Віктор Чумак: ”Свого часу було відверте зловживання спиртом, що нібито призначався для виробництва ліків”.
Директор Державного фармакологічного центра МОЗ України Віктор Чумак, 55 років, вважає, що безпечних ліків не буває — усе залежить від дози та правильності вживання.
Що нині характерно для вітчизняного ринку ліків?
— Останні п’ять років триває криза перевиробництва. Сьогодні на внутрішньому ринку 22 тисячі найменувань. У цьому морі важко орієнтуватися навіть фахівцеві, не кажучи вже про пацієнта.
Перенасичення є й у супутніх галузі сферах. У СРСР фармацевтів готували чотири вузи, в Україні ж таких навчальних закладів — вісім. Виробників було близько сорока, сьогодні — сто сорок. Аптечних закладів стало втричі більше тощо.
Чому ж у нас забагато ліків?
— У перші роки незалежності розірвалися налагоджені виробничі зв’язки. Ми пережили колосальну кризу — аптеки пустували. Тоді перед галуззю постало завдання — наситити ринок ліками. І вже наприкінці 1990-х це зробили.
Водночас ще 1997 року 40% продукції йшло на експорт. А нині частка експорту — близько 20%. Отже, ліки залишаються в Україні.
Якщо ринок перенасичений, то чому ліки такі дорогі?
— В Україні немає системи компенсації витрат пацієнтові на ліки. Тому споживання визначається не захворюваністю, а купівельною спроможністю. Скажімо, підняли пенсії та мінімальні зарплати — ціни на ринку зросли на 30%.
А коли триває й підвищення цін на енергоносії, наївно думати, що якась продукція дешевшатиме. Говорити можна лише про темпи зростання цін. Хоча ліки у нас дорожчають уп’ятеро повільніше, ніж продукти харчування.
Чому?
— Працює система дотацій. Лікарські препарати в Україні звільнені від податку на додану вартість. Це адресна допомога споживачеві — він платить на 20% менше.
Чи зростатимуть ціни через стягування акцизу на медичний спирт?
— Проблема створена штучно. Свого часу було відверте зловживання спиртом, що нібито призначався для виробництва ліків. У результаті пішла неврахована горілка. Спиртовики тоді захотіли ввести акциз, а це здорожує ліки.
Але сьогодні не запроваджується дієва система контролю за цільовим використанням призначеного для медичних та фармацевтичних потреб спирту. Бо це невигідно тим, хто робить бізнес на пільгових нарядах на спирт. А доки такий контроль не з’явиться, не буде дешевого спирту, як сировини для фармавиробництва. І не буде дешевих ліків.
Підняли пенсії та мінімальні зарплати — ціни на ринку зросли на 30 відсотків
Скільки ліків потрібно країні?
— Щоб визначити вартість охорони здоров’я в частині медикаментозного забезпечення, треба три речі. Розробити, як це є в усьому світі, стандарти лікування. Створити систему реєстрації цін. Порахувати статистику захворюваності. Усі ці компоненти звести докупи. А у нас навпаки — спочатку розробляють концепцію медичного страхування, а потім рахують, скільки вона коштує.
Що дає національний перелік ліків?
— Медики вибирають із нього, які препарати варто купувати за рахунок бюджету. Гроші ж обмежені, стандарти лікування відсутні, то й закуповують, користуючись цим списком. Україна — єдина держава в Європі, що закуповує ліки за затвердженим Кабміном переліком. Таким чином, відсутня відповідальність за те, що не те купили. А це надає широкі можливості для різних зловживань. Перелік має бути обмежений стандартами лікування та статистикою захворюваності.
Чи є підстави турбуватися про безпеку ліків, які продають в Україні?
— Ще 2005 року Світовий банк зробив висновок: в Україні поширена поліпрогмазія. Це коли під впливом фармацевтичних компаній лікарі фактично працюють розповсюджувачами ліків, що негативно позначається на здоров’ї пацієнтів. Якщо призначити не три, а десять препаратів, то це може дати токсичний ефект. Не буває безпечних ліків, вони ж містять фізіологічно активні речовини. Отже, можуть бути, як корисними, так і небезпечними. Усе залежить від дози та правильності вживання.
Ваша думка про нинішню рекламу медичних препаратів?
— Безконтрольну рекламу, що триває в Україні, Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає як елемент біотероризму. Багато препаратів рекламують як ліки, але вони не є такими. Контролювати це має Держспоживстандарт, бо свого часу Мінохорздоров’я від цього усунули. Вирішили, що воно заважає бізнесові. Реклама ж, мовляв, двигун торгівлі.
Що б ви порадили споживачам ліків?
— Не піддаватися рекламі, а консультуватися з лікарем. Купуючи препарат в аптеці, звертати увагу на номер реєстраційного свідоцтва на упаковці. Жодні сертифікати, гігієнічні висновки тощо його не замінять. І не займайтеся самолікуванням.
Що заважає нормально розвиватися фармацевтичній галузі?
— Проблема в тому, що кожна структура, що так чи інакше бере участь у розробці, виробництві та впровадженні ліків, існує за своїми правилами. І хоча всі аспекти лікарського обігу врегульовано законом, його не виконують як слід.
Узяти хоча б освіту. Сьогодні понад 99% препаратів виробляють промисловим способом, а вузи, переважно, готують фахівців з виготовлення ліків в умовах аптек. Бракує спеціалістів, обізнаних на технології виробництва, розробки та сучасних методів випробування ліків. Через невідповідність критеріям освіти закривається єдина кафедра промислової фармації в Національній академії післядипломної освіти ім. Щупика. А для галузі потрібні кадри, здатні виготовляти сучасні препарати.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Директор Державного фармакологічного центра МОЗ України Віктор Чумак: ”Безконтрольна реклама ліків вважається елементом біотероризму”
Світ:
Лікарі приписують препарати під впливом фармацевтичних компаній.
07091705a.jpg
Віктор Чумак: ”Свого часу було відверте зловживання спиртом, що нібито призначався для виробництва ліків”.
Директор Державного фармакологічного центра МОЗ України Віктор Чумак, 55 років, вважає, що безпечних ліків не буває — усе залежить від дози та правильності вживання.
Що нині характерно для вітчизняного ринку ліків?
— Останні п’ять років триває криза перевиробництва. Сьогодні на внутрішньому ринку 22 тисячі найменувань. У цьому морі важко орієнтуватися навіть фахівцеві, не кажучи вже про пацієнта.
Перенасичення є й у супутніх галузі сферах. У СРСР фармацевтів готували чотири вузи, в Україні ж таких навчальних закладів — вісім. Виробників було близько сорока, сьогодні — сто сорок. Аптечних закладів стало втричі більше тощо.
Чому ж у нас забагато ліків?
— У перші роки незалежності розірвалися налагоджені виробничі зв’язки. Ми пережили колосальну кризу — аптеки пустували. Тоді перед галуззю постало завдання — наситити ринок ліками. І вже наприкінці 1990-х це зробили.
Водночас ще 1997 року 40% продукції йшло на експорт. А нині частка експорту — близько 20%. Отже, ліки залишаються в Україні.
Якщо ринок перенасичений, то чому ліки такі дорогі?
— В Україні немає системи компенсації витрат пацієнтові на ліки. Тому споживання визначається не захворюваністю, а купівельною спроможністю. Скажімо, підняли пенсії та мінімальні зарплати — ціни на ринку зросли на 30%.
А коли триває й підвищення цін на енергоносії, наївно думати, що якась продукція дешевшатиме. Говорити можна лише про темпи зростання цін. Хоча ліки у нас дорожчають уп’ятеро повільніше, ніж продукти харчування.
Чому?
— Працює система дотацій. Лікарські препарати в Україні звільнені від податку на додану вартість. Це адресна допомога споживачеві — він платить на 20% менше.
Чи зростатимуть ціни через стягування акцизу на медичний спирт?
— Проблема створена штучно. Свого часу було відверте зловживання спиртом, що нібито призначався для виробництва ліків. У результаті пішла неврахована горілка. Спиртовики тоді захотіли ввести акциз, а це здорожує ліки.
Але сьогодні не запроваджується дієва система контролю за цільовим використанням призначеного для медичних та фармацевтичних потреб спирту. Бо це невигідно тим, хто робить бізнес на пільгових нарядах на спирт. А доки такий контроль не з’явиться, не буде дешевого спирту, як сировини для фармавиробництва. І не буде дешевих ліків.
Підняли пенсії та мінімальні зарплати — ціни на ринку зросли на 30 відсотків
Скільки ліків потрібно країні?
— Щоб визначити вартість охорони здоров’я в частині медикаментозного забезпечення, треба три речі. Розробити, як це є в усьому світі, стандарти лікування. Створити систему реєстрації цін. Порахувати статистику захворюваності. Усі ці компоненти звести докупи. А у нас навпаки — спочатку розробляють концепцію медичного страхування, а потім рахують, скільки вона коштує.
Що дає національний перелік ліків?
— Медики вибирають із нього, які препарати варто купувати за рахунок бюджету. Гроші ж обмежені, стандарти лікування відсутні, то й закуповують, користуючись цим списком. Україна — єдина держава в Європі, що закуповує ліки за затвердженим Кабміном переліком. Таким чином, відсутня відповідальність за те, що не те купили. А це надає широкі можливості для різних зловживань. Перелік має бути обмежений стандартами лікування та статистикою захворюваності.
Чи є підстави турбуватися про безпеку ліків, які продають в Україні?
— Ще 2005 року Світовий банк зробив висновок: в Україні поширена поліпрогмазія. Це коли під впливом фармацевтичних компаній лікарі фактично працюють розповсюджувачами ліків, що негативно позначається на здоров’ї пацієнтів. Якщо призначити не три, а десять препаратів, то це може дати токсичний ефект. Не буває безпечних ліків, вони ж містять фізіологічно активні речовини. Отже, можуть бути, як корисними, так і небезпечними. Усе залежить від дози та правильності вживання.
Ваша думка про нинішню рекламу медичних препаратів?
— Безконтрольну рекламу, що триває в Україні, Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає як елемент біотероризму. Багато препаратів рекламують як ліки, але вони не є такими. Контролювати це має Держспоживстандарт, бо свого часу Мінохорздоров’я від цього усунули. Вирішили, що воно заважає бізнесові. Реклама ж, мовляв, двигун торгівлі.
Що б ви порадили споживачам ліків?
— Не піддаватися рекламі, а консультуватися з лікарем. Купуючи препарат в аптеці, звертати увагу на номер реєстраційного свідоцтва на упаковці. Жодні сертифікати, гігієнічні висновки тощо його не замінять. І не займайтеся самолікуванням.
Що заважає нормально розвиватися фармацевтичній галузі?
— Проблема в тому, що кожна структура, що так чи інакше бере участь у розробці, виробництві та впровадженні ліків, існує за своїми правилами. І хоча всі аспекти лікарського обігу врегульовано законом, його не виконують як слід.
Узяти хоча б освіту. Сьогодні понад 99% препаратів виробляють промисловим способом, а вузи, переважно, готують фахівців з виготовлення ліків в умовах аптек. Бракує спеціалістів, обізнаних на технології виробництва, розробки та сучасних методів випробування ліків. Через невідповідність критеріям освіти закривається єдина кафедра промислової фармації в Національній академії післядипломної освіти ім. Щупика. А для галузі потрібні кадри, здатні виготовляти сучасні препарати.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков