Все почалося з 7 січня 1989 року, коли Аркан очолив об’єднаний рух всіх фанатських угрупувань бєлградського клубу під назвою «Делиjе Север».
13 травня 1990 року на загребському стадіоні Максимір відбувся знаменитий матч Динамо-Црвена Звезла, що переріс у побоїще між хорватами і сербами.
„У відповідь на крики хорватських вболівальників «Срби – на врби!» («Сербів – на верби!») люди Аркана достають залізні прути, привезені з собою із Белграду…» (Ізвестія, 29.08.2001).
„40-тисячний стадіон Максимір – домашня арена клуба і національної збірної – одне з тих місць, де команди-гості відчувають себе наче на сковороді. Для багатьох місцеві фанати є простими хуліганами. Для співвітчизників вони – справжні герої. Свого часу на Максимірі навіть встановили пам’ятний знак, на якому написане: „Тим вболівальникам Динамо, для яких війна почалася 13 травня 1990 року побоїщем на цих трибунах і чиє життя кинуте на алтар Вітчизни”.
Тоді, 13 травня 1990 року, внаслідок сутичок між вболівальниками за участю поліції (переважно сформованої з сербів), 138 осіб отримали тяжкі ушкодження. „Ті події і стали підставою для війни”, - вважає Звонімір Бобан, тодішній капітан Динамо, згодом – зірка Мілану. Бобан особисто брав участь у безпорядках (Киевские ведомости, 12.08.2003).
Після побоїща Аркан у серпні 1990 року створює на основі фенів Сербську Добровольчу гвардію (Srpska Dobrovoljacka Garda), відому пізніше як Тигри Аркана. Її зв’язок з правим навколофутбольним рухом Сербії був очевидним: „Футболісти Црвеної Звезди тоді часто з’являлися з місіями підтримки на бойових позиціях, а солдати йшли в атаку, співаючи футбольні гімни” (Врємя новостей, 04.10.2000).
У середині 1991 року Тигрів було 600, до кінця 1993 – 7 тисяч, загалом через структуру пройшло більше 10 000 сербських націоналістів. Втрати – 51 вбитий, 393 поранених. Зниклих безвісти не було – поранених товаришів бійці Аркана на полі бою не кидали.
Тигри Аркана воювали у Сербській Країні (Хорватія) – 1991, в Боснії та Герцеговині – 1992/1995. Аркан особисто підіймав бійців в атаку. Мусульмани боялися Тигрів більше смерті – ті полонених не брали.
Після війни Аркан створює праворадикальну Партію сербської єдності (Странка Српского Jединства). А 15 січня 2000 року його вбили....
Герої не вмирають!
За матеріалами закордонних ЗМІ
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Лебідь – це справжня назва державного герба України. Найважливіше, що це символ ельфійської трансформації. Символ-магніт. Магічний символ української ультранації!
Хуліган, що став Героєм
Світ:
ARKAN.jpg
13 травня 1990 року на загребському стадіоні Максимір відбувся знаменитий матч Динамо-Црвена Звезла, що переріс у побоїще між хорватами і сербами.
„У відповідь на крики хорватських вболівальників «Срби – на врби!» («Сербів – на верби!») люди Аркана достають залізні прути, привезені з собою із Белграду…» (Ізвестія, 29.08.2001).
„40-тисячний стадіон Максимір – домашня арена клуба і національної збірної – одне з тих місць, де команди-гості відчувають себе наче на сковороді. Для багатьох місцеві фанати є простими хуліганами. Для співвітчизників вони – справжні герої. Свого часу на Максимірі навіть встановили пам’ятний знак, на якому написане: „Тим вболівальникам Динамо, для яких війна почалася 13 травня 1990 року побоїщем на цих трибунах і чиє життя кинуте на алтар Вітчизни”.
Тоді, 13 травня 1990 року, внаслідок сутичок між вболівальниками за участю поліції (переважно сформованої з сербів), 138 осіб отримали тяжкі ушкодження. „Ті події і стали підставою для війни”, - вважає Звонімір Бобан, тодішній капітан Динамо, згодом – зірка Мілану. Бобан особисто брав участь у безпорядках (Киевские ведомости, 12.08.2003).
Після побоїща Аркан у серпні 1990 року створює на основі фенів Сербську Добровольчу гвардію (Srpska Dobrovoljacka Garda), відому пізніше як Тигри Аркана. Її зв’язок з правим навколофутбольним рухом Сербії був очевидним: „Футболісти Црвеної Звезди тоді часто з’являлися з місіями підтримки на бойових позиціях, а солдати йшли в атаку, співаючи футбольні гімни” (Врємя новостей, 04.10.2000).
У середині 1991 року Тигрів було 600, до кінця 1993 – 7 тисяч, загалом через структуру пройшло більше 10 000 сербських націоналістів. Втрати – 51 вбитий, 393 поранених. Зниклих безвісти не було – поранених товаришів бійці Аркана на полі бою не кидали.
Тигри Аркана воювали у Сербській Країні (Хорватія) – 1991, в Боснії та Герцеговині – 1992/1995. Аркан особисто підіймав бійців в атаку. Мусульмани боялися Тигрів більше смерті – ті полонених не брали.
Після війни Аркан створює праворадикальну Партію сербської єдності (Странка Српского Jединства). А 15 січня 2000 року його вбили....
Герої не вмирають!
За матеріалами закордонних ЗМІ
Зверніть увагу
Ельфи Ісуса Хреста та їх символіка на гербі української ультранації (аудіо)