20 років з дня смерті Василя Стуса

Василь Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахновка Гайсинського району Вінницької області в сільській родині. У 1940 році разом з батьками переїхав у Донецьк (Сталіно). У 1954 році закінчив школу зі срібною медаллю. У 1959 році з червоним дипломом закінчив Сталінський педагогічний інститут, після чого працював учителем української мови і літератури в селі Таужня Кіровоградської області.

У цьому самому році в "Літературній Україні" з’явилися його перші вірші.

Стус був двічі засуджений за "систематичне виготовлення, збереження і поширення документів антирадянського характеру, що ганьбили і підривали радянський державний устрій", а також його звинуватили в антирадянській агітації.

У 1972 році він був засуджений до 5 років табірного суворого режиму заслання в Мордовській АРСР і трьох років виселення в Сибір.

Улітку 1979 року поет повернувся до Києва.

У травні 1980 року на квартирі Стуса знову відбувся обшук і 2 жовтня він одержав ще суворіший вирок: 10 років посилених робіт у таборі суворого режиму і 5 років заслання.

Відбувати особливий режим ув’язнення Василя Стуса відправили у Кучино Пермської області, де в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року він помер у карцері.

За коротке життя Василь Стус, поет, член Гельсинської спілки, залишив 6 томів творів, більшість з яких було перекладено англійською мовою і опубліковано на Заході.