У міжнародній дипломатії існують два підходи до врегулювання конфліктів:
Just Deal – угода, що базується на моральних та етичних принципах, де агресор має бути покараний.
Fair Deal – прагматичний підхід, спрямований на досягнення компромісу.
У ситуації з Україною питання полягає в тому, який із цих підходів обере міжнародна спільнота. Україна наполягає на покаранні агресора, тоді як США та Європа можуть схилятися до компромісу.
Ми ж з вами не будемо вдаватися до істерики, а займатимемося аналітикою. Погляньмо на речі прагматично. В англійській мові, в якій значно більше слів, ніж у російській, існує два поняття, кожне з яких перекладають українською як "справедлива угода", але вони мають суттєво різні значення.
Наприклад, "Just deal" означає угоду, яка є морально і етично справедливою, правильною, заснованою на принципах справедливості та моралі. У такій ситуації акцент робиться на досягненні моральних стандартів, а не просто на чесності. "Just deal" гарантує, що всі сторони отримують те, на що заслуговують відповідно до етичних норм і прав. Українською це перекладеться як "справедлива угода".
"Fair deal" означає угоду, яка є чесною і розумною для досягнення мети обох сторін. Тут наголос робиться на балансі та рівності, а не на суворій справедливості та дотриманні моральних принципів. "Fair deal" гарантує, що ніхто не опиниться у невигідному становищі з огляду на обставини, за яких ведуться перемовини.
Отже, поговоримо про ці два поняття. В англійській мові вони різні, а в нас, на жаль, обидва перекладаються як "справедливість". "Just deal" означає, що агресор має бути покараний, бо це не лише морально правильно, а й прагматично вигідно в довгостроковій перспективі. Непокарання агресора, умиротворення агресора у більшості випадків в історії призводить до ескалації.
З точки зору "Just deal", Трамп має надати Україні всі наявні в Америці озброєння, передача яких не зашкодить американській безпеці. Тобто передача F-18 не зашкодить безпеці, передача тисячі "Абрамсів" безпеці не зашкодить, і це має призвести до поразки Росії. "Карфаген має бути зруйнований", у неї слід відібрати та ліквідувати ядерну зброю – це було б справедливо. Росія – країна, що розв'язала криваву війну в Європі.
На жаль, реальність така, що після трьох років правління Байдена Україна втомилася, а все російське працює безперешкодно. Тут поширюються чутки, що "ми втомилися, ми не можемо воювати до останнього українця, ви нас загнали в цю ситуацію, ми готові погоджуватися". Цей наратив підтримується як проплаченими з Росії, так і просто корисними ідіотами, що створює ситуацію, за якої природно після трьох років війни Україна не може перемогти так рішуче, навіть якщо їй надати все те озброєння, про яке йдеться. Не тому що це фізично неможливо, а тому що Зеленський виявився абсолютно некомпетентним військовим лідером.
Фактично країною керує не Зеленський, а Єрмак. Для тих, хто не знає: Єрмак – це дрібний мафіозі, який на початку 90-х збирав гроші з кіосків. Ця людина нині фактично управляє Україною, і в нього немає жодного політичного бачення чи історичного розуміння процесів. Тобто люди не на своєму місці.
З огляду на все це "Just deal" навряд чи досяжне. На жаль, для України, всього світу, а також для Росії, нам доведеться говорити про "Fair deal", тобто прагматично справедливий варіант. У цій ситуації я розповім своє бачення "Fair deal". А ви можете написати в коментарях, як ви це бачите зі свого боку. Це моє розуміння, зважаючи на ситуацію, яку я бачу на полі бою, враховуючи економічне та політичне розташування сил та багато інших чинників.
Я вважаю, що "Fair deal", а не "Just deal" – це замороження конфлікту по поточній лінії, безумовне виведення українських військ із Курська в обмін на виведення російських військ із усієї Харківської області, включно з північчю Харківської області, південним сходом, Куп’янськом і Барвінковим. Тобто Харківська область має бути повністю звільнена.
Кожна з цих країн зафіксує територіальні зміни у своїй Конституції. Росія викреслить решту Запорізької та Херсонської областей зі своєї Конституції – вони лишаються в Україні. Україна буде змушена конституційно визнати анексію цих територій.
Якщо цього не станеться, і обидві сторони вважатимуть ці території своїми, то конфлікт у найближчому майбутньому не просто ймовірний, а неминучий. Україна, яка зробила дуже багато для того, щоб опинитися в такому стані, буде змушена втратити території внаслідок воєнної агресії. Так, це несправедливо, агресор має бути покараний, але Україна, Захід та США під керівництвом Байдена зробили надто багато, щоб ми дійшли до того, що бачимо нині.
Далі окреслюємо параметри цієї можливої угоди. Наступне: Україна відмовляється від членства в НАТО на певний зафіксований період – скажімо, 20-30 років. Але при цьому вона залишає за собою право вступати до будь-яких інших військових союзів і розміщувати на своїй території будь-які війська, будувати будь-які військові бази на власний розсуд як елемент своєї безпеки.
Це лише один із можливих варіантів компромісу, але питання залишається відкритим: чи готовий Трамп запропонувати таку угоду?
Наші інтереси:
Висновки
Переговори між Трампом, Путіним і Зеленським можуть визначити подальшу стратегію геополітичного розвитку. Україна стикається з новими викликами, втратою стратегічних гарантій та обмеженням впливу в переговорах. Водночас Європа має зробити вибір щодо своєї безпеки, а США – переглянути свої дипломатичні пріоритети. У найближчі місяці стане зрозуміло, чи ці переговори принесуть довгострокове врегулювання, чи створять нові загрози для світової стабільності.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Ісус показав учням загальну картину еволюційної драбини. Людина не є завершеною істотою – її чекає перетворення на надлюдину. Усі учні школи Ісуса стали вічно молодими ельфами, адже Ісус дав їм...
Думка пана Любарського
Підходи до мирного врегулювання
Just Deal vs Fair Deal
У міжнародній дипломатії існують два підходи до врегулювання конфліктів:
Just Deal – угода, що базується на моральних та етичних принципах, де агресор має бути покараний.
Fair Deal – прагматичний підхід, спрямований на досягнення компромісу.
У ситуації з Україною питання полягає в тому, який із цих підходів обере міжнародна спільнота. Україна наполягає на покаранні агресора, тоді як США та Європа можуть схилятися до компромісу.
Ми ж з вами не будемо вдаватися до істерики, а займатимемося аналітикою. Погляньмо на речі прагматично. В англійській мові, в якій значно більше слів, ніж у російській, існує два поняття, кожне з яких перекладають українською як "справедлива угода", але вони мають суттєво різні значення.
Наприклад, "Just deal" означає угоду, яка є морально і етично справедливою, правильною, заснованою на принципах справедливості та моралі. У такій ситуації акцент робиться на досягненні моральних стандартів, а не просто на чесності. "Just deal" гарантує, що всі сторони отримують те, на що заслуговують відповідно до етичних норм і прав. Українською це перекладеться як "справедлива угода".
"Fair deal" означає угоду, яка є чесною і розумною для досягнення мети обох сторін. Тут наголос робиться на балансі та рівності, а не на суворій справедливості та дотриманні моральних принципів. "Fair deal" гарантує, що ніхто не опиниться у невигідному становищі з огляду на обставини, за яких ведуться перемовини.
Отже, поговоримо про ці два поняття. В англійській мові вони різні, а в нас, на жаль, обидва перекладаються як "справедливість". "Just deal" означає, що агресор має бути покараний, бо це не лише морально правильно, а й прагматично вигідно в довгостроковій перспективі. Непокарання агресора, умиротворення агресора у більшості випадків в історії призводить до ескалації.
З точки зору "Just deal", Трамп має надати Україні всі наявні в Америці озброєння, передача яких не зашкодить американській безпеці. Тобто передача F-18 не зашкодить безпеці, передача тисячі "Абрамсів" безпеці не зашкодить, і це має призвести до поразки Росії. "Карфаген має бути зруйнований", у неї слід відібрати та ліквідувати ядерну зброю – це було б справедливо. Росія – країна, що розв'язала криваву війну в Європі.
На жаль, реальність така, що після трьох років правління Байдена Україна втомилася, а все російське працює безперешкодно. Тут поширюються чутки, що "ми втомилися, ми не можемо воювати до останнього українця, ви нас загнали в цю ситуацію, ми готові погоджуватися". Цей наратив підтримується як проплаченими з Росії, так і просто корисними ідіотами, що створює ситуацію, за якої природно після трьох років війни Україна не може перемогти так рішуче, навіть якщо їй надати все те озброєння, про яке йдеться. Не тому що це фізично неможливо, а тому що Зеленський виявився абсолютно некомпетентним військовим лідером.
Фактично країною керує не Зеленський, а Єрмак. Для тих, хто не знає: Єрмак – це дрібний мафіозі, який на початку 90-х збирав гроші з кіосків. Ця людина нині фактично управляє Україною, і в нього немає жодного політичного бачення чи історичного розуміння процесів. Тобто люди не на своєму місці.
З огляду на все це "Just deal" навряд чи досяжне. На жаль, для України, всього світу, а також для Росії, нам доведеться говорити про "Fair deal", тобто прагматично справедливий варіант. У цій ситуації я розповім своє бачення "Fair deal". А ви можете написати в коментарях, як ви це бачите зі свого боку. Це моє розуміння, зважаючи на ситуацію, яку я бачу на полі бою, враховуючи економічне та політичне розташування сил та багато інших чинників.
Я вважаю, що "Fair deal", а не "Just deal" – це замороження конфлікту по поточній лінії, безумовне виведення українських військ із Курська в обмін на виведення російських військ із усієї Харківської області, включно з північчю Харківської області, південним сходом, Куп’янськом і Барвінковим. Тобто Харківська область має бути повністю звільнена.
Кожна з цих країн зафіксує територіальні зміни у своїй Конституції. Росія викреслить решту Запорізької та Херсонської областей зі своєї Конституції – вони лишаються в Україні. Україна буде змушена конституційно визнати анексію цих територій.
Якщо цього не станеться, і обидві сторони вважатимуть ці території своїми, то конфлікт у найближчому майбутньому не просто ймовірний, а неминучий. Україна, яка зробила дуже багато для того, щоб опинитися в такому стані, буде змушена втратити території внаслідок воєнної агресії. Так, це несправедливо, агресор має бути покараний, але Україна, Захід та США під керівництвом Байдена зробили надто багато, щоб ми дійшли до того, що бачимо нині.
Далі окреслюємо параметри цієї можливої угоди. Наступне: Україна відмовляється від членства в НАТО на певний зафіксований період – скажімо, 20-30 років. Але при цьому вона залишає за собою право вступати до будь-яких інших військових союзів і розміщувати на своїй території будь-які війська, будувати будь-які військові бази на власний розсуд як елемент своєї безпеки.
Це лише один із можливих варіантів компромісу, але питання залишається відкритим: чи готовий Трамп запропонувати таку угоду?
Висновки
Переговори між Трампом, Путіним і Зеленським можуть визначити подальшу стратегію геополітичного розвитку. Україна стикається з новими викликами, втратою стратегічних гарантій та обмеженням впливу в переговорах. Водночас Європа має зробити вибір щодо своєї безпеки, а США – переглянути свої дипломатичні пріоритети. У найближчі місяці стане зрозуміло, чи ці переговори принесуть довгострокове врегулювання, чи створять нові загрози для світової стабільності.
Зверніть увагу
Євангельська антропологія: надлюдина, людина та розмовляюча тварина – Добре Знання (+аудіо)