Анатолій Висота: Олександр Усик - п'ята перемога

Почуєш: «Наші перемагають!» - і на душі стає радісно

    Бо таки скучили українці за перемогами, бо таки день-у-день тільки й чуєш про втрати наших вояків на Донбасі від рук московських зайд і їхніх найманців, бо тільки й бачиш, як кладуть у сиру землю тіла наших хлопців-героїв. А тут просвіт: наш козак із Сімферополя Олександр Усик, олімпійський чемпіон з боксу (на олімпіаді-12 в Лондоні) здобуває чергову перемогу вже як професіонал.

До бою

     Вже влітку стало відомо, що п’ятий бій українця буде в жовтні 2014 р. на футбольній Арені-Львів. Тоді ж Усик вправно жонглював футбольним м’ячем на тій арені, а львів’яни щиро вітали його з трибун. І ось 4 жовтня 2014 р. вечір на Інтері і я спішу вмоститися перед телевізором у прохолодному залі нашої хати. Не вірю своїм очам: у перехресних блакитних променях вібрують натягнені канати рингу, який влаштували прямо на полі, а навкруг в затемненні сила-силенна глядачів. Їх тут таки більше 10 тисяч – вірю я Віталію Кличку, який розказує нам про наступний бій.

Суперник з Африки

     Це Даніель Брюер – чемпіон ПАР і всієї Африки. Тому й бій за звання ІНТЕРКОНТИНЕНТАЛЬНОГО ЧЕМПІОНА за версією WBO. Ну й що, що  африканець має зріст 192 см і на 2 см вищий від нашого боксера? Зате наш Усик на цілих 3 кг важчий і років на 8 молодший! Ну й що, що цей Брюер із 30 боїв здобув 21 перемогу нокаутом, а Кличко застерігає, що  він «панчер» і бій буде не простий. Зате в нашого чемпіона КОЗАЦЬКИЙ ЧУБ і він ідентифікує себе, як українця, згадаймо його гопак на рингу у Лондоні.

Перед боєм

     Ось доріжкою серед глядачів рухається високий африканець під швидку пісеньку з дивним приспівом, схожим на «Так!Так! Улюкайте!». Нічого страшного, погляд зосереджений, біла шкіра руки, передпліччя  й плече в темному татуюванні, це, мабуть, щоб наш туди не поцілив. Ось оголошують розкотисто «Оле-ее-кса-аа-нд-рррр!...» і наш спортсмен йде повільно до рингу і його обличчя закрите капюшоном боксерського вишитого халата. Йде під  пісню «Їхали козаки…», яку прямо на рингу співає гурт «Тінь сонця». Оголошують гімн ПАР. Дзвінкі жіночі голоси співають пісню чимось схожу на українську народну, Даніель і його тренер їм підспівують ніби знехотя.

     Нарешті оголосили наш гімн. Всі поклали руку на серце і соліст гурту «Тінь сонця» народним голосом, ніби краснянський дядько, потужно заспівав «Ще не вмерла…». Бачу, що  Усик співає й Кличко теж, але ніби з обов’язку. Зате глядачі підхопили і слова нашого величного гімну заповнили всю Львів-арену. Ну коли наші спортсмени стануть співати національний гімн так, як бразильці на чемпіонаті світу-14?

     Ось боксери скинули свої халати і, о, Мати Божа! – на нашому традиційні труси червоного кольору, а на африканці якісь багатоярусні білі газові труси, оздоблені нижче колін ніби мереживом і торочками-пацьорками. Ні, як це в таких трусах битися? Та цього Даніеля варто побити з-за таких жіночих трусів!

Сім раундів

    З перших же раундів видно, що  африканець весь час наступає на нашого, а Сашко весело уникає  затиснення у кут. Обмінюються ударами. Бачу, що наш б’є прицільніше, то  в корпус, то  голову. Коментатор пояснює, що у всіх попередніх чотирьох боях Усику вистачило 5 раундів, щоб послати суперника в нокаут. Ось надходить п’ятий раунд, наш боксер переходить в оборону й бачу, ніби навмисне, пропускає кілька ударів. Що це він грається ніби кіт з мишею?

    В обох піт котиться градом. Помічаю, що  в Усика татуювання аж на спині – якісь сині крила.

    А африканець втомився, чи ігнорує нашого Олександра, що так часто опускає руки? Чи це він так провокує, мовляв, кидайся стрімголов, а я тебе зустріну? Мовляв, я витримаю твої всі удари, як витримав удари від росіянина Лєбєдєва. Неповага до молодшого й спритнішого українця вилізла африканцю боком. У сьомому раунді після серії ударів Усика в селезінку, щоб забити дух, і в голову, Брюер кинувся в наступ, але наш упіймав його на протиході. Олександрів удар лівою, він же лівша, в розріз повалив африканця лицем на підлогу - не допогли тому розкішні труси. Німецький суддя навіть не рахуючи до дев’яти, зупинив бій. Це п’ятий нокаут Усика-професіонала.

    Боксерам познімали рукавиці, порозмотували бинти,  Усик встиг втертися рушником і суддя підняв його руку, як переможця бою. І ось вже  українець красується в поясі інтерконтинентального чемпіона.

Після бою

    Для підняття нашого українського духу такі перемоги наших спортсменів неоціненні. Це як ніби взяття нашими вояками штурмом «укріпрайону Горлівка» на Донбасі або звільнення Новоазовська від москалів.

    Кажуть, що наступний бій наш чемпіон Олександр Усик проведе у грудні 2014 року. Побажаю йому й нам усім перемоги.

          Хай же буде!