16 квітня в Україну по обміну повернулись 20 громадян України

• Алакоз Олександр (цивільний);
• Гриненко Микола (військовий);
• Ілюхін Микола (цивільний);
• Карась Володимир (правоохоронець);
• Костєв Євген (цивільний);
• Помеляйко Олександр (цивільний);
• Садовський Олександр (цивільний);
• Сірик Вадим (цивільний);
• Шайдов Віктор (військовий).

На території Луганської області звільнили 11 утримуваних громадян:

• Желдак Віталій (цивільний);
• Можаєв Валентин;
• Миронич Сергій;
• Полозов Микола (цивільний);
• Попова Алевтина (цивільна);
• Русинов Сергій (цивільний);
• Сливка Іван (цивільний);
• Сливка Олександр (цивільний);
• Табачний Олександр (цивільний);
• Штиль Олександр (цивільний);
• Яковенко Олександр (цивільний).

Станіслав Асєєв, колишній в’язень угруповання «ДНР», який провів у неволі два з половиною роки і був звільнений під час попереднього обміну наприкінці минулого року, для Радіо Свобода прокоментував сьогоднішній обмін на Донбасі.

«Сьогоднішній обмін полоненими в черговий раз ставить більше питань, ніж дає відповідей. Частина цих питань лежить у формальній площині, як то: хто саме відповідає за процес обміну в Україні та формує списки? Звідси ж випливає наступне питання: чому ці списки саме такі, тобто за яким принципом відбирають тих, кого звільнять цього разу? Але більш складне питання – моральне: чи допустимо у питанні обміну формулювання «ми не ділимо наших громадян на категорії, тому забираємо всіх, кого віддають»? Для мене відповідь очевидна – ні», – вважає Станіслав Асєєв.

На його думку, «по-перше, ці категорії існують незалежно від нашого бажання, а саме: військовополонені; члени диверсійних груп; цивільні з числа агентурної мережі наших спецслужб; звичайні цивільні; злочинці та бойовики, які також мають український паспорт та не проти скористатись обміном, щоб вийти з в'язниці власної ж «республіки». Думка про те, що останні мають такі ж «права» на обмін, як і перші – політична та не має право на існування під час війни. Інше питання, що нам може нав'язувати злочинців та бойовиків та сторона, аби віддати когось, хто дійсно немало зробив для держави».

«У цьому випадку суспільство має чітко це усвідомлювати через комунікацію із ним Офісу Президента, а правоохоронні органи реагувати на звільнення таких «патріотів», як було у випадку з Бражніковим. Та найголовніша думка полягає в тому, що обмін під час війни має бути не тільки кількісним, але й якісним, зважаючи на конкретні прізвища та гуманітарну складову, як то фізичний стан полоненого», – зазначив Стас Асєєв в коментарі Радіо Свобода.