Український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу. Автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
– Народився 19 квітня 1979 року в селищі Комсомольське Донецької області. Що буду сильним, знав ще до шкільного дитинства. Бабуся вчила читати не по "Букварю", а по книзі "Билини". Кумиром моїм і сьогодні залишається напівказковий герой Ілля Муромець. Напевно, це і визначило мою долю. Коли мені було чотири роки, я отримав опік 35% тіла, і в якийсь момент навіть відставав у фізичній силі від однолітків. Проте я був сильнішим за ровесників духовно. І хотілося мені бути ще сильнішим. Ось я і став.
– Я був ще підлітком, коли мені потрапила до рук книга Шапошникова "Російська сила, або Секрети атлетизму". Там зібрано величезну кількість старовинних систем тренувань. По них і почав займатися, щось доповнював, щось удосконалював. Тоді ж дізнався і про Івана Фірцака (посилання), ім'я якого на довгі роки незаслужено кануло у небуття. Ці системи розроблені в кінці XIX — на початку XX століття. Тоді силовий спорт — важка атлетика і боротьба — йшли пліч-о-пліч з цирком, на його арені проходили змагання, демонструвалася фізична сила. З цирку вийшла величезна кількість видів спорту: та ж акробатика, художня гімнастика, важка атлетика, вільна боротьба — все це дітище цирку!
– Тренування у мене — специфічної ізометричної форми. Наприклад, береш дуже товстий ланцюг і намагаєшся його розірвати. Такі ось начебто даремні зусилля в результаті і дають фізичну силу. Найчастіше ланцюг врешті-решт рветься.
– Мені і моїй родині пропонували (і пропозиція все ще в силі) американське громадянство. Але в Штатах мені щодня снилася Батьківщина. Людина, яка не перебувала тривалий час за кордоном, мене не зрозуміє. Вдома і стіни допомагають.
– Сила закладена в мене генетично. Мій прадід теж був цирковим атлетом. З номером "боротьба з ведмедем" навіть у Петербурзі перед Миколою II і його сім'єю виступав. За спогадами бабусі, царю дуже сподобалося, і він нагородив артиста сторубльовкою. Прадід заробив в цирку хороші гроші, повернувся в село, зайнявся господарством. Але грянула революція, громадянська війна, розкуркулення — і його відправили до Сибіру. Дещо подібне трапилося в житті і з Іваном Фірцаком (посилання).
…про харчування
– Харчуватися намагаюся домашніми продуктами: домашні яйця, сало, сметана, сир, молоко — у день випиваю три-чотири літри. Кращий допінг для мене — молоко. (J (!)так ніби читав про арійський спосіб харчування на Народному Оглядачі! – Коментар мій А. Д.).
Побив рекорди легенд Еллади і Британії
У "бойовій формі" Дмитро Халаджи при зрості 185 см важить 120 кг. Граючись, зі своєю фірмовою посмішкою "ласкавого термінатора", розриває сталеві ланцюги, гне підкови і згортає у вузли залізні ломи.
Йому вдалося відразу на 10 кг побити рекорд легендарного античного силача Бібона, який мізинцем піднімав 152-кілограмовий камінь.
За Дмитром залишається поки й інше фантастичне досягнення — «Чортова кузня» — на його грудях кувалдами розбили три бетонних блоків вагою 700 кг, і при цьому Дмитро лежав на вістрях цвяхів!
Вичитавши, що триста років тому британець Томмі Тофіана зумів підняти три бочки з водою (вертикально одна на одній) загальною вагою 800 кг, Халаджі вже в наші дні переписав це досягнення на своє ім'я, піднявши трубу вагою 860 кг, а потім і на всі 1022 кг: "Отримай, Британіє, і розпишися!".
Після таких неймовірних трюків згинання зубами 23-міліметрового арматурного прута, забивання долонею п'яти цвяхів через лист металу (0,7 мм) в 4-сантиметрову дошку вже сприймаються публікою як пустощі для силача…
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Халаджи Дмитро Васильович
Світ:
Спецтема:
Український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу. Автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
haladzhi.jpg
Зміст
Дмитро Халаджи про себе…
– Народився 19 квітня 1979 року в селищі Комсомольське Донецької області. Що буду сильним, знав ще до шкільного дитинства. Бабуся вчила читати не по "Букварю", а по книзі "Билини". Кумиром моїм і сьогодні залишається напівказковий герой Ілля Муромець. Напевно, це і визначило мою долю. Коли мені було чотири роки, я отримав опік 35% тіла, і в якийсь момент навіть відставав у фізичній силі від однолітків. Проте я був сильнішим за ровесників духовно. І хотілося мені бути ще сильнішим. Ось я і став.
– Я був ще підлітком, коли мені потрапила до рук книга Шапошникова "Російська сила, або Секрети атлетизму". Там зібрано величезну кількість старовинних систем тренувань. По них і почав займатися, щось доповнював, щось удосконалював. Тоді ж дізнався і про Івана Фірцака (посилання), ім'я якого на довгі роки незаслужено кануло у небуття. Ці системи розроблені в кінці XIX — на початку XX століття. Тоді силовий спорт — важка атлетика і боротьба — йшли пліч-о-пліч з цирком, на його арені проходили змагання, демонструвалася фізична сила. З цирку вийшла величезна кількість видів спорту: та ж акробатика, художня гімнастика, важка атлетика, вільна боротьба — все це дітище цирку!
– Тренування у мене — специфічної ізометричної форми. Наприклад, береш дуже товстий ланцюг і намагаєшся його розірвати. Такі ось начебто даремні зусилля в результаті і дають фізичну силу. Найчастіше ланцюг врешті-решт рветься.
– Мені і моїй родині пропонували (і пропозиція все ще в силі) американське громадянство. Але в Штатах мені щодня снилася Батьківщина. Людина, яка не перебувала тривалий час за кордоном, мене не зрозуміє. Вдома і стіни допомагають.
– Сила закладена в мене генетично. Мій прадід теж був цирковим атлетом. З номером "боротьба з ведмедем" навіть у Петербурзі перед Миколою II і його сім'єю виступав. За спогадами бабусі, царю дуже сподобалося, і він нагородив артиста сторубльовкою. Прадід заробив в цирку хороші гроші, повернувся в село, зайнявся господарством. Але грянула революція, громадянська війна, розкуркулення — і його відправили до Сибіру. Дещо подібне трапилося в житті і з Іваном Фірцаком (посилання).
…про харчування
– Харчуватися намагаюся домашніми продуктами: домашні яйця, сало, сметана, сир, молоко — у день випиваю три-чотири літри. Кращий допінг для мене — молоко. (J (!)так ніби читав про арійський спосіб харчування на Народному Оглядачі! – Коментар мій А. Д.).
Побив рекорди легенд Еллади і Британії
У "бойовій формі" Дмитро Халаджи при зрості 185 см важить 120 кг. Граючись, зі своєю фірмовою посмішкою "ласкавого термінатора", розриває сталеві ланцюги, гне підкови і згортає у вузли залізні ломи.
Йому вдалося відразу на 10 кг побити рекорд легендарного античного силача Бібона, який мізинцем піднімав 152-кілограмовий камінь.
За Дмитром залишається поки й інше фантастичне досягнення — «Чортова кузня» — на його грудях кувалдами розбили три бетонних блоків вагою 700 кг, і при цьому Дмитро лежав на вістрях цвяхів!
Вичитавши, що триста років тому британець Томмі Тофіана зумів підняти три бочки з водою (вертикально одна на одній) загальною вагою 800 кг, Халаджі вже в наші дні переписав це досягнення на своє ім'я, піднявши трубу вагою 860 кг, а потім і на всі 1022 кг: "Отримай, Британіє, і розпишися!".
Після таких неймовірних трюків згинання зубами 23-міліметрового арматурного прута, забивання долонею п'яти цвяхів через лист металу (0,7 мм) в 4-сантиметрову дошку вже сприймаються публікою як пустощі для силача…
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта