Біфуркація-14: що робити?

Головна причина Майдану

Майдан 2013-2014 років став відкритим проявом незадоволення, яке накопичувалося в українців принаймні з 2004 року. Головна причина цивілізаційна: суперечність між новою – інформаційною – епохою, яка потребує свободи творчості, і віджилою рабовласницькою системою, яка намагається врятуватися шляхом «закручування гайок».

Брутально утискаючи свободу і позбавляючи творчих людей перспектив розвитку в рідній країні, влада  «зірвала різьбу» і відкрила простір для масової народної творчості і самореалізації. Майдан – це вже не просто бунт проти влади. Це початок демонтажу старої системи і творення нової цивілізаційної формації, яка пошириться на весь світ. Україна в черговий раз стає центром цивілізаційних новацій і колискою нового світу.     

Центр кристалізації і нова аристократія

Біфуркація має дві характерні особливості. По-перше, це великий ступінь невизначеності. Зовнішні стратегії керування Україною взаємно гасяться і створюють щось зовсім інше, неочікуване. В результаті виникає поживне середовище для реалізації внутрішніх, українських стратегій. Це свого роду перенасичений розчин, в якому миттєво починається структурування після появи центру кристалізації.  

З цього випливає друга особливість біфуркації: різке збільшення шансів для реалізації нових проектів. Ми вже спостерігаємо спалах ініціатив і появу нових лідерів. Влада заблокувала «соціальні ліфти», але Майдан їх знову увімкнув в обхід заржавілої системи.     

Нинішня біфуркація є елементом закономірного чергування трьох базових типів політичного устрою – аристократії (влади кращих), демократії (влади всіх) і охлократії (влади гірших). Зараз відбувається перехід від охлократії до аристократії.

Майдан започаткував активне формування аристократії нового циклу. Це подібно до Козаччини, в ході якої Україна народила нову еліту і новий український етнос – «народ козаків», тож слово «козак» стало етнонімом, який донині ще зберігся на Кубані.   

Творення нової формації українці здійснюють у притаманному для них ігровому стилі, адже гра – це найдосконаліша форма діяльності.

Ігрова толока і гра у війну

Конструктивним проявом звичаєвої української гри є толока – колективне, надзвичайно енергійне і організоване будівництво нової хати для молодої сім’ї. В ширшому розумінні толока – це солідарне творення нового з елементами весілля, карнавалу, радісної змагальності.

Деструктивним проявом звичаєвої гри є війна – колективне руйнування перешкод для народного розвитку. Для багатьох цей різновид гри є найцікавішим, бо тут найвищі ставки і найбільший ризик. Події на вулиці Грушевського в Києві – це прояв гри у війну з притаманними для неї жорстокістю, смертельним ризиком, азартом і народним карнавалом.

Поки що це якісь середньовічні бої лава на лаву, щити, шоломи та інші бойові обладунки, запалювальні суміші - "коктейль Грушевського", кам’яні ядра і катапульти. Є навіть важка кавалерія – Автомайдан.

Обидві сторони поки що дотримуються головного правила гри цього рівня – незастосування бойової зброї. Майданчик гри обмежується простором радіусом 200 метрів, але цього досить, щоб за нею спостерігав із захопленням цілий світ.

Якщо бойові дії вийдуть на другій ігровий рівень – із застосуванням бойової зброї, тоді вогонь перекинеться на всю Україну.   На руках лише у киян до 400 тисяч тільки легальної зброї, кількість нелегальної невідома. Війну легко почати, але важко закінчити. З другого боку, масове озброєння населення є потужним стримуючим і умиротворюючим чинником. 

Технологія миру

Поки що народна увага захоплена війною, а суспільна енергія спрямована на руйнування рабовласницької системи, уособленої режимом Януковича. Проте вже зараз дедалі частіше лунає запитання «А що далі?»

Будь-яка війна закінчується миром, тому вже зараз треба розвивати конструктивний – він же головний – напрямок народної гри: колективне творення нового суспільно-політичного ладу. Найпридатнішою формою Великої Толоки державотворення є Конституційний процес і Національні збори.

Людей, спроможних до державотворення, на порядок менше за тих, хто спроможний вести війну. Тому українці, що мають знання і бажання діяти на цьому рівні, мають зосередитися на моделях нової держави і  технологіях її заснування. Успішна технологія може стати характерним для біфуркації мікроскопічним впливом-«уколом» – залізничною стрілкою, яка переведе український локомотив на швидкісну колію до світлого майбутнього.   

І ведення війни, і творення миру вимагають національної солідарності. Вона полягає в тому, що всі допомагають один одному, але кожен робить свою справу: воїни воюють, мудреці творять, інші працюють, всі разом моляться.

Важливо, щоб весь народний організм перебував у бадьорому стані духу, адже світлі думки і радісні емоції притягують позитивні події. Тому що більше навколо буде радощів, карнавалу, жартів, дотепів, веселих пісень, відео, світлин, малюнків та інших витворів мистецтва, то ближче перемога.

Хай Буде!        

- Ви не знаєте, де готують кращі коктейлі? 
- На Грушевського, в Києві.

Гурт ТаРута: Єднайся, народе!