Кому більше нашкодить з’ясування «газових стосунків»: Україні чи Росії?

Тим часом і урядовці, й неурядові фахівці прогнозують подальше скорочення імпорту з Росії блакитного палива. 

За спожитий у жовтні газ НАК «Нафтогаз України» має заплатити російському «Газпрому» 1,355 мільярда доларів, повідомив офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов. Водночас, за його словами, Україна досі винна 792 мільйони доларів за блакитне паливо, імпортоване у серпні.

Днями російський прем’єр Дмитро Медведєв попередив, що в разі подальших затримок України з оплатою за газ Росія може почати відпускати його тільки за передоплатою, оскільки це передбачає контракт. Українські ж посадовці говорять про те, що Україна щоденно зменшує обсяг боргу. Міністр палива, енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький сьогодні відзвітував перед журналістами, що близько 20% серпневого боргу за газ Україна вже повернула.
 
Тим часом український уряд підтвердив свій курс на зменшення споживання російського блакитного палива, яке стає дедалі менш вигідним для економіки. Віце-прем’єр Юрій Бойко зауважив, що Україна не створюватиме нових боргів за російський газ, бо відтепер не купуватиме великих обсягів цього енегроносія, керуючись власними потребами. «Обсяги будуть незначними, І на це грошей у нас вистачить», – резюмував віце-прем’єр.
 
Цього року, за попередніми підрахунками, Україна вже купила в Росії трохи більше ніж 20 мільярдів кубометрів газу, тобто менше, ніж видобула сама.
 
Досягти подальшого зменшення закупівель російських енергоносіїв можна, зокрема, і розвиваючи власний видобуток газу, зауважив, відкриваючи у четвер засідання уряду, прем’єр-міністр Микола Азаров.

«Україна проводить значну роботу з нарощування видобутку вуглеводнів. Сьогодні ми розглянемо порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів, якими передбачено нарощування видобутку нафти, природного газу, метану вугільних родовищ, сланцевого газу тощо, а також порядки здійснення контролю за виконанням таких інвестиційних проектів і визначення додаткових обсягів цієї сировини, – констатував прем’єр. – Це дозволить застосовувати податкові стимули для залучення інвестицій у нарощування видобування стратегічної сировини».
 
Водночас лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що отримав неофіційну інформацію про позов до Стокгольмського арбітражу, який нібито готує Росія проти України за недобір газу, якого за контрактом вона мала купувати цього року в півтора рази більше.
 
«Я не знаю, чи відповідає це дійсності, але така інформація до нас надійшла. Позов на 10 мільярдів доларів стосовно підписаного контракту Тимошенко з Російською Федерацією за той газ, який не добрали в Росії», – сказав Єфремов.
 
Інформації про підготовку такого позову з інших джерел наразі немає, до того ж, такий позов є малореальним, пояснив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Водночас експерт наголосив, що Україна має резерв для подальшого скорочення споживання російського газу.

«Якщо Росія формально підходить до боргів за газ – Україна може собі дозволити формально підійти до транзиту: не буде постачання російського газу до України – не буде його постачання до ЄС. Україна може і надалі зменшувати споживання, і забезпечувати себе газом за рахунок реверсу з Європи та збільшення видобутку власних ресурсів, тенденцію до чого ми вже бачимо. Росії невигідно подавати позов, бо тоді до суду звернуться як свідки представники країн, які вже виграли суди з «Газпромом». Та й сама Україна отримає нагоду оскаржити невигідний їй контракт», – пояснює Корольчук.
 
Інший енергетичний експерт, Геннадій Рябцев, не вважає затримку платежів за газ на 2-3 місяці чимось незвичайним в українсько-російських відносинах.

«Виникнення боргів за газ – це наслідок особливих взаємин України з Росією. Тут газ є не товаром, а політичним аргументом. Газові відносини є неформальними, і це зручно для взаємних розрахунків у політичній площині. Розірвання угоди, яким лякають Україну, не відбудеться, бо нині вона більш вигідна «Газпрому», який втрачає прибутки, ніж Україні», – наголошує Геннадій Рябцев.
 
Він разом з іншими експертами стверджує, що про газовий борг за серпень у Кремлі могли згадати ще 7 вересня, але зробили це аж через два місяці – саме у зв’язку з рухом України до асоціації з ЄС.