Хав'єр Мілей усуває всі дурні регуляції, накопичені «тяжкою працею» попередніх соціалістичних урядів Аргентини

Нова політика відкритого неба та дозвіл власникам малих літаків на надання транспортних послуг всередині Аргентини призвели до збільшення кількості авіасервісів і маршрутів, що здійснюються всередині країни (а також при в'їзді та виїзді з неї). І це ще не все. 

Про підсумки того, що зробив президент Аргентини на сьогодні, написав у своєму дописі на Фейсбук Петро Чернишов, екс-президент компанії Київстар, засновник освітнього проекту Контора Пі.

• Дозвіл компаніям, таким як Starlink, на надання супутникового інтернету забезпечив зв'язок для великих районів Аргентини, які раніше не мали такої можливості. Анонімні дані з одного міста у віддаленій північно-західній провінції Хухуй свідчать про зниження вартості зв'язку на 90 відсотків.
• Уряд скасував закон «Купуй Аргентину», аналогічний законам «Купуй Америку», а також скасував закони, які зобов'язували магазини розміщувати товари на полицях згідно з певними правилами, що визначають, які продукти, від яких компаній і якої національності, мають бути представлені в якому порядку та пропорціях.
• Безрецептурні ліки тепер можуть продаватися не лише аптеками, але й іншими підприємствами. Це призвело до зростання онлайн-продажів та зниження цін.
• Скасування схеми ліцензування імпорту призвело до зниження цін на одяг на 20 відсотків та на побутову техніку на 35 відсотків.
• Уряд скасував вимогу, щоб державні службовці купували авіаквитки лише на дорожчій державній авіалінії, а також заборону для інших авіакомпаній паркувати свої літаки на ніч в одному з головних аеропортів Буенос-Айреса.
• У січні Стурценеггер (це головний дерегулятор Аргентини) оголосив про «революційну дерегуляцію» експорту та імпорту продовольства. Все продовольство, сертифіковане країнами з високими санітарними стандартами, тепер може імпортуватися без додаткового схвалення або реєстрації з боку аргентинської держави. Експорт продовольства тепер має відповідати лише правилам країни-одержувача і не обтяжений внутрішніми регуляціями.

З одного боку – не перестаєш дивуватися, які дурні регуляції придумали їхні соціалісти (вони називаються пероністами) до сьогодні. З іншого боку – радуєшся, що Мілей не зменшує зусиль! Зрозуміло, що скасування кожного з цих регуляцій вдаряє по інтересах когось (локального бізнесу, профспілок, бюрократів, що сидять на хабарі за ліцензії, просто ледачих працівників)!