Чи забруднює вуглекислий газ навколишнє середовище? Аргументи і факти проти розповсюдженої теорії

Як тільки я стала критикувати Вчення Глобального Потепління, мені посипалися обурені листи. «Хіба ви не бачите, - питали мене, - що, борючись проти CO2, ми боремося за чисту планету?»

«Навіть якщо глобального потепління немає, - сказав мені Володимир Рижков, - все одно проти нього треба боротися. Хоч повітря стане чистішим».

Багато і справді переконані, що боротьба за зменшення CO2 є боротьбою проти забруднення навколишнього середовища. Нам постійно втовкмачують, що CO2 - це «найважливіший за величиною антропогенний забруднювач навколишнього середовища».

Кіотський протокол регулює виключно вміст у викидах CO2 та інших парникових газів, не відволікаючись на такі дрібниці, як формальдегід або свинець.

Так ось, панове, я хочу, щоб всі твердо розуміли, що CO2 не є забруднювачем.

Вода, наприклад, може бути забруднена різними речовинами. У ній можуть бути кислоти і луги, діоксини і важкі метали, пестициди і нафтопродукти, радіоактивні речовини і кишкова паличка.

Є тільки одна речовина, яке абсолютно точно не може забруднити воду. Це CO2 - діоксид вуглецю.

Кожен раз, коли ви п'єте газовану воду, ви п'єте воду з CO2. Газовану воду спеціально роблять за допомогою CO2, тому що він абсолютно безпечний.

«Сухий лід», який лежить в лотку з морозивом, тому там і лежить, що він абсолютно безпечний.

CO2 є частиною природного циклу, видихається людьми, поглинається рослинами, і ми п'ємо газовану воду і зберігаємо морозиво в «сухому льоду» з тієї ж причини, з якої не втрачаємо свідомість від власного дихання.

Те ж саме - повітря. Будь-яке забруднення повітря – локальне:

• Норильськ викидає 2 млн. тонн діоксиду сірки, 2 млн. тонн оксиду міді, 19 млн. тонн закису азоту і 44 тис. тонн свинцю. Кислотні дощі, що йдуть над Норильськом, проїдають асфальт, як губку.
• БрАЗ і КрАЗ отруюють повітря фтором.
• Астраханський ГПЗ - сірководнем.
• Хімічні підприємства Дзержинська викидають в повітря весь список бойових отруйних речовин. Десь труять хлором, десь аміаком.

Є тільки один газ, що викидається усіма цими заводами, який абсолютно нешкідливий, не має ні кольору, ні смаку, ні запаху, не представляє небезпеки для людини і є інтегральною частиною біосфери.  Це - вуглекислий газ, CO2.

Коли вам показують димлячі труби і кажуть, що це CO2 і що треба обмежити ці викиди, щоб стримати глобальне потепління, вам брешуть двічі.

По-перше, CO2 - прозорий і безбарвний. Що б не стояло хвостом над трубою - це не CO2, тому що CO2 невидимий.

По-друге, якщо з цієї труби викидають діоксид сірки (як в Норильську або Мідногорську), то ці викиди охолоджують атмосферу, тому що діоксид сірки, прореагувавши з водяною парою, утворює сульфатні аерозолі, які відбивають сонячні промені. Якщо наша головна біда - потепління, то викиди в Норильську треба збільшувати. 

Ще раз підкреслю: будь-яке забруднення локальне. На одному смітнику ртуть, на іншому - діоксин. Тому і боротися з забрудненням треба на локальному рівні.

Але в тому-то і справа, що локальна боротьба - це не завдання для глобальної бюрократії. Ми здатні прибрати сміття у дворі без допомоги ООН.

Тому глобальна бюрократія придумала регулювати щось глобальне. Те, що є скрізь.

 Тому Кіотський протокол регулює викиди CO2, а не свинцю.

Але в тому-то і справа, що хімічна сполука, яка є скрізь, не може бути отруйною. Вона вбудована в біосферу Землі.

CO2 - основа життя на землі. Ми складаємося з CO2, переробленого рослинами або тими, хто ці рослини з'їв.

Наш ніс не може понюхати CO2 не тому, що той не пахне взагалі. Дуже можливо, що якби ми дихали фтором, то чужий для нас CO2 ми могли б понюхати. У нас немає рецепторів для розпізнавання CO2 саме тому, що він не є маркером.

Тому якщо ви чуєте, як CO2 - газ, яким харчуються рослини і який ми видихаємо, газ, яким газують мінералку і в якому в супермаркетах тримають продукти, називають «антропогенним забруднювачем», ви можете сміливо розсміятися і піти.

Цей «антропогенний забруднювач» разом з сірководнем, метаном та аміаком становив атмосферу Землі за 4,5 млрд. років до появи на ній людини і донині складає одну з основ життя.