженням від трипільської. Згідно з античними джерелами, геллени (давні греки) отримали письмо від трипільського народу пелазгів («лелек»), частина якого у 3–2 тис. до н.е. переселилася з України на Балкани. Геродот писав, що Геллада початково називалася Пелазгією. Прабатьківщина племені гелленів, які дали назву всьому народу «давніх греків», знаходилася приблизно на території сьогоднішніх Полтавської, Харківської та Дніпропетровської областей. Їхньою столицею був Гелон і, згідно з Геродотом («Історія», IV, 108), ці гелонці говорили гелленською (гелонською) мовою.

Природно, що через кілька тисячоліть гелленська мова далеко відійшла від свого першоджерела. Тож у євангельські часи в тодішній гелленській мові вже не було точних відповідників термінам гіперборійського оригіналу. З цієї причини Ісусу довелося застосувати деякі штучні конструкції, наприклад, «убогі духом», які, проте, виявилися для нас корисними при відтворенні сенсу оригінальних термінів.

Сучасною українською мовою гіперборійський дороговказ вдосконалення «людини духовної» (Гомо дуплекс) та її перетворення на «людину божественну» (Гомо триплекс) виглядає так:

• Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже.
• Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю.
• Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу.
• Щасливі спраглі правди, бо вони наситяться.
• Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя.
• Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога.
• Щасливі світотворці, бо вони синами божими стануть.

У лівій частині кожного блаженства названі базові чесноти, необхідні для палінгенетичного перетворення. У п’яти випадках носії цих чеснот позначені одним словом – скромні, приязні, реалісти, милосердні, світотворці. Відповідно, чесноти, які їм належать, позначаються одним словом: скромність, приязність, реалізм, милосердя, світотворчість.

У двох інших випадках носії чеснот позначаються двома словами – «спраглі правди» і «чисті серцем». Але як тоді можуть називатися самі чесноти? «Правдоспраглість» і «чистосердечність»? Такі громіздкі конструкції не властиві для трипільської мови, яка відрізняється простотою та гармонійністю. Ось типові трипільські слова: «мова», «небо», «вода», «молоко», «сила», «рада», «корова», «кобила», «собака» тощо.

Очевидно, що для таких базових речей як чесноти «вічного життя» мають бути точні та короткі терміни – і, судячи з усього, вони були в Гіперборійському Сенсарі. Проте їх уже не було в гелленській мові, тому при перекладі з гіперборійської (давньоукраїнської) на гелленську довелося застосувати вирази «спраглі правди» та «чисті серцем», а також «убогі духом» (скромні).

Проте на Сенсарі – окультуреній українській мові нового циклу – носії чеснот і самі чесноти мають позначатися одним словом з точно визначеним сенсом. Настав час знайти такі слова або створити нові.

Наповнюємо словник

Отже, основні поняття Гіперборійської традиції були сформульовані священною мовою, яку називають «Сенсар» – носій сенсу. Для повної однозначності ми її називаємо «Гіперборійський Сенсар», адже вона була ключовим інструментом творення цивілізації Гіперборії у 55 столітті до н.е. (офіційна дата початку світу – 5508 рік до н.е.).

Нині починається новий цивілізаційний цикл, тож для заснування нової цивілізації необхідно створити новий інструмент – Новий Сенсар, або просто Сенсар. Його початкові терміни знаходимо в Євангелії, а передусім у Семи блаженствах, які є концентрованим описом технології переходу до вічної молодості. Ці сім блаженств є «цитатою» з Гіперборійської традиції, адже перехід до вічної молодості був головною технологією успішного заснування цивілізації Гіперборії–Трипілля. Відтак сім блаженств – це метафізичне ядро не тільки Євангелія, якому дві тисячі років, а й Гіперборійської традиції, якій сім тисяч років.

Знання про «вічне життя» передавалися усно, про що свідчить вірш з викладом семи блаженств. Досліджуючи ці знання, ми можемо діткнутися до способу мислення наших трипільських предків, уточнити деякі фундаментальні поняття нашого життя, записати їх у новий Сенсар і застосувати для творення нового світу.

Для творення нового Сенсара у нас є два надійних джерела – Добра Новина і Живе Слово.

Терміни, які потребують першочергового визначення: простір подій, бог, Царство боже, скромність, приязність, реалізм, праведність, милосердя, святість, світотворчість, арії, сини божі, ближні, допомога, дух, душа, духовне серце, радість, веселість, палінгенезія, молодість, вічне життя.

З чого почати? Про це – у наступній статті: Євангельський Сенсар, ельфійська мова і як нам її опанувати за один рік

Руслана – Остання поема