4 липня. Огляд преси. Жити по-новому. Інструкція

Адже, як заявив Петро Порошенко, перемоги лише військовими інструментами бути не може.

Посилена охорона будівлі парламенту — не лише міліціонерами та держохороною, а й добровольцями із загонів самооборони "Україна" та "Донбас", велика кількість гостей у парламентських кулуарах, президентська охорона і прес-служба — все вказувало на те, що Порошенко буде в парламенті.

Однак консультації між фракціями щодо голосування за проект конституційних змін у першому читанні проходили складно.

"Це й не дивно, — зауважив на початку пленарного засідання голова Верховної Ради Олександр Турчинов. — Досить важко йде обговорення початку конституційної реформи, і це зрозуміло, бо Конституція — це Основний закон держави".

Однак першим парламент розглянув інший проект конституційних змін — №2522а, внесений до Верховної Ради ще рік тому. Глава парламенту Олександр Турчинов зауважив, що парламент шляхом голосування має визначитися — чи підтримати цей законопроект, який уже було ухвалено в першому читанні 226 голосами ще за правління Януковича, чи ж відхилити, щоб відпрацювати новий формат посилення незалежності суддів.

Законопроектом, зокрема, пропонувалося змінити чинну процедуру призначення і звільнення суддів, зменшити роль політичних органів у цьому процесі й, зокрема, зменшити вплив парламенту на формування суддівського корпусу.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Писаренко, доповідаючи про законопроект, зазначив, що він передбачає зменшення ролі політичної складової у процесі діяльності судів. Він нагадав, що Конституційний Суд 19 вересня 2013 року за зверненням Верховної Ради визнав проект конституційних змін таким, що відповідає вимогам Основного Закону, і законопроект отримав позитивні висновки КС. Законопроект у жовтні 2013 року було попередньо схвалено більшістю парламенту.

За словами Писаренка, суть законопроекту — фактично відсторонити політиків від тиску на судову владу. Парламент втрачатиме свій вплив на формування суддівського корпусу, а ВРЮ формуватиметься на дві третини зі складу суддів.

Для остаточного схвалення законопроекту було потрібно 300 голосів, однак всі були свідомі того, що їх у сесійній залі забракне. Фракції парламентської більшості закликали не голосувати за законопроект, називаючи його "проектом Януковича".

"Ніхто на має права давати голоси за проект знищення судів і позбавлення реального контролю парламенту за здійсненням судочинства в країні", — сказав лідер фракції "Батьківщин" Сергій Соболєв.

Валерій Карпунцов (фракція "УДАР") звернув увагу на те, що однією з основних причин, які спонукали громадян до Революції гідності, була корупційність судової влади, неможливість громадян захистити свої права у суді. Карпунцов наголосив, що законопроект не відповідає сучасним вимогам суспільства. Натомість Дмитро Шпенов (Партія регіонів) висловив думку, що вимоги зменшення впливу парламенту на формування суддівського корпусу були в рекомендаціях Венеціанської комісії, яка загалом позитивно оцінила законопроект. Про цк пише "Голос України" у статті "Важкий початок конституційної реформи".

Претензії, насправді, є не тільки у депутатів. Експертне середовище теж висловлює критику. По-перше, через закритість процесу підготовки змін, а по-друге, через питання щодо їхньої суті, зауважує газета "День".

"Існують різні думки експертів з приводу змін, пропонованих президентом. Багато говорять про те, що вони не були долучені до процесу підготовки змін - все проходило кулуарно. Якщо говорити відверто, я належу до тих конституціоналістів, які критикують нинішній процес змін до Конституції України, а також власне суть і зміст пропозицій, про які йдеться в законопроекті, внесеному до парламенту", - зазначає керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук.

"Відразу скажу, що я не була залучена до остаточного варіанту напрацювання пропозицій. Коли в країні фактично йде війна, як показує досвід організації конституційних процесів в подібних ситуаціях, зміни до Конституції не використовуються як засіб негайного вирішення питання світу. Конституційні процеси завжди пов'язані з певною тривалою перспективою як у питанні вироблення цих змін, так і їхнього введення. Повинні бути конкурентні, відкриті, публічні умови роботи над змінами.

Вони обов'язково напрацьовуються із залученням громадянського суспільства, експертного середовища. Інакше кажучи, конституційний процес не може правильно відбуватися, коли немає вільної атмосфери напрацювання пропозицій, їхнього обговорення та впливу на остаточну редакцію змін щодо вдосконалення Конституції.

Ці пропозиції повинні сприйматися суспільством і політикумом. Тоді буде результат у цій сфері.

Насправді президент після обрання перебуває в дуже складній ситуації. Петру Порошенкові дісталася складна доля на початку президентської каденції.

У цих умовах президент шукає різні варіанти виходу з кризової ситуації. Україна перебуває в стані фактичної війни", - пояснила Ставнійчук.

"Внесення змін до Конституції справді є одним з пунктів плану президента: вирішується питання децентралізації і питання використання мов у тих чи інших регіонах. Я дотримуюся такої позиції: якщо починати конституційний процес, то зараз може йтися тільки про пошук консенсусних, спільних рішень. Зараз, і це було б набагато ефективніше, можна було б вибрати інший варіант для вирішення питань, пов'язаних з заможністю і самостійністю місцевого самоврядування, збалансованістю регіонального розвитку та стійким розвитком регіонів.

На мій погляд, досить адекватним міг би бути підхід суспільного договору, в якому президент, парламент, представники місцевого самоврядування, громадянського суспільства могли взяти на себе публічно загальні зобов'язання, пов'язані з пошуком розумного балансу децентралізації та централізації влади в Україні", - резюмувала експерт.

Міркування Марини Ставнійчук наводить газета "День" у матеріалі "Конституційні зміни Порошенка".