археологія

У селі Більськ Полтавської області на території історико-культурного заповідника Більське городище археологи під час розкопок знайшли скіфське золото та унікальні вцілілі амфори, які датуються шостим століттям.

На півночі Італії археологи виявили дві пломби для верхніх передніх різців. За словами дослідників, ці пломби належали одній людині і були зроблені з бітуму.

На шляху самовдосконалення і пізнання світу можна натрапити на інформацію про те, що людська цивілізація існувала сотні тисяч і навіть мільйони років тому. Найбільше галасу наробили публікації «відичного археолога» крішнаїта Майкла Кремо.

Етноси як люди: народжуються, переживають дитинство, юність, зрілість, старіють і вмирають – дез­інтегровані, асимільовані іншими. Елементи їхньої етнокультури та їхні гени стають складовими етнокультури й генома нових народів. Хоч би якими патріотами України, Росії, Польщі, Англії чи Ізраїлю ми були, всі без винятку народи смертні. Ніщо у світі не вічне, навіть сам світ.

Знахідка хронологічно відноситься до 5500-2750 років до нашої ери. Шість тисяч років має і величезний древній храм, який археологи віднайшли на території цього поселення. Він схожий на культові споруди Близького Сходу того ж періоду.

Дитяча домівка Ісуса, можливо, була під монастирем Сестер Назарету в Назареті. Так вважає археолог Кен Дарк. Майданчик розкопок, що був під монастирем, відомий з 1880 року, але на цьому майданчику ніколи професійно не проводилися розкопки, поки у 2006 році за це місце не взялися археологи проекту «Назарет археологічний».

Напередодні Різдва ізраїльська газета "Гаарец" ризикнула опублікувати матеріал, здатний шокувати як віруючих християн, так і правовірних іудеїв. Якщо наведені газетою версії знайдуть достатнє матеріальне підтвердження, необхідно буде переписувати наново мало не половину Старого Завіту. У всякому разі, деякі біблійні сцени, які сприймалися як відображення реальних фактів історії Близького Сходу, позбудуться своєї історичної основи.

Першим союзником неоантропів стала симбіотична мікрофлора. Корисні бактерії синтезували всі необхідні речовини прямо з повітря, що робило першу людину енергетично самодостатньою істотою.

У наш час глобальних перетворень все більшу зацікавленість викликає тема цивілізаційних переходів. До неї належить біблійне оповідання про Ноя і Великий Потоп, яке є частиною широкої загальносвітової міфології про Великий Перехід. Попри локальні відмінності, вона основується на єдиній, архетиповій схемі: незадовго до катастрофічних подій праведний Ной–Зіасудра–Яма–Їма–Рама–Ману збирає кращих чоловіків і жінок, переводить їх у захищене місце і засновує новий світ.

Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет. Це своєрідні кастаньєти, які поки що являються єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи. Тут же було знайдено і згодом розшифровано прадавні графічні записи музики, тобто тогочасні ноти.

35 років він працює з Трипільською культурою. Початок його зацікавлення трипільцями припадає на 1972 рік – рік розкопок Майданецького поселення. На початку 90-х пан Михайло мав уже кілька власних експедицій. Зараз Михайло Відейко - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ та НаУКМА. Він один із тих, хто знає найбільше таємниць Трипілля.

Ізраїльські археологи відкрили залишки мозаїки, кераміки та інших рештків хрестиянської споруди Римської доби на території в'язниці суворого режиму. Вони говорять, що це місце могло бути найстарішим громадським місцем поклоніння хрестиян, яке коли-небудь було знайдено в Ізраїлі і, можливо, було одним з найраніших в світі.

Цей храм є яскравим проявом первинного, арійського хрестиянства. На його руїнах збереглися написи давньогрецькою мовою зі згадуванням імені Ісуса Хреста, а також фрески, на яких зображені хрести, риби, трипільські свастики і орнаменти. Знайдено безліч виробів з кераміки, предметів побуту й монет.