антропологія

Сучасне людство переживає інстинктивну атаку з боку людиноподібних інтелектуальних тварин, які прагнуть максимально ослабити людей, опустити їх до свого рівня і взяти під контроль.

Перехід до людського геному відбувся завдяки одноразовому апгрейду, який зачепив частину популяції інтелектуальних тварин – інтелісів. Із прийняттям нової генетичної інформації, у цих інтелісів назовні нічого не змінилося, проте вони вже несли в собі домінантний «ген людини».

Біологічні види «Гомо сапієнс» та «Гомо інтеліс» мають суттєво відмінні світогляди, що спричинено їх докорінно відмінною природою. Концентратом людського світогляду є релігія, а в інтелісів її роль виконує трансгуманізм як псевдорелігійний культ. Трансгуманістична антитеза створює людям жорсткі стимули для постіндустріальної самоорганізації та розкриття потенціалу внутрішнього космосу.

Головними рушіями ковідного безумства владної верхівки є її жадібність до грошей, прагнення абсолютної влади, манія величі та погано приховуваний садизм. Проте з поля зору випадає найважливіший чинник – специфічний спосіб думання цієї «еліти».

Народження надтварин – це була велика перемога «небесної лабораторії», яка постійно розробляє нові види дедалі досконаліших істот. Перехідну ланку між твариною та людиною виявили не археологи, а психіатри й нейрофізіологи. Книга Буття розповідає про видатну роль жінки у творенні перших сапієнсів.

Ми живемо у суспільстві суперечливого співіснування двох біологічних видів – Гомо сапієнс («носій духу») і Гомо інтеліс («носій інтелекту»). Сапієнси є людьми – втіленими духовними сутностями, натомість інтеліси є надтваринами, тобто істотами з розвиненим інтелектом, але без духу. Що з усім цим робити? – запитує людей професор-інтеліс.

Великим позитивом поточного моменту є те, що ми виразно побачили масштаби та глибину зараження владних структур хижаками й паразитами. Супертварини керують людьми. Це головний діагноз, відкритий нам поточною кризою.

«Психопати можуть імітувати почуття, проте єдиним реальним почуттям, яке вони мають, є своєрідний голод, який хижак відчуває щодо своєї майбутньої здобичі. Коротко кажучи, психопат є хижаком людства».

Коротке резюме статті Анатолія Кльосова "Не виходили наші пращури з Африки". При цьому намагаюся подати матеріал максимально зрозуміло для широкого кола читачів. Тож тезово відображаю найголовніше і найцікавіше.

Науковці встановили, що людство не однорідне. Ми живемо в суспільстві, де біологічний вид людиноподібних хижаків живе й розмножується за рахунок пригнічення й вимирання біологічного виду людей. Людиноподібні істоти відрізняються від нас нелюдяною поведінкою, а також генетикою та біохімічними реакціями.

Проведений вченими з Національної лабораторії Лоуренса Берклі в Каліфорнії (США) під керівництвом Джеймса Нунена (James Noonan) аналіз ДНК неандертальців і порівняння їхнього генотипу з генотипом сучасних людей дозволив зробити висновок про те, що ця гілка на еволюційному дереві людиноподібних "відхилилася" від гілки сучасних людей близько 400 тис. років тому - ще до появи власне "неандертальців". ДНК неандертальців має більше спільного із ДНК шимпанзе, але не людей сучасного типу.