Ми вже говорили про три рівні націоналізму: 1) нормативний (етнографічний, оборонний), 2) творчий (активний, атакуючий), 3) цілісний (мудрий, магічний).
Ця класифікація ґрунтується на аналогіях з рівнями розвитку людини як психоінформаційної істоти. Найвищий рівень особистого розвитку – це рівень цілісності, який дає людині мудрість і здатність застосовувати приховані в ній магічні здібності.
Народ, будучи колективною психоінформаційною істотою, має ці ж самі рівні розвитку. Політичний рух, спрямований на досягнення нацією рівня цілісності, – це націоналізм третього рівня.
Цілісність передбачає розгляд системи (нації) як складника надсистеми (цивілізації, людства, Всесвіту). Тому націоналізм третього рівня є ідеологією і практикою Великого Переходу до цивілізації вищого рівня.
Одне з його імен – магічний націоналізм. Його плюс у тому, що це ім’я орієнтує людину на розкриття її магічного потенціалу. Мінус у тому, що ці речі зрозумілі в Україні хіба що кільком тисячам українців. Цього мало для масового руху.
Друге ім’я – національний солідаризм. Плюс у тому, що ідеологія солідаризму має серйозну наукову основу. Мінус в тому, що тут наголос робиться не на формуванні нації, а на солідарності за національною ознакою.
Третє ім’я – аріянство, або арійство. Це звертання до 7-тисячолітньої арійської традиції знань (від, відання), згідно з якою кожен народ («язик») культивує власну традицію. Тому аріянство – це релігія знань і "окультурене язичництво" (народна релігія, рідна віра).
Аріянство передбачає опору на власну народну традицію (народництво, язичництво) і взаємодію (правильну змагальність) націй, тому вже містить у собі ідею націоналізму. Відтак аріянство розглядає людину і народ як невід’ємну частину природи, що є основою всіх народних традицій. Тобто найвищий рівень цілісності закладено саме в імені «аріянство» – і це величезний плюс.
Відносний мінус у тому, що застосування цього імені потребує значних зусиль для пояснення. Все ж таки аріянство з самого початку було релігією шляхетних людей, системою вдосконалення для еліти. Тому на початковому – елітарному – етапі ім’я «аріянство» добре підходить для націоналізму третього рівня, але для етапу масового руху доцільно мати щось доступніше.
Таким іменем є екологічний націоналізм. Обидва його складники не потребують пояснень. Екологічний – значить природний, чистий, «зелений», здоровий, красивий. Націоналізм – любов до своєї нації і повага до інших.
У широкому сенсі екологія включає в себе життя народів, адже це наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот (соціальних організмів, популяцій) між собою і з навколишнім середовищем.
Таким чином, екологічний націоналізм – це рух за творення цілісної нації, співдружності європейських націй і глобальної цивілізації вищого рівня. Це ідеологія Великого Переходу. Релігійним ядром еконаціоналізму є аріянство. Аріянська церква є спрямовуючою і рушійною силою еконаціоналізму.
Ці принципи можуть стати світоглядними орієнтирами для руху Великого Переходу у всьому діапазоні діяльності – від особистого самовдосконалення до формування нового світу.
1. Людина є втіленою божественною сутністю: крім фізичної оболонки (плоті) вона має психіку, дух і божественне ядро.
Наявність згаданих чотирьох складників є критерієм для класифікації земних сутностей:
Людина є істотою, яка стоїть на два рівні вище за всі інші істоти, тому її інтереси мають найвищий пріоритет.
2. Метою людини є розвиток до боголюдини – людини, яка усвідомлює свою божественну сутність. Така боголюдина традиційно позначається термінами хрестос (постійно хороший, красивий), будда (пробуджений), мамай (первинний, родительський, «батькоматеринський»). Ця мета людини має найвищий пріоритет. Для її досягнення людина навчається, творить, вдосконалюється, пізнає себе і Всесвіт.
3. Що кращі умови для боголюдської реалізації людини, то краща якість навколишнього середовища. Ідеальне середовище для розвитку в арійській традиції позначається словом Рай. Найкращою формою для розвитку є Гра. Головною характеристикою Раю є те, що там постійно відбувається Гра. Головною характеристикою Гри є вільна творчість і радісна змагальність.
4. Людина розвивається шляхом багаторазового земного втілення (реінкарнації, палінгенезії). Тому що залишить після себе, те й отримає в наступному житті: культуру, генетику, природу.
5. Людина є частиною природи. Інакше й не може бути, адже людина має фізичну плоть, яка потребує повітря, води, їжі, сонячного світла, життєвого простору. Будучи частиною природи, людина підпорядковується дії законів біології і біосоціології.
6. Інтереси людини як біологічного виду в природі вище за інтереси інших біологічних видів. Людина – вінець природи та її відповідальний господар.
7. Зміна (перетворення) людьми зовнішнього середовища є неминучим і природним явищем. Розвиваючи себе, людина підтягує до своїх потреб природне середовище, окультурюючи його або зберігаючи у первинному стані.
8. Нищення (забруднення, руйнування) природного середовища є злочином не тільки проти природи, а й проти народу, кожного його члена і людства в цілому.
9. Найкращі умови для розвитку людина має в середовищі рідної нації. Нація – вертикально структурований народ – з власними керівними, координаційними і дорадчими центрами. Народ набуває здатності до державотворення тільки після перетворення аморфного етносу (народного натовпу) на організовану націю. Еволюційною одиницею людства є не окрема особистість і навіть не сім’я, а популяція, народ. Після перетворення на націю і заснування власної держави народ стає історичним і конкурентоспроможним.
10. Нація, що перебуває в гармонійній єдності зі своїм рідним природним середовищем, є геосоціальним організмом – еконацією. Еконація – це ідеальне місце для ігрового розвитку, тобто Рай. Рух, що має за мету перетворення народу в еконацію, а країну – в Рай, називається еконаціоналізм.
11. Позитивною зміною природного середовища вважається тільки таке, яке корисне для життя всієї еконації, тобто народу (від слова «род» – люди спільного походження) разом з його природою (природа – те, що «при роді», життєвий простір народу).
12. Формою організації еконації є духовна глобальна держава-корпорація, яка поєднує функції аріянської церкви, соціальної держави і глобальної ділової структури. Кожен член аріянської церкви є священиком. Кожен громадянин держави є її співвласником.
Останній пункт потребує пояснення.
У попередніх дослідженнях була висловлена думка, що передовою формою організації нації у III тисячолітті буде держава-корпорація, а над нею стоятиме національна церква. Тоді ще не знали про аріянство, тобто первинне хрестиянство, в якому народ – це і є церква.
В аріянстві кожна людина визнається втіленою божественною сутністю і потенційною боголюдиною. Відтак кожен член духовної громади водночас є священиком, адже щодня освячує себе і навколишній простір світлими молитвами і добрими справами.
Тому в майбутній еконації церква не буде над державою, і держава не буде над церквою. Держава буде духовною громадою однодумців, отже – церквою.
Таким чином, організаційна форма еконації полягатиме в тому, що це одночасно буде і церква, і держава, і ділова структура – духовна держава-корпорація: «Ви ж – рід вибраний, царське священство, народ святий» (1-ше соборне послання Святого Апостола Петра, 2.9).
Символом еконаціоналізму є сонячно-блакитний прапор (Сонце над Водою), в якому на зеленому щиті (символ чистого і здорового життєвого простору) зображено символ ГРАЙ! Він символізує радісну ігрову змагальність Сокола Святого духа і Лебедя шляхетної людини. Разом вони творять зародок нового світу, що символізується зерном (яйцем, зародком), яке дає гармонійний паросток. Тобто ГРАЙ! – це Сокіл, Лебідь і пробуджене зерно.
Голосування за пропоновані пропозиції
Про еконаціоналізм на прикладі кінофільму "Екзистенція" (1999):
Переривається слізьми і плачем тоді коли вони роблять помилки. Наприклад, зашпортався і впав, або десь вдарився. Але з часом кількість таких помилок меншає.
Потім приходить інша проблема. Коли ці діти виростають, під зовнішнім впливом дорослих, вони розучуються грати заради задоволення. Їх вчать, що все треба робити з якоюсь ціллю, щоб був результат. Інакше це трата часу.
Закінчується це все, звичайно, погано. Бо ті, хто зосереджені тільки на цілях, ніколи не бувають задоволеними і щасливими, тому що після досягнення одних цілей, з’являються інші, більш амбітні і так далі. В результаті замість задоволення - постійний клопіт.
Мета і цілі - це дуже хороші і необхідні речі, але тільки тоді, коли гравець вміє отримувати задоволення від самої гри, і бачити мету не так у досягненні цілей, як у самій грі.
Наприклад, чому бразильці - найкращі в світі футболісти. Тому що вони грають так, ніби хлопчаки в дворі, які зібралися пограти в своє задоволення, а не виграти кубок. Получається красиво і результативно.
Доброславе, а подай-но мені хоч один приклад такої ВІЧНОЇ ГРИ. Те, що стосується дітей, то це називається ЩАСЛИВИМ ЖИТТЯМ і воно триває не вічно, бо хоч раз на день та переривається слізьми і плачем.
Коментарі
Щоб побачити неявне, можна уважніжніше вдивлятися у явне.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Запитання щодо символіки.
То в нас є прапор, без герба, чи це такий нео-герб?
Якщо окремо взяти зелений щит, а на ньому сонячний ГРАЙ!, то прапор тоді мав би бути сонячно-зелений.... а де ж тоді подівся блакитний?
Але якщо це неподільно, то нічого собі так!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Справді, це відхід від геральдики старого циклу. Він пов’язаний з новими технологіями.
Раніше прапори зшивали з полотнищ різного кольору. Тепер усе друкується на полотні, тож маємо більший простір для творчості.
Зелений колір на щиті - символ Раю (ідеального простору для Гри), який народжується завдяки правильному поєднанню божественного (сонячного) і матеріального (блакитного).
Хай живе геральдика нової ери!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Геральдику нового циклу можна робити тримірною і голографічною.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
А також анімованою, з запахом і вібраціями :) Після використання вона легко утилізується (з’їдається - в ідеалі).
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ми дуже близькі до ароматів у символіці. Анатолій Висота запропонував герб-рослину. Найкраще, щоб це була яскрава квітка з приємним запахом.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Ось написано про наш ГЕРБ: Він символізує радісну ігрову змагальність Сокола Святого духа і Лебедя шляхетної людини. Коли це ГРА, то які її ПРАВИЛА? Коли це ЗМАГАННЯ, то що отримає його ПЕРЕМОЖЕЦЬ? Поясніть це, хто може?
Це не змагання, а ГРА! У змаганням хтось перемагає, хтось програє і гра закінчується. А тут ВІЧНА ГРА, під час якої всі отримують задоволення. Гра для розвитку, а не для визначення переможців.
Це як гра маленьких дітей, які з чистими помислами пізнають світ і радіють. Вони живуть кожним моментом, а не бачать свою перемогу чи ціль десь в майбутньому. Щасливим можна бути тільки ТУТ і ЗАРАЗ! Це мабуть і є найбільшим призом такої гри.
Проміжним етапом Гри буде заснування нової цивілізації. Переможець отримає щастя жити серед світлих людей у Царстві божому. Це буде вихід на наступний рівень Гри.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Доброславе, а подай-но мені хоч один приклад такої ВІЧНОЇ ГРИ. Те, що стосується дітей, то це називається ЩАСЛИВИМ ЖИТТЯМ і воно триває не вічно, бо хоч раз на день та переривається слізьми і плачем. Маю запитання до АВТОРА цього грунтовного дослідження. От ти, Ігоре, шляхетний чоловік. Розкажи, як саме ти ГРАЄШСЯ із Святим Духом? Як тобі вдалося увійти в контакт із Святим Духом і встановити разом ПРАВИЛА ГРИ-змагання, які влаштували обидві сторони. Поділись своїм життєвим досвідом. Це буде корисним не лише для мене. Наперед дякую!
Переривається слізьми і плачем тоді коли вони роблять помилки. Наприклад, зашпортався і впав, або десь вдарився. Але з часом кількість таких помилок меншає.
Потім приходить інша проблема. Коли ці діти виростають, під зовнішнім впливом дорослих, вони розучуються грати заради задоволення. Їх вчать, що все треба робити з якоюсь ціллю, щоб був результат. Інакше це трата часу.
Закінчується це все, звичайно, погано. Бо ті, хто зосереджені тільки на цілях, ніколи не бувають задоволеними і щасливими, тому що після досягнення одних цілей, з’являються інші, більш амбітні і так далі. В результаті замість задоволення - постійний клопіт.
Мета і цілі - це дуже хороші і необхідні речі, але тільки тоді, коли гравець вміє отримувати задоволення від самої гри, і бачити мету не так у досягненні цілей, як у самій грі.
Наприклад, чому бразильці - найкращі в світі футболісти. Тому що вони грають так, ніби хлопчаки в дворі, які зібралися пограти в своє задоволення, а не виграти кубок. Получається красиво і результативно.
Для вболівальників програш збірної Бразилії - це національна трагедія. Перемога - національне свято!
А в цілому таке враження, що ангійці придумали футбол для спеціально бразильців. А от українцям футбол протипоказаний. І це ще до всього радянський спадок. Краще зайнятись шахами, гімнастикою, тенісом, фехтуванням, атлетикою, гопаком...
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Мудрі солова, друже Доброславе!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Це тонка і радісна інтелектуальна гра. Святий дух підкидає ідеї, інколи такі, що від них перехоплює подих. Моя людська частина прагне їх реалізувати, для цього все перевіряє і навчається. Навчання також приносить задоволення. Звісно, що це не футбол, а таки гра. Це якщо коротко.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Стосовно прапора.
На мою думку, таке поєднання кольорів забрало в прапора "СИЛУ"... Не гармонічне поєднання з позиції "ПЕРШЕ ВРАЖЕННЯ"... Може Смисли закладено гарні, але...
Не подобається.
Вибачте.
Володимир (Миролюб)
Зелений колір діє заспокойливо. Тож, якщо ми прагнемо руху, то додаймо більше жовтогарячого, а зелений хай нам сниться.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Прошу уточнити, як це. Замість зеленого дати жовтого?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
На Народному Оглядачі вже запропоновано множину прапорів, що вже пора їх систематизовувати. З огляду на те, що рух екологічний, то на прапорі має бути більше зеленого. Але зелений заспокоює душу людини, а стяг має мобілізовувати. Можна зробити зеленою тільки Трійцю, котра проростає з блакитної води і освячена вранішнім жовтим Солцем.
Анатолій запропонував п'яте розуміння герба у вигляді зеленого проростка, тож герб може бути на прапорі.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
В прапорі запропонованому в цій публікації, найбільше активного жовтого кольору. Тому не бачу проблем з активністю/пасивністю.
Краще, якщо трійчастий паросток зелений, а тло жовте.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
До речі, активне і пасивне теж має бути в гармонії. Так само як і духовне та матеріальне. Якщо одного забагато то буде погано. Перезбудження теж ні до чого доброго не приводить.
Доброслав так і не відповів мені на запитання подати хоч один приклад ВІЧНОЇ ГРИ. І марно Арсен його підтримав у цьому. Приклад життя дітей - не той. Нав"язування чужої волі людині - це і є поневолення. Та от діти і є найбільш поневолені люди. А ви щось розказуєте про щасливе дитинство. Згадай, Доброславе, своє дитинство - утреш сльози бородою.
Дивні в тебе натяки, пане Анатолій. В мене тільки щасливі спогади про дитинство.
А прикладом вічної гри можеш вважати все що відбувається у Всесвіті. Хоча це можна побачити тільки вміючи сприймати цілісну картину.
Друже, може Ти в цій цитаті людини не з нашого соколля (Наталії Бовкун) щось візьмеш для усвідомлення життя як гри?
...Люди, які мають трохи більше цифр у своєму паспорті навіть не підозрюють, що вони як були дітьми так ними і залишились, бо змінилось лише одне – час. Мало хто надає таку важливу роль грі, всі вдосталь награлись у далекому дитинстві, а зараз сумлінно працюють, вчаться, створюють сім’ї, однак, нічого не змінилось ми граємо в цю ж гру тільки назви цих дій стали більш величнішими. За допомогою терміну – гра – можна пояснити все, бо вона є ґрунтом для всього нашого життя, а можливо й метою...
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Тепер про ІГРОВУ ЗМАГАЛЬНІСТЬ Шляхетної Людини зі Святим духом. Ти, Ігоре, пишеш, що іноді Святий Дух підкидає тобі такі ідеї, що прямо дух захоплює. А які ідеї У ВІДПОВІДЬ ти підкидаєш Святому Духу, щоб і Він збадьорився?
Він мабуть весь час бадьорий :)
Святий Дух діє на кожного з нас або напряму (зсередини), або через егрегор Велеса. Оскільки людині важко розрізнити, звідки йде дія, то аріяни Русі назвали бога Велеса Святим Духом. З практичної точки зору це абсолютно вірно.
Коли у людини з’являються світлі думки, вона живить ними егрегор Святого Духа Велеса. Тоді цей бог-сокіл радіє успіхам людини-лебедя і дивується її ігровій винахідливості.
Але радіє не тільки бог-егрегор, а й внутрішня божественна сутність людини - внутрішній Святий Дух.
Отак ми дивуємо один одного, разом радіємо і розвиваємось. Тобто розвивається не тільки людина-лебедь, а й бог-егрегор Велес, а також наша внутрішня божественна сутність, а відтак і Творець Всесвіту.
Розвиваючи себе, ми розвиваємо Бога-Творця. Це наш персональний внесок у розвиток Всесвіту.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Чого бракує в цих принципах так це елементу пізнання. Навчання і пізнання найблагородніші заняття людини, тому у другому пункті слід долучити ці елементи. Наприклад, Метою людини є навчання і пізнання себе і навколишнього світу, розвиток її до боголюдини – людини, яка усвідомлює свою божественну сутність.
Дякую! Доповнив цей пункт.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Слово Еко переводиться Ось. Екологія проявиться - Ось логіка. Це можна визначити як латинське слово Логос, з якого створений світ. Тому розуміється, що вся суть в Природі. Я Природу розумію як Творця. І вона є базою, тим названим Хаосом. (Хоч правильно, не хаос, а неповторність). А Хаосом була названа Вода, що існує в атмосфері. Ось екологія і значить взаємодіяти з атмосферою чи утворювати атмосферу. Так помалу і виявиться Богородиця.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
п.1 - 3 складові.
п.2 - не обов"язково рух "до боголюдини". є багато інших напрямків.
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
З цим, Ігоре, погодитися можна: Святий Дух діє на кожного з нас або напряму (зсередини), або через егрегор Велеса. Оскільки людині важко розрізнити, звідки йде дія, то аріяни Русі назвали бога Велеса Святим Духом. З практичної точки зору це абсолютно вірно.
Коли у людини з’являються світлі думки, вона живить ними егрегор Святого Духа Велеса. Тоді цей бог-сокіл радіє успіхам людини-лебедя і дивується її ігровій винахідливості.
Але радіє не тільки бог-егрегор, а й внутрішня божественна сутність людини - внутрішній Святий Дух.
Отак ми дивуємо один одного, разом радіємо і розвиваємось. Тобто розвивається не тільки людина-лебедь, а й бог-егрегор Велес, а також наша внутрішня божественна сутність, а відтак і Творець Всесвіту.
Розвиваючи себе, ми розвиваємо Бога-Творця. Це наш персональний внесок у розвиток Всесвіту.
Але взаємодію Шляхетної Людини із Святим Духом (Богом!) не можна назвати ІГРОВОЮ ЗМАГАЛЬНІСТЮ. Надто різні вагові категорії в "гравців". Хто з людей насмілиться твердити, що він ГРАЄТЬСЯ із Богом? Хто з нас може стверджувати, що він ЗМАГАЄТЬСЯ із Богом? Я - ні! Але взаємодія Людини і Бога таки є! І цю взаємодію можна назвати ШКОЛОЮ, в якій людина Учень, а Бог великий Вчитель. Учень навчається, вдосконалюється і стає творцем, а Бог радіє успіхам свого Учня. Отак насправді воно є.
Люди постійно граються з Богом, ще махлювати намагаються. Гра називається "Як порушити правила і не отримати запотиличника".
А де ти, пане Анатолію, побачив щось про змагальність між людьми і Богом. Ігрову змагальність я бачу між людьми або в одній людині, якщо вона сама собі ставить завдання щодо духовного росту.
Це точно! Нащо витягувати те, чого немає.... Що, немає з ким змагатися як тільки з Богом?!
У богів свої ігри, вищого вкладення. Щоб із Богом змагатися треба самому спочатку стати Богом. Ігри Людини - на Землі. Ігри богів - Всесвіт.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Згідна з тими, хто вважає, що прапор став нікудишній. Зелений колір сам утворюється від змішання жовтого і блакитного. Якась несмакота на прапорі.
Колишні алхіміки зауважили три кольори: від чорного (темно-синього) до білого, а надалі до червоного. Здається, що сіль Землі вони вважали червоною. Такі кольори Франція та Росія мають на прапорах.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Це не державний прапор, а прапор екологічного націоналізму. Для руху він цілком підходить. Тут не обов’язково дотримуватися правил геральдики.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А також Британія, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Ісландія, Норвегія, Сербія, Словенія, Хорватія.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Думаю, що тепер це можна скоротити і подати як 9 екологічних принципів національного солідаризму.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Нічого мені додавати до цієї захопливо-глибокої статті та слушного обговорення.
Можу хібащо уточнити переклад Гельвецієвої цитати :
"Знання деяких принципів легко компенсує знання деяких фактів" (замість "незнання").
- див. 2-ге значення :
https://slova.com.ua/word/%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Посилання на французький оригінал: http://boowiki.info/art/les-philosophes-francais-du-xviiie-siecle/claude-adrien-helvetius.html
- див. 2. philosophie,
- цитата від "La plupart des événements...",
- кінець другого речення: "Il est vrai que, à cet égard, l'esprit peut réparer leurs omissions: la connaissance de certains principes compense aisément la connaissance de certains faits".
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Сторінки