Екзистенція: віртуальний шок (Existenz, 1999) – цитати з фільму. «Ми ще у грі?»

Публіцист Тед опиняється втягнутий у протистояння двох компаній, які розробляють відеоігри в віртуальній реальності. Нова гра eXistenZ, створена жінкою Аллегрою, повинна здійснити революцію в індустрії, пропонуючи небувалий рівень реалістичності. Аллегру прагнуть убити фанатики й Теду доводиться стати її захисником. Та згодом Тед починає сумніватися, чи не є його життя грою.

Нижче наведено цікаві цитати з фільму:

1. - Світ ігор – це світ сну. Програмістам потрібно так мало, щоб досягти небувалого.

Екзистенція – це не просто гра. Це абсолютно нова ігрова система. У ній зібрано безліч речей, які ви дізнаєтесь першими. Усі.

2. - У нашому домі вороги. Нікому не вір. Нікому не вір.

3. - Де ти була щойно? 

- Прогулялася "eXistenZ". Я маю на увазі за цією новою системою. Мені подобається. Звичайно, без іншого гравця ти там не більший, ніж турист. Це розчаровує.

4. - Де твій біопорт? Не кажи мені, що тобі не встановлювали його. Повірити не можу. 

- Не встановлювали. А тобі що? 

- Ти хочеш впровадитись у цей бізнес, і ти ніколи не грав у мої ігри? Ти взагалі не грав у жодні ігри? 

- Слухай. Я помирав від бажання пограти у твої ігри, але в мене... справжня фобія тільки від думки, що в моє тіло щось запровадять... хірургічно. Ти розумієш, про що я говорю.

- Ні, не певна. 

- Про встановлення біопорту. Не знаю. Я не можу. Це так неприродно. У мене мурашки по шкірі. 

- Тобі тільки тицьнуть у хребет невеликим гідропістолетом. Він заряджений біопортом. Все одно, що вуха проколоти. 

- Так, з мінімальним шансом залишитися паралізованим. Читав я про таке. 

- Ти сам вибрав цю професію.

5. - Це грати в "eXistenZ"... з кимось із своїх. Ти свій? Чи ні? 

- Звісно, свій.

6. - Як бачиш, я вирішив не встановлювати біопорт. 

- У цьому-то вся справа. Ти сам себе замкнув у клітку. Ти сидиш у ній або ходиш кругами, назавжди обмежений простір. Зламай клітку, Пайкл. Прямо зараз.

7. - У своїй основі консоль "eXistenZ" і є тварина, містер Пайкл. Вирощується із заплідненої ікри амфібій. У яйцеклітини впроваджується синтетична ДНК. Цією технологією володіє лише "Antenna". 

- Ух, ти. А батареї куди вставляти? 

- Дуже смішно... Консоль підключається до тебе. Ти – джерело енергії. Твоє тіло, твоя нервова система, метаболізм, твоя енергія. Якщо ти стомлений, знесилений, консоль не запрацює нормально.

8. - Хіба я зможу змагатися на рівних з розробницею системи?
- Ну, так. Ти ж зміг би виграти в карти у хлопця, який винайшов покер. Хіба ні?

9. - Я почуваюся як завжди. Такий перехід – це нормально? Плавний перехід... однієї обстановки в іншу? 

- Все залежить від стилю гри. Може бути грубе, смикане переміщення, повільне зникнення, розпад на мерехтливі точки. 

- Дивно. Я й гадки не мав. 

- Подивися. Про ці ігри я ніколи не чула. 

- Стривай-но. Це мені дещо нагадало. А яка саме мета у гри, яку ми зараз граємо?

- Ти повинен грати, щоб дізнатися, навіщо граєш. Це майбутнє, Пайкл.

10. - Господи. Що сталося? Я зовсім не хотів цього казати. 

- Про це сказав твій персонаж. Трохи шизоїдне відчуття, правда? Ти звикнеш до цього. Є ключові слова, необхідні розвитку сценарію. І вони будуть сказані, хочеш ти цього чи ні. Не намагайся з цим боротися. Просто звикай.

11. - Мене дуже турбує моє тіло. 

- Що твоє? 

- Де наші справжні тіла? Чи все з ними гаразд? А якщо вони голодують? Чи їм загрожує небезпека? 

- Вони там, де ми їх кинули. Спокійно сидять із заплющеними очима. Як під час медитації 

- Я почуваюся просто беззахисним. Ось так – без тіла. 

- Не хвилюйся. Всі твої шість почуттів – у повному порядку. А якщо виникне проблема, то тебе просто викине з гри.

12. - Намагаєшся згадати хто ти такий?

13. - Я хочу поставити гру на паузу. Адже в ній можна зробити паузу? Я маю на увазі, чи у всіх іграх можна зробити паузу, правильно? 

- Так, звичайно. Але навіщо? Щось не в порядку? Хіба тобі не хочеться дізнатися що такого особливого у спеціальному блюді?! 

- Я відчуваю розрив із моїм реальним життям. Я втрачаю контакт із ним. Розумієш, що я маю на увазі? Мені здається, у всьому цьому є неабияка частка психозу.

- Так! Це чудова ознака. Це означає, що твоя нервова система повністю вбудовується в архітектуру гри eXistenZ! 

- Пауза! У мене вийшло? 

- Схоже, що так.

14. - Я не впевнений... Я не впевнений, що тут... і зараз... ми, як і раніше, насправді. Мені це все нагадує гру. А ти... ти починаєш нагадувати ігровий персонаж.

15. - Це ставки для розведення... 

- Це тут... тут ви наловили на сьогоднішню спеціальну страву?

- Спочатку ми вирощували тварин-мутантів... заради їхньої нервової системи, для ігрових консолей. Але потім ми виявили, що вони дуже смачні. Тоді ми відкрили ресторан, і зараз він є прикриттям. Ми їх вирощуємо також як компоненти... зброї, яку не засікти жодним детектором. Прямо під носом у наших ворогів.

16. - Я не хочу залишатися тут. 

- Добре тобі, Пайкле. У тебе просто розлад від першої невдачі. Типово для новачка. 

- Мені тут не подобається. Я не розумію, що відбувається. Ми обоє бродимо тут, у цьому безформному світі, чиї закони та цілі, як правило, незрозумілі... мабуть, не піддаються розшифровці, а може, й зовсім не існують. Постійно ризикуємо… бути вбитими силами, яких ми не розуміємо. 

- Дуже схоже на мою гру, все гаразд. 

- Дуже схоже на гру, яку буде нелегко продати. 

– Але у цю гру вже всі грають.

17. - Ти його вбила. А наступним уб'єш мене? 

- Він лише ігровий персонаж.

18. - Ну, а якщо ми вже не в грі? Ну, а якщо ні... Якщо ні... то ти вбила по-справжньому.

19. - Ми повернулися, Мерле, але в мене відчуття, що наша команда це ще не усвідомила.

20. - Мене дуже збентежила гра. 

– Що ти маєш на увазі? 

- У ній була дуже сильна, реальна антиігрова тема. Вона почалася із замаху на життя дизайнера.

21. - Агов, скажіть мені правду. Ми ще у грі?

ZWYNTAR - Не довіряй смертним

Коментар у програмі "Друге дно" (Запис 19.04.2015):