Гра, робота, навчання, бізнес –   постіндустріальна освіта від Intermarium Institute

Гра – найдосконаліша форма діяльності. Наша гра – постіндустріальне Середньовіччя, передова цивілізація Міжмор’я. Навчаємось працюючи, працюємо граючись, всі навчають всіх. Для цього готуємо дипломні проекти, творимо нові навчальні курси, засновуємо наукові школи, майстерні, проекти, громади. 

Попередні статті:  

• Технологія навчання в Intermarium Institute – для абітурієнтів, здобувачів і магістрів
• Тотальна організованість, або що таке «кінець самотності» (опитування)
• Персональні сайти екосистеми Intermarium Institute і засоби для їх підтримки
• Гра, робота, навчання, бізнес –   постіндустріальна освіта від Intermarium Institute 
• Стаємо новими козаками, здобуваємо вчені звання від Intermarium Institute 

Постіндустріальна формація несе творчий вибух змістовної різноманітності. Мало не щодня з’являються нові напрямки досліджень, технології, проекти, професії. Усе це різко контрастує з нудотною одноманітністю індустріального «великого конвеєра».

Постіндустріальна освіта дозволяє миттєво реагувати на появу нових знань та ініціатив. Як тільки з’явився носій нових знань чи навиків, він може в Інституті Міжмор’я негайно заснувати свій навчальний курс і стати визнаним майстром у цій сфері.

Для цього такий майстер реєструється здобувачем вченого звання «магістр» на сайті відповідної кафедри, створює свій лідерський демос, захищає дипломний проект. Ставши магістром, він розгортає на власному сайті навчальний курс або бізнес, який є продовженням дипломного проекту.

Шлях від отримання сайту до перетворення його на навчальний курс можна пройти за один місяць.

Демос, який сформувався на етапі підготовки дипломного проекту, – це вже готовий навчально-педагогічний колектив новоствореного навчального курсу.

Фінансування проекту відбувається за рахунок сформованого на сайті демосу, власного бізнесу або доброчинних пожертв від людей та організацій, зацікавлених у розвитку згаданого проекту.  

Чи не нагадує усе це середньовічні школи, цехи, майстерні? Та це ж і є їх реалізація на сучасному рівні знань і технологій.

Як виглядала доіндустріальна освіта?

1. Центральною постаттю був майстер, який на практиці підтвердив свою компетентність в обраному напрямку діяльності.

2. Були учні, які бажали навчитися саме в цього майстра – тому що відчували до нього симпатію і довіру.

3. Майстер брав у науку тих учнів, які йому подобалися або своїми талантами, або своїми грошима, які вони пропонували за навчання.

4. Майстер і його учні ставали не просто школою чи артіллю: вони ставали однією родиною. Вони разом працювали, їли за одним столом, разом заробляли на життя, разом святкували, духовно збагачувалися і раділи життю.

5. Навчання було індивідуалізованим – у відповідності до кваліфікації учня та його талантів.

6. Школа об’єднувала учнів різного віку, тому молодші вчилися у старших, а старші опікувалися молодшими і здобували досвід керування та відповідальності.

7. Школа виробляла свої традиції, мала свої професійні свята і пам’ятні дати, обирала в якості покровителів відповідних богів-егрегорів або творила нових богів, влаштовувала карнавали тощо. Відтак діяльність школи (цеху, братства) була органічним поєднанням навчання, роботи і гри.  

Усе це ми знову отримуємо в рамках діяльності Інституту Міжмор’я – на новому оберті еволюційної спіралі. Проте є й постіндустріальна новація. У давнину учні приходили до вчителів. Натомість в Intermarium Institute будь-хто, бажаючи опанувати цікавий для нього напрямок, може заснувати сайт і запросити до нього майстрів.

Це особливо продуктивно в тому випадку, якщо учень володіє ресурсами і навиками організації інноваційних проектів. Тобто заснувати навчальний курс може не тільки носій знань, а й зацікавлений організатор, меценат або інвестор.

Проте й це було в давнину: багаті люди, бажаючи навчитися або навчити своїх дітей, запрошували з усього світу кращих учителів, засновували школи і академії. Наприклад, так були засновані аріянські академії в Ракові та Кисилині.    

– Чи не дивовижно, що у 21 сторіччі ми повертаємось до форм навчання, поширених кілька століть і навіть тисячоліть тому?

Річ у тім, що індустріальна формація свого часу заперечила доіндустріальну формацію. Нині постіндустріальна формація здійснює «заперечення запереченого», що неминуче повертає «добре забуте» у всіх сферах людського життя – світогляді, соціальній організації, харчуванні, оздоровленні. І, звісно ж, в освіті!