Андрей Шептицький

Кожен кандидат на священство повинен був пройти курси з управління, городництва, садівництва, бджільництва і ведення господарства. Героїзація Степана Бандери працює на інтереси Москви. Україна повинна засвоїти більш академічний підхід до розуміння своєї історії воєнного часу.

Чому в Україні просувається бандерівщина, яка розколює Україну і псує її стосунки з західними союзниками, передусім Польщею, натомість вигідна Москві? Відповідь: тому, що це прояв сучасної гібридної війни. Не секрет, що екстремістські, зокрема ультранаціоналістичні організації зазвичай засновуються і підтримуються власними або іноземними спецслужбами. Не є винятком і «Проект Бандера».

Діалектично заперечуючи «індустріальний конвеєр», нова формація використовує перевірені життям підходи. Відтак актуалізується тисячолітній досвід суспільної організації у формі Церкви, тобто самодостатньої духовно-економічної держави-громади. Її ідеологією є «серединний шлях» – постіндустріальний солідаризм, який відкидає збочення і екстремізм як лібералізму, так і етатизму. Саме в такому ключі творив Андрей Шептицький, звідси гармонійна простота його вчення і надзвичайна продуктивність його практичної реалізації.

Ім'я Андрея Шептицького тривалий час було несправедливо забутим. У часи радянської влади Митрополита записали у ранг ворогів. Над компрометацією Шептицького працював цілий відділ при НКВС. Постать Митрополита хотіли стерти з пам'яті українського народу.

Завдяки маніпуляціям бандерівської фракції ОУН відбувся найбільший обман перших місяців війни, інакше уряд Ярослава Стецька ніколи б не отримав підтримки митрополита. Провід ОУН (б) часто використовував авторитет архієрея: поширювали фальшовані листівки з благословенням підпільної боротьби за підписом митрополита, редагували окремі його послання для місцевого використання. Водночас можна стверджувати – митрополит був поінформований про формування дивізії «Галичина», він дозволив українським єпископам проводити урочисті служби для новобранців та намагався контролювати питання польового духівництва в дивізії. Своєю чергою, дивізійники були переконані, що йдуть у бій з благословення глави ГКЦ.

Андрей Шептицький використовував аріянський підхід, який не передбачав розділення між духовним і матеріальним. Він вважав, що відродження потрібне у всіх сферах: не може бути високою духовна культура людини, а низьким її економічний стан.

Нове – це нерідко добре забуте старе. У пошуках передових форм громадянської самоорганізації досліджуємо витоки українського національного солідаризму. На особливу увагу заслуговує богословсько-соціальний трактат митрополита Андрея Шептицького «Як будувати Рідну Хату» (1941 рік).

Щоб зрозуміти діяльність Шептицького в економічній сфері, потрібно брати до уваги реалії того часу. А вони дуже схожі до теперішніх. Митрополит Андрей є прикладом політика, суспільного діяча, підприємця, що показав, як можна створити капітал і спрямувати його для розвитку власного народу.

Викладач соціальної економіки Зиновій Свереда — про соціальне підприємництво. Більшість економічних криз створено штучно з метою грабунку, коли громадськість щось не розуміє чи не контролює суспільні інституції.

Професор Папського Грегоріанського університету (Рим) Зиновій Свереда в студії "Громадського" заявив, що ми маємо на сьогодні систему тотальної криміналізації суспільства. При чому - в усіх сферах: в банківській, освітній та інших.

"Хай ця праця внесе ясність щодо заслуг українців у боротьбі за справжню демократію та хай буде визнанням хоробрості і порядності її вояків, які свій меч до кінця війни тримали чесно та залишили його незаплямленим" (В.-Ф. Гайке).