"Найбільше щастя - спілкуватися з рівним собі", - висловився Ігор Каганаць. Зупинилась, подумала і зрозуміла наскільки це є глибока правда, для якої нема рівноцінної заміни, геніально і просто. Ось і є розгадка найбільшого щастя, яке іде від нашого серця. Душа радіє, коли тебе розуміють, коли не треба багато пояснювати, коли тебе доповнюють, коли з тобою ідуть в одному ритмі і напрямку. Чи мовчати, чи співати, чи бігти, чи слухати - все сприймається одинаково добре іншою людиною.
Наведу кілька дійсних прикладів, глянувши на цю фразу з іншого боку.
1. Красивій жінці запропонували життя в розкоші, велику щомісячну суму грошей на витрати або не витрати, ці гроші належать їй і вона робить з ними, що хоче. Мрія жінки - жити і співати, ні про що не думати, але в обмін треба щось дати. Обмін на її Душу. Таке трапляється, коли чоловік, який досягнув успіху, пожив, набрався досвіду та й пропонує бути з ним комусь з гарних, молодих і чутливих жінок, з відстанню років іншого покоління. Або молода жінка сама шукає собі такого тата, боячись сьогоднішнього життя. З поверхового погляду молодої жінки, це є щастя, всім на заздрість. Але з часом її молоде тіло хворіє без хвороб, починає все боліти і нема ніякої радості.
А чому? Просто, в неї забрали душу, її живою поклали в домовину. Жінка дивиться на людину, яка їй чужа, далека і непотрібна, і болить серце, бо вже невільна сама себе слухати, а попереду ніяке сонце не світить, щось зв"язує: чи діти, чи хата, чи страх життя. Доброта та співчуття не є синонімами радості і любові. Спочатку було цікаво, бо чоловік мав більше з досвіду, пізніше, жінка навчилася і бачить, що він не рівня для неї. Чоловік також відчув, що вже не радують його попередні заздрісні погляди інших, вже "наївся". Різні інтереси життя, йде не обмін, а вампіризм, нема гармонії у парі з відстанню в покоління, вони не рівні.
2. Спілкуються дві сусідки, взаємно ввічливі і говіркі, майже, подруги. Одна весь час говорить і говорить, а друга починає відчувати біль в серці. Немає діалогу. Перша перескакує з теми на тему, не завершуючи і не слухаючи іншу людину. Друга починає відчувати, що їй бракує повітря дихати, нема одинакового ритму сприйняття. І так легко стає другій, коли, нарешті, вони попрощалися. Або, дуже рухлива людина неприємно впливає на малорухливу, чи навпаки.
Знову-таки, одна з душ страждає, і вона надалі уникатиме такого товариства, бо різний рівень розвитку та чутливості. Певно, розвитком свідомості досягається чутливість душі, коли вона відчуває іншу та розуміє. Бути ввічливим для когось і йти проти своєї душі, вважаю добровільним приреченням. Краще ввічливо відмовити, а надалі, напряму сказати. Гірка правда, але переболить і навчить. Варта людина зрозуміє, неварта-щезне. Вчимося любити себе і негідники обминатимуть. Вміймо бути добрими, а не добренькими, бо це є наш особистий захист, збереження себе.
3. Шлюб з іноземцем. Ще важче пристосуватись до менталітету і культури іншого народу. Пройдуть роки, а душа не буде спокійна. Напочатку тіло, можливо, полюбиться, але ментальність не заміниться. Буде співчуття і розуміння, але свята душі не буде. Втіха легшого життя пройде, вирівняється, стане нормою, і вже радості не буде від купленої нової блузки. Щасливі шлюби з іноземцями мають лише гарну обгортку. Це відрікання жінки від своїх розумінь і сприймань і милостиве дарування любові. Притворство і відчуття догодити, бо живеш в чужій хаті, усміхатись і бути щасливою. Навіть з доброю іншою душею нема того рівня інтелекту і взаєморозуміння.
Не один рівень, ми є інші. І, потім, ми є красива нація, ми є шалено красивою, обдарованою нацією. Треба надивитись на все інше, щоби оцінити наші красиві посмішки, очі, волосся, ріст, форму. Будь-хто української нації є красивим чи симпатичним, це просто дивує.
Спасіння - це врятуй себе сам. Хто обманутий чи покинутий - подумайте, чи були ви рівними. Не варто вибирати гіршого партнера, тішачи себе ілюзією, що більше любитиме; гірше не дасть жити кращому. Рівність - це правильний кристал.
4. Сьогодні свідки Єгови не дають дихати, на кожному кроці побачиш їх в білій сорочці і краватці, ходять попарно і вербують вільні душі, з хати в хату. Їм потрібні душі, для підсилення їхнього бога. До недавнього часу і не знали, хто вони є. Сьогодні відомо, що це свідки диявола, бо знаємо, що Ісус назвав Єгову дияволом і брехуном. Хула проти Святого Духа – інформаційна зброя дітей диявола Жиди заправляють українцями: щирими, добрими, відданими. Перекрутили, затуманили, заплутали.
Молоді іноземці, керовані євреями, вчать російську мову з важливою метою - вербування. Віруючих в них українців вони переконують, що євреї - це вибраний богом народ. Євреї вчать їх читати біблію, яку самі написали. Чи задумався хтось з цих людей, що єврейська віра юдаїзм є єврейською національною, а інших вони вчать вірити в іншу вигідну для них віру, тобто маніпулюють для підтримання їхнього ж бога. Довірливі і співчутливі серця, на які полюють. Чи є рівність в їхній вірі? Невже добре бути рабом єврейського Єгови-брехуна? Не засуджувати, але шкода.
Українська нація зберегла чисту душу, в порівнянні з іншими країнами Європи. Безцінність нашої душі- ми вміємо чистосердечно любити. Українки пишаються тим, що вони є добрими, а, можливо, краще бути колючими, тоді дійсно ніхто не "з’їсть". Добрі для своїх, колючі для чужих і навчитись єднанню для себе, а не для інших.
Коментарі
Коли до мене звертаються свідки лукавого, то задаю їм запитання: "Чому у вашому писанні наведено два різних родоводи Ісуса?"
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Мудро. Я раніше просто втікала від них. Зараз вже хоч знаю, хто вони є.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Гарна стаття, Зоріно! Якраз не вистачало для складання моїх пазлів про правильне життя. Розвиднілося ще більше! Щиро дякую!
Побажання: слід уточнити автора дійсно геніального вислову "Найбільше щастя - спілкуватися з рівним собі",
та прикріпити линк на твердження "Ісус назвав Єгову дияволом і брехуном".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, Арсене! Побажання ваші прийняті, я доповнила статтю.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Цікаві міркування, добре відтворено психологію “нерівних” шлюбів. Дякую.
Дещо треба поправити:
“подивившись на цю фразу” - глянувши на цю ...
“З поверхневого погляду” - з поверхового погляду,...( тобто неглибокого)
“і болить серце”- (друга частина складно-сурядного речення — ставимо кому) - , і болить серце.
“з’язує” -(одруківка), мабуть, зв’язує?
“знав більше досвіду” - досвід можна мати!
“мало рухлива людина” - малорухлива (разом)
“певно розвитком свідомості” - певно у значенні вставного слова, виділяємо.
“вміємо бути добрими” - вміймо(!) бути...
“і вже радості не буде” - (також друга частина складного речення, виділяємо комою.)
“доброю іншою душою” - ...іншою душею.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую,Оксано! Я виправила всі зауваження.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Гарна стаття!
Додам, що до людей треба бути вимогливими. Вимогливість означає, що ми віримо в них.
Відсутність вимогливості рівнозначне зневазі. Мовляв, що можна вимагати від цього слизня...
Будьмо вимогливими до себе і один до одного!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дуже мудро, Миро! Це вже вершина. Вважаю, що зневага йде до себе, коли не маємо вимог. Вимагати від когось- це поважати себе, бо таким чином рівняються двоє.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
В тому, що на чужині - менше цікаво, Зоріно, переконалися не тільки ми з Вами! Ӏ все ж, ті українки, які завели з чужинцями дітей, мають можливість повернути Україні свій рід. А "Народний Оглядач" - наша весела домівка! :))
Яра Воля
Велике щастя одружитися з людиною 1. соціонічним Дуалом, 2. з однієї Варни. Проте попри питання вибору, люди паруються на небесах, тому вони суджені "одна-одному". Відтак, одружившись не можна допускати нав’язливих думок "несумісності", і тим паче небезпечною є думка "мені би кращу(кращого)", бо такі думки руйнують збудовані стосунки. Якщо є несумісність - то це Бог так їх звів, щоб вони вдосконалювали свій характер, а люди, що силою волі виробили досконалий характер в наступному житті отримують вже дуальні соціотипи, і знову одружуються.
Сподобалось.
Початок такий романтичний вийшов)) а ось завершення із жидами якесь явно не в рифму вийшло до цієї теми.
Правильно, Зоріно! Ми повинні бути гордими, але і не опускатися до гордині, щоб з першого погляду було зрозуміло,що і ми, українці,заслуговуємо місця під сонцем.Потрібно поводити себе так,щоб і тіні сумніву не було ні в кого в тому,що ми чогось варті.Отож,шануймося!
А щодо рівності в житті,в щасті...то потрібно бути вимогливим (як сказав Миро),а не терпіти (звична риса українця) і не пливти "за течією".Отож,ще раз ШАНУЙМОСЯ!