Частину рукописного та друкованого архіву отамана й ідейного натхненника Української повстанської армії Тараса Бульби-Боровця відтепер зберігатимуть на Рівенщині.
У понеділок його спадщину передали на вічне зберігання в Державний обласний архів.
– Ці архіви пройшли довгий і складний шлях, – розповідає голова Конгресу української інтелігенції Алла Куц, завдяки якій документи і потрапили на Рівенщину. – З 1956-го, коли Тарас Бульба-Боровець назавжди залишив Німеччину й поїхав до Сполучених Штатів, архів кілька років зберігала його друга дружина Олена Кушнір у Мюнхені. Після смерті пані Олени рукописи та друковані сторінки потрапили до її соратниці. А вже та передала їх українському письменникові, що проживав у Мюнхені, Юрієві Семенку.
І лише випадок привів праці Боровця вУкраїну, до Рівного. Під час розмови з однією із заробітчанок, пані Куц дізналася, що тій довелося доглядати старого Семенка. Відтак довідалася про коробки з архівом, які зберігав у підвалі свого будинку письменник. А далі – два роки листування пані Куц із письменником. І, як результат, півтора року тому жінка отримала замовну бандероль у вигляді п’яти папок німецького архіву Бульби-Боровця. “Я її одержала пошарпаною та розірваною. Думаю, що це справа рук якоїсь цензури. Втім, коли почала передивлятися, то побачила, що зникло багато сторінок рукописного та друкованого тексту”.
Цінність переданого архіву в тому, вважає історик Гурій Бухало, що він справді написаний рукою Тараса Бульби-Боровця. Цей спадок вивчатимуть, оскільки канадський архів отамана, який зберігала його племінниця, згорів.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Лебідь – це справжня назва державного герба України. Найважливіше, що це символ ельфійської трансформації. Символ-магніт. Магічний символ української ультранації!
Архів отамана нарешті в Рівному
Світ:
Частину рукописного та друкованого архіву отамана й ідейного натхненника Української повстанської армії Тараса Бульби-Боровця відтепер зберігатимуть на Рівенщині.
05070705a.gif
У понеділок його спадщину передали на вічне зберігання в Державний обласний архів.
– Ці архіви пройшли довгий і складний шлях, – розповідає голова Конгресу української інтелігенції Алла Куц, завдяки якій документи і потрапили на Рівенщину. – З 1956-го, коли Тарас Бульба-Боровець назавжди залишив Німеччину й поїхав до Сполучених Штатів, архів кілька років зберігала його друга дружина Олена Кушнір у Мюнхені. Після смерті пані Олени рукописи та друковані сторінки потрапили до її соратниці. А вже та передала їх українському письменникові, що проживав у Мюнхені, Юрієві Семенку.
І лише випадок привів праці Боровця вУкраїну, до Рівного. Під час розмови з однією із заробітчанок, пані Куц дізналася, що тій довелося доглядати старого Семенка. Відтак довідалася про коробки з архівом, які зберігав у підвалі свого будинку письменник. А далі – два роки листування пані Куц із письменником. І, як результат, півтора року тому жінка отримала замовну бандероль у вигляді п’яти папок німецького архіву Бульби-Боровця. “Я її одержала пошарпаною та розірваною. Думаю, що це справа рук якоїсь цензури. Втім, коли почала передивлятися, то побачила, що зникло багато сторінок рукописного та друкованого тексту”.
Цінність переданого архіву в тому, вважає історик Гурій Бухало, що він справді написаний рукою Тараса Бульби-Боровця. Цей спадок вивчатимуть, оскільки канадський архів отамана, який зберігала його племінниця, згорів.
Зверніть увагу
Ельфи Ісуса Хреста та їх символіка на гербі української ультранації (аудіо)