- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Нонсенси «Частот»: недолугість творців чи маніпуляція свідомістю?
Світ:
Адже який message, так чи інакше, несе у мозок глядача одна з головних ідей фільму? А несе вона таке, що високі частоти – це погано і небезпечно, носій високих частот - бездушна істота і одинока водночас.
В цьому і полягає нонсенс. Тому що носій високої частоти апріорі не може бути байдужим чи бездушним. Чому? Бо високі частоти – це, в першу чергу, набуток істоти духовної і знак відкритих вищих енергетичних центрів (чакр) людини. І коли енергетичні центри відкриваються природним шляхом, тобто шляхом внутрішньої духовної самореалізації, то перше, що в людині має відкритися, - то серцевий центр (Анахата). Людина з відкритим серцевим центром (найпереконливіший приклад – Ісус Х., навіть на іконах він зображується часто з відкритим серцевим центром у вигляді палаючого диска в центрі грудей) просто не здатна бути холодною, не мати почуттів чи бути байдужою. Бо це те саме, якби мед перестав бути солодким, а море не мало води.
Але автори від початку цю ідею: «високі частоти-бездушність-одинокість» - дуже настійливо просувають, виносячи на передній план. І навпаки, носій низьких частот у фільмі – теплий, чуттєвий, розумний хлопець. Взагалі привабливий персонаж. Випадковість другого нонсенсу, коли все перевертається з ніг на голову? Не думаю.
Дівчина, головна героїня - інтелектуально розвинена, з високим IQ, тобто, на людську мірку, дуже розумна. Але її почуття (рівень другого нижчого енергетичного центру – Свадхістана) нерозвинені, сплять, навіть на рівні цього нижчого центра. Звичайно, серцевий центр (він є четвертим нижчим і першим вищим центром водночас) її закритий. То про які високі частоти із закритим серцевим центром можна говорити взагалі? Знову повертаємося до несолодкого меду або холодного вогню.
Що взагалі таке – висока частота? Це частота – показник духовного розвитку людини у напрямку святості. Це частота Світла, Божественності, а відтак частота Любові. Можна мати високе IQ, але воно не є гарантом високої частоти. Бо висока частота – категорія духовна, а показник IQ – інтелектуальна. Тобто і сокіл, і ведмідь – кожен гарний по-своєму і має місце у своєму просторі, тільки ведмідь у лісових хащах, а сокіл - у високому небі. І намагатися їх звести до спільного знаменника навряд чи комусь прийде в голову.
Щодо одинокості. На духовному шляху – на уже значно високому оберті спіралі свого еволюційного розвитку – людина дійсно стає не колективною істотою, а самодостатньою «самою у собі». Але це не одинокість у тому сенсі, як звикли її трактувати. Це шлях нагору «вузькими воротами», куди натовпом не ввійдеш. І древні духовні вчення констатують: «У Дусі ти одинокий». Але це не означає відлюдність, а лише те, що свій духовний поступ ти робиш один. Але водночас (все так взаємопов’язано) у цьому поступі приходить і усвідомлення свого Істинного Я як Єдності з усім сущим.
Є ще кілька цікавих акцентів у цьому фільмі: про книгу, яка була втрачена, а потім переписувалася (читай: фальшувалася); про тих, хто стоїть за маніпулюванням свідомістю (герої фільму, в усякому разі, актори чомусь усі представники певної нації – випадковість?). Чи саме цей феномен хотіли підкреслити творці фільму чи то вийшло мимоволі – відповіді не маю. Але все це явно чи скрито підштовхувалося під ніс, отже, не змогло прослизнути непоміченим.
Відверто кажучи, авторка цього допису не є такою шанувальницею американського кіно, щоб аж так глибоко в нього занурюватися, але така актуальна назва («Частоти») спонукала подивитися. Проте резюме по перегляду - тільки подив і знаки питання.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Чи буває так, що той, хто ДІЄ за шаблоном каже ніби ВІН уже не в натовпі? І до того ж діє - розвиває (чи розширює) свідомість свою і "ТИХ, хто уже не в натовпі" - летить-злітає у вищі простори буття? А насправді і сам не там і других заганяє у черговий шаблон? Ви скажете діяльність на НО не нагадує шаблону?...
Я про те, що ресурсів якраз обмаль, а діяти треба злагоджено, щоб їх стало вдосталь. Тому без
певної фіксованої послідовності дій чи готового аналітичного результату, вибраного за декількома зовнішніми ознаками
на даному етапі не обійтися. Чи не так?
Адже чомусь злагодженості "достатніх 10% пасіонаріїв" щось не видно - кожен "злітає" наразі сам і скидається так, що нібито маючи лише одне крило (бажання), а то й зовсім без крил (проста цікавість). А без крил відомо куди "злітають" ;).
Тому милиця ще потрібна... поки 10% пасіонаріїв матимуть достатньо ресурсів.
Але не така милиця-шаблон, як сучасна діяльність масмедіа (що і є тією спробою загнати у шаблонність мислення, читай "зомбування").
Чи є шаблоном матриця? Чи є матрицею певна спільнота? Чи визначається діяльність спільноти аріїв набором шаблонів-законів? Питань купа, які і вирішувати маємо со-купно, со-кольно.
Стосунки учасників сокОла також розвиваються за певними законами(чи шаблонами?...). Наразі це добре видно. Чому б цим шаблоном наразі не скористатися, а не жахатися шаблонності соціоніки? Начебто ми сокольно виробили спільне правило -
"не закривати, не ігнорувати ресурси, а ся користати ними"
! Адже так? Чи не є шаблоном "простори буття" винесеними на головну сторінку Народного Оглядача, наприклад, які в соціоніці відповідають трьом стадіям розвитку стосунків між соціотипами (типами інформаційного метаболізму)? Запитайте у відаючих ;).
То ж чи варто сахатися шаблонів? Кожна сходинка духовного зростання - це також шаблон (маленький чи великий, сокольний чи особистий). Так,
"...особистіть у духовному самовдосконаленні може вийти за межі дії цих шаблонів"
... щоб скористатися наступним шаблоном-сходинкою. А потім, дивись і можна буде на якомусь його етапі відштовхнутися від шаблона-сходинки (який виявиться останнім), щоб злетіти(!), "птахи мої, соколи, чайки, соловеї, лебеді, " ))).
Думаю, летіти ми маємо кружляючи в енергетичному потоці взаємного спілкування (як ті лелеки, про які свідчив О.Філатович, коли читав свою 28 УФЖС), у тому числі використовуючи відомі соціонічні закони, вивчення яких зініційовано на сайті Стратегом (чому б і ні?),
але(і), обов'язково(!) в єдиному ключі-зграї!
Обов'язково сп(і)ольно, а потім, колись, у якомусь житті, у фізичному чи енергетичному тілі розлетімося творити свої світи, свої нові шаблони. )))
Отже, РаДіймо! І, обов'язково(!) не спиняймося на якомусь одному шаблоні (тим більше на чиємусь), але ся користаймо ними! ;)
Шаблони - це певна фіксована послідовність дій чи готовий аналітичний результат, вибраний за декількома зовнішніми ознаками.
До них я відношу: 1) стереотипне мислення, 2) неусвідомлена поведінка.
Тож це, більше, саме "костиль", що допомагає діяти за обмежених ресурсів.
Тож, задані Тобою Лебідь, Сокіл зовсім не ототожнюються із шаблонами. Це символи, чи, краще Образи, що допомагають налатувати нам свій настрій (намір) через асоціації. :) Такий-собі "міні"-ритуал (поглянув-налаштувався).
Також миличка, але на те люди ними й користуються, щоб мати змогу діяти, коли інакше не виходить. Вчімося, зростаймо, щоб могти діяти й без них! :) Хай Буде!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Можу від себе додати помічені мною маніпуляції:
- "шаблони", за якими усе, начебто, відбувається й місця творчості немає - як на мене, шаблони мають місце, але вони впливають лише до людей, що живуть несвідомо, "на автоматі". Такими шаблонами я бачу - соціонічні типи, "карму" (нижчі простори буття),.. навіть, природні закони.
Але, особистіть у духовному самовдосконаленні може вийти за межі дії цих шаблонів. Це легко помітити на прикладі емоцій (людина страждає не від того, що з нею відбувається, а від того, як вона це сприймає; наші емоції - це наш вибір), так само знаємо, що існує явище левітації.
Дякую, Вадиме. Суттєві зауваги. Так, шаблони... Це ой яка не малозначима річ - і більшою мірою для тих, хто пробуджений (бо інші на них не фіксуються) і уже здатен їх у собі відслідковувати. Найбільше шаблони проявляються у вітальних (емоційних, почуттєвих) реакціях, вони, як правило, рефлексивні, навіть у тих із нас, хто має досить розвинену свідомість. І звичайно, ментальні шаблони. Їх також можна відловлювати, часом вони ховаються досить глибоко (у підсвідомості? на рівні клітини?), і ми (наше его) помилково і зверхньо можемо вважати себе вільними від них. Але звільнятися від шаблонів - це як чистити у собі Авгієві стайні)) Довічна праця.
Шаблони (як от соціоніка, найближчий приклад, який ти згадуєш) є "зручністю" для масового користування і гальмом для розвитку (чи розширення) свідомості тих, хто уже не в натовпі.
Правда і те, що емоції - власний вибір. Як і думки. Тільки це вимагає повсякчас включеної свідомості. Власне, те, що зветься "тут і зараз". А помічено (на власному досвіді), який немалий вплив справляє "колективне несвідоме" навіть на добре пробуджену свідомість...
Отже, праця і ще раз праця)) Але із знаком +))
Sapienti sat.
До певної міри так. Шаблони створюються для пояснення явища, і в першу чергу самому собі (тому, хто створює той шаблон). Не обов'язково "заганяти себе" в шаблон соціоніки, але ця наука допомагає усвідомити "розподіл обов'язків у колективі"
І тому я аплодую цим Твоїм словам:
"Але, особистіть у духовному самовдосконаленні може вийти за межі дії цих шаблонів."
Назовемо шаблони - крилами, які допомагають долати дорогу на шляху духовного вдосконалення ( ;)хоча, дійсно, для декого шаблони стають костилями, які важко нести й шкода покинути). Але для лебединого злету (все ж таки маємо Лебедя Долі і Сокола Волі - ще один шаблон?! ;) ) оберемо КРИЛА! )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Шаблони - це певна фіксована послідовність дій чи готовий аналітичний результат, вибраний за декількома зовнішніми ознаками.
До них я відношу: 1) стереотипне мислення, 2) неусвідомлена поведінка.
Тож це, більше, саме "костиль", що допомагає діяти за обмежених ресурсів.
Тож, задані Тобою Лебідь, Сокіл зовсім не ототожнюються із шаблонами. Це символи, чи, краще Образи, що допомагають налатувати нам свій настрій (намір) через асоціації. :) Такий-собі "міні"-ритуал (поглянув-налаштувався).
Також миличка, але на те люди ними й користуються, щоб мати змогу діяти, коли інакше не виходить. Вчімося, зростаймо, щоб могти діяти й без них! :) Хай Буде!
Чи буває так, що той, хто ДІЄ за шаблоном каже ніби ВІН уже не в натовпі? І до того ж діє - розвиває (чи розширює) свідомість свою і "ТИХ, хто уже не в натовпі" - летить-злітає у вищі простори буття? А насправді і сам не там і других заганяє у черговий шаблон? Ви скажете діяльність на НО не нагадує шаблону?...
Я про те, що ресурсів якраз обмаль, а діяти треба злагоджено, щоб їх стало вдосталь. Тому без
на даному етапі не обійтися. Чи не так?
Адже чомусь злагодженості "достатніх 10% пасіонаріїв" щось не видно - кожен "злітає" наразі сам і скидається так, що нібито маючи лише одне крило (бажання), а то й зовсім без крил (проста цікавість). А без крил відомо куди "злітають" ;).
Тому милиця ще потрібна... поки 10% пасіонаріїв матимуть достатньо ресурсів.
Але не така милиця-шаблон, як сучасна діяльність масмедіа (що і є тією спробою загнати у шаблонність мислення, читай "зомбування").
Чи є шаблоном матриця? Чи є матрицею певна спільнота? Чи визначається діяльність спільноти аріїв набором шаблонів-законів? Питань купа, які і вирішувати маємо со-купно, со-кольно.
Стосунки учасників сокОла також розвиваються за певними законами(чи шаблонами?...). Наразі це добре видно. Чому б цим шаблоном наразі не скористатися, а не жахатися шаблонності соціоніки? Начебто ми сокольно виробили спільне правило -
"не закривати, не ігнорувати ресурси, а ся користати ними"
! Адже так? Чи не є шаблоном "простори буття" винесеними на головну сторінку Народного Оглядача, наприклад, які в соціоніці відповідають трьом стадіям розвитку стосунків між соціотипами (типами інформаційного метаболізму)? Запитайте у відаючих ;).
То ж чи варто сахатися шаблонів? Кожна сходинка духовного зростання - це також шаблон (маленький чи великий, сокольний чи особистий). Так,
... щоб скористатися наступним шаблоном-сходинкою. А потім, дивись і можна буде на якомусь його етапі відштовхнутися від шаблона-сходинки (який виявиться останнім), щоб злетіти(!), "птахи мої, соколи, чайки, соловеї, лебеді, " ))).
Думаю, летіти ми маємо кружляючи в енергетичному потоці взаємного спілкування (як ті лелеки, про які свідчив О.Філатович, коли читав свою 28 УФЖС), у тому числі використовуючи відомі соціонічні закони, вивчення яких зініційовано на сайті Стратегом (чому б і ні?),
але(і), обов'язково(!) в єдиному ключі-зграї!
Обов'язково сп(і)ольно, а потім, колись, у якомусь житті, у фізичному чи енергетичному тілі розлетімося творити свої світи, свої нові шаблони. )))
Отже, РаДіймо! І, обов'язково(!) не спиняймося на якомусь одному шаблоні (тим більше на чиємусь), але ся користаймо ними! ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мені дуже сподобалось як ти, Арсене, висловив свою думку! Шкода, що вже гали закінчились, тому зараз можу тільки добрим словом оцінити :)
За умови "обмеженості ресурсів" їх би не завадило ;) ))))
Однак, друже Доброславе, досить часто добре солово, з метою налагоджування "злагодженої дії", важить більше ніж мільярд галів! Щиро дякую, друже!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ти тут розширив поняття шаблонів, але я під ними розумію _лише_ неусвідомлені дії. Й саме вони потребують усвідомлення.
Усвідомлене дотримання правил - це вже, для мене, зовсім інша річ. Й Ти написав, як бачу, саме про це. Тут лише питання у виробленні термінології.
Та, так. )) Якщо
, то як тоді називатимемо усвідомлену поведінку? І тепер, якщо усвідомлювати соціонічні особливості типів інформаційного метаболізму як "розподіл обов'язків у колективі" через
, то чи відноситимеш Ти ще соціоніку до шаблонів?
Дякую, друже, за спілкування! ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ну якщо соціотипи це шаблони, то соціоніка у такому разі по логіці дій є наукою шаблонів. Тобто шаблонною наукою.
Фактично Ти навів два не пов’язаних між собою твердження, хоч і, чомусть, вивів їх одне з іншого, але я з обома згоден:
1. невелике уточнення - "наукою про шаблони";
2. так, це наука, що займається класифікацією поведінки та дослідженням процесів взаємодії між цими типами.. досить типовий, статистичний підхід.
Але, панове, далі розвивати тему соціоніки тут - це вже оффтоп. :)
Я не вважаю, "соціонічні особливості типів інформаційного метаболізму" усвідомленими, тож прив’язка їх до "розподілу обов'язків у колективі" суто ситуативна, що, тим не менш, не применшує їх практичної користі у формуванні колективів, адже шаблони, як авгієві конюшні, а жити треба вже зараз.. :)
Цитую Вадима К.: "До них я відношу: 1) стереотипне мислення, 2) неусвідомлена поведінка."
Додала б ще 3) рефлексивні, чи рефлекторні, емоціійно-почуттєві реакції. Адже наші емоції, якщо ми їх відслідковуємо, більшою мірою зовсім не наші, а шаблонний відгук-рефлекс на подразнення емоцією, яку нам нав'язали. Цим широко користуються рекламодавці, політтехнологи та інші маніпулянти свідомістю.
Sapienti sat.
Радіймо, Наталю. У п. 2 я мав на увазі саме описане тобою у пункті 3. Чи Ти їх розділяєш? Тоді, що саме Ти бачиш під п.2?
Радіймо, Вадиме) Що помічаю: усі наші недостатні розуміння одне одного від неузгодженої термінології)) Звичайно, неусвідомлена поведінка - це поведінка, продиктована слідуванню неусвідомлених імпульсів, з яких і складається те, що ми називаємо шаблоном. Є притча про Буду, коли він ходив селами із своїми учнями, а люди лаяли його і кидали каміння. Натомість він радів і дякував їм (така поведінка - антишаблон). А якби він лаявся у відповідь, то був би шаблон, тобто "запрограмована реакція".
Узгодили:) Чи ти мав на увазі ще щось? До речі: твої думки, встигла помітити, - не шаблон)
Sapienti sat.
Дивно,а мені чомусь його думки напрочуд видалися шаблонними. Отже відповідно у такому разі тут шаблонно мислю я)
Альберте, я не вважаю себе ідеальним і буду дуже вдячним, якщо Ти вкажеш мені на моє "шаблонне" мислення. Можливо, це відкриє мені очі на ще один бік мене, що потребує вдосконалення...
Гм.. однак та притча описує знову-таки реакцію на зовнішні чинники.
До речі, я міркував над тим, чи може бути неусвідомлена дія не спричинена зовнішніми впливами. Теоретично - може (хоч і важко уявити), тож таку дію можемо записати під п.2. :)
Перепрошую, а чим є "модель"? До чого це поняття відноситься? Невже "модель" - це також шаблон?
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Модель, імхо, і є типовий шаблон)
Sapienti sat.
А я думаю, що шаблон не можна змінити..., а модель - можна скоригувати, підправити. ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
З приємністю погоджуюся зі всіма зауваженнями Наталії Артанії, єдине можливе протиріччя бачу в не зовсім чіткому, як на мене, користуванні означенням "людина".
Думаю, що людини, як явища - а шановна авторка, як і інші, узагальнює саме на рівні явища, просто не буває без реально (енергетично) відкритого серця (без реальної і завчасно Передбаченої досконалості в межах можливого в тримірному світі). Бо тоді в особи, особистості немає жодного шансу осягнути (рівноважно опанувати, додаючи до попередніх, нижчих) рівні свого Вищого призначення... Фактично, наближаючись до Творця і переплітаючись енергетично з "вищими частотами"...
https://www.ar25.org/node/21681
Тут дещо з моєї початкової особистої практики праці над відкриванням серця...
Не енергія й інформація, а енергія і керування... Так точніше
Отже ти хочеш сказати, що дана героїня теоретично в житті таки могла би бути без емоційною людною? Я вірно зрозумів твої вище наведені слова?
І ще одне, перепрошую але наразі я не в змозі перечитати твою попередню практику. Та проте зрозуміти твій коментар бажаю таки вже зараз)
Дякую, шановний пане Володимире, за коментар. Все ж мушу констатувати (і це не моє відкриття, а свідчення тисячолітніх духовних практик та й життєвого досвіду): енергетичні центри повністю і гармонійно відкриті тільки у божественно досконалих (можна сказати "святих" для зручності розуміння) істот. У звичайних людей одні центри (нижчі) можуть бути більшою мірою відкритими, а вищі - закриті зовсім. У когось відкриті якоюсь мірою вищі центри переважують нижчі, які можуть бути закритими внаслідок аскези чи інших перекосів. До того ж якісь центри можуть бути відкриті не повністю, скажімо, на 20%, а якісь на 40 чи на 50%. Зараз існують прилади, які це можуть виміряти, але особисто не бачу сенсу в таких вимірюваннях. Треба розвиватися, творити, розкриватися і приймати в себе вищі енергії - Вишнього (так, як ти його собі уявляєш). І жити в Радості. Ну а далі буде)
Гармонійно відкриті (це значить як нижчі, так і вищі) центри - це наслідок, як бачиться, величезної праці власної свідомої еволюції.
Sapienti sat.
Шановна Наталко Артанія, я ще раз поясню свою думку - ви кажете про ту чи ту ОСОБУ, узагальнюючи як про ЛЮДИНУ. Але "людина" - це багаторівневе і в цілому досконале явище, інша справа - особистості, особи, ті чи ті святі чи просто пересічні, котрі розкривають в собі і ззовні усі Божественні можливості ЛЮДИНИ.
Не енергія й інформація, а енергія і керування... Так точніше
А хіба існують беземоційні особи, люди, людина?
Вервицю ніхто не заперечує "чуття"- "відчуття" - "емоція"...
Не енергія й інформація, а енергія і керування... Так точніше
Ну звісно що існують? Що за питання таке безглузде на моє запитання?
Якби таких людей "осіб" не існувало то я би і не запитував би..
Залізна логіка одним словом у вас..
Цікаво, до чого тут інші особи - до процесу виникнення ваших запитань? Наявність інших персоналій, стан тих персоналій, не є причиною ваших, Альберте, запитань. Причиною ваших запитань завжди є суто ваше розуміння чи нерозуміння, суто ваші відчуття...
Я намагався вам вказати на, нмсд, беззаперечний логічний ланцюжок, що емоції завжди викликаються відчуттями, а відчуття викликаються чуттям. Інша справа, що у врівноваженої особи окрім емоцій є ще багато чого іншого...
Не енергія й інформація, а енергія і керування... Так точніше
Шкода, що одразу так не написали.
Тим не менш люди яких назвати важко людьми бо вони і справді будуть особами чи навіть істотами у яких справді немає жодних будь яких емоцій та емоційних реакцій. Як саме називається та хвороба, я не пам"ятаю, але то що така хвороба є, я точно знаю, а отже відповідно є такі особи біомаси у яких абсолютно відустні емоції, хоча подекуди окрім відсутності емоцій у них ще також паралельно й відсутні будь які інші дії пов"язані з фізіологічними потребами.
Дякую п. Наталко, цікава твоя думка, доповнює розуміння. Хороші вислови: “Тобто і сокіл, і ведмідь – кожен гарний по-своєму і має місце у своєму просторі...” ”Бо високі частоти – це, в першу чергу, набуток істоти духовної і знак відкритих вищих енергетичних центрів (чакр) людини. “
Я вважаю, що ця дівчина не є бездушною, а її емоції впорядковані, системовані у якийсь кругообіг. Вважаю, що наші емоції - це живлення якогось бога, що вніс нам якусь програму. Усміхайся - є праведник, сумуєш- є грішник і відповідно всередині нас твориться хімічний процес. Відгородженість дівчини від інших я би назвала безпекою, інакше вона розчиниться в інших вібраціях.
А може нам не потрібні високі частоти, а десь посередині. Бо довгі — то не проймуть, а високі руйнуючі. Високою частотою вимірюється радіація, промені Х і Гама, що є вбивчими для звичайних людей.
Ще думаю, що тіло може втратити матеріальнсть, зникне, стане невидиме чи безформне, а потім утвориться інше тіло. Цей метод діє при утворенні планет, пришвидшений рух, який утворює інше тіло.
Певно дівчині замість любові надано Співчуття. Бо любити можемо декого, а співчувати — усім.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Дякую, Зоріно, слушні твої думки і цікаві. Про "посередині" щодо частот... Тут не треба плутати частоти з емоціями або почуттями. От в них дійсно варто бути посередині - ще вірніше, по Золотому перерізу:)
А щодо частот: чим вони вищі - тим ти досконаліший у плані богоподібності (тобто тим твоя свідомість ширша, об'ємніша - "космічніша", твоє тіло чисте у всіх сенсах, клітини тіла свідомі...).
Так що високі частоти - це насправді дуже класно)) Це стан надлюдини, якщо можна так сказати, або людини Нового Світу. Але і надлюдина - це не останній щабель. Далі ще є рівень - супраментальна людина, супраментальне людство. Так що нам є куди підніматися свідомістю:)
Sapienti sat.
До речі, міркував-от щодо шаблонів (чим мені наші розмови й видаються корисними)... Якщо їх сприймати лише як певні правила (ланцюжки дій, алгоритм...), то їх наявність сама по собі не є негативною річчю. Вони дозволяють системі існувати, поки дух недосить розвинений.
Ці правила можуть виконуватися як неусвідомлено, так і усвідомлено.
Небезпека неусвідомлених дій у тому, що у випадку, якщо ці правила є нам нав’язані, то ми не зможемо запобігти їх втіленню. Інакше ж, за усвідомленого їх сприйняття, ми завжди зможемо їх виконання скоригувати (фактично - порушити).
Як на мене, наявність самої можливості порушення правил є тим запобіжником, що унеможливлює загнати людей у вічне рабство. Й дозволяє творчому елементу у людях діяти. :) Це неймовірна можливість людей (яку не усі істоти мають, згідно з Девідом Айком), звісно, несе у собі загрозу скочування всього суспільства у хаос та загибелі, але є й стимулом до самовдосконалення (як антитеза). Це просто неймовірний подарунок нам від Творця. :) Він нам довірився!!!
Чудовий висновок, друже Вадиме!!!!
Або, як також гарно сказав наш соколієць:
Мені також це подобається:
Саме в такому сенсі я розділяю "шаблони" і "моделі":
?Чи не про це ж? Тільки тут він "технологію" називає "правила" ;)
(Гарний коментар Доктора Смальця. Змістовний!)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Порушувати правила - це класно)) Взагалі грати за своїм сценарієм свою власну гру. Добре, коли людям комфортно в твоєму просторі, але ти не маєш усім догоджати.
Sapienti sat.
А у книгах Філатовича наче навпаки слід варто жити за правилами Творця.
А Ви вважаєте, всі повинні звіряти свої дії по Філатовичу))? Чи по якомусь іншому авторитету? То в чому тоді ваша свобода?
Весь Всесвіт і сам Творець весь час - у русі і розвитку.
Неможливо розвиватися, не порушуючи правил:) Еволюціонуєте ви - еволюціонує Творець. Навіть Істина не є раз назавжди усталеною, бо тоді то була б не істина, а догма.
Sapienti sat.
"Неможливо розвиватися, не порушуючи правил:)" - чому так? Логіка яка?
Наприклад, коли ми знаємо - в початкових класах, що паралельні не перетинаються - то це правило не порушується пізнішими знаннями, що у більш складних системах - "паралельні перетинаються"...
Тобто, думаю, на різних рівнях, щаблях розвитку - особи (суспільства), Всесвіту, - свої саме розширення, а не заперечення...
Не енергія й інформація, а енергія і керування... Так точніше
Я вважаю, що дійсно всі прихильники нашого колективу повинні саме прислховуватися до знань Філатовича. Стосовно інших авторитетів то на рахунок НЕ українців то звісно що ні, а на рахунок українців то знову ж таки не скільки звірятися, а скільки прислуховуватися (ну у нашому випадку звісно що читати) більш уважніше. І робити з того свої власні висновки у чому і є ваша свобода яка й полягає у власних висновках та прийнятті свого власного рішення стосовно тієї чи іншої інформації від як ти кажеш авторитета у моєму випадку саме українця.
Стосовно розвитку у русі, то так воно і є.
А ось стосовно розвитку при порушувані правил, то це навряд чи буде саме розвиток а не ратше як деградація.
Наведу банальний і досі примітивний приклад, у людини є статеві органи яким призначено творити нове життя яке має творити собі нове і так до безкінечності аби Творець міг через нас людей також вдосконалюватися. І тут ви кажете порушити правило Творця і наприклад відмовитися людні виконувати цю дану примітивну функцію для дітонародження замінивши її на якесь там інше збочення. То чи дійсно у такому випадку людина буде саме розвиватися, а не деградувати?
Так я наприклад знаю що одна кількість таким чином дійсно розвинеться духовно, інша з деградує, а третя частина таких людей просто занедужає та помре якраз саме згідно правил Творця.
Та проте що ж буде з першими двома категоріями?
Ті що розвинулися мають усі шанси втратити можливість реінкарнувати тобто перевтілюватися і при цьому бог зна чи мати ще й право на повищення своєї духовності у потойбічному житті.
Ну а та категорія яка здергадувала, то гадаю і з нею і так все зрозуміло...
Стосовно істини то є так, а ось стосовно еволюції Творця то тут варто розрізняти еволюцію Творця від еволюції Антитворця. І хоча в принципі в загалом з позиції філософії ви таки вірно мислите. То з позиції все ж світла я вважаю, що ваша позиція є помилковою.
Адже повторюся ще раз ті що розвиваютьс порушуючи правила розвивають Антитворця чим власне і справді вдосконалюють і самого Творця, позаяк одне без ондого згідно закону дуальності існувати не може. Та проте навряд чи нам варто все ж таки робити напрямок у бік темряви.
Ось вам ще один банальний приклад, особисто я порушуючи усі можливі правила Творця при цьому чомусь не скільки еволюціоную, а скільки напрочуд деградую, та ще й при цьому з року в рік все гірше і гірше себе по здоров"ю почуваю. Он сьогодні для прикладу з ранку відчував болі у нирках, і навряд чи це є саме їхньою еволюцією тільки через те що я є порушником правил Творця=)
Та перепрошую що завершив свою думку на прикладі себе любимого, але книги Філатовича дуже багато у чому мають рацію.
Авторитет - це той, хто ближче до Автора, тобто Творця.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Тобто якщо для когось ПТН ПНХ є авторитетом то це є гарантія того що він ближче до бога, тобто Творця?
Пані Наталю, мені здається справа знову у термінології ;).
Правила породжують правила і одночасно їх заміняють новими, при цьому старі вже не є правилами.
Певно, все ж таки, Ви кажете не про порушення, заперечення і відкидання правил, а саме про їх розвиток, удосконалення, розширення, адаптування під умови.
Адже так?
Знак монади тут підходить?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Сам фільм мені сподобався..Друзі а ви не думали,що героїня перебуває у стані який не усім зрозумілий..
Шаблони-це КЕШ у нашій пам'яті...
Вірю в те, що розумію.