Добровольчий батальйон «Госпітальєри» готує бойових медиків і рятує життя поранених військових. Його гасло – «Заради кожного життя!» У цьому відео – про мотивацію, мрії та що допомагає триматися обраного шляху, про рішення круто змінити життя, про те, як це вважати домом Мангеттен, а потім – український схід.
Марія Данчина (Тювик) жила в найпівденнішій частині Австрії в місті, з якого за 15 хвилин можна було доїхати до моря, навчалася в університеті на спеціальності «міжкультурний менеджмент» і планувала працювати в Європі.
Ярослав Горянський (Зетрікс) був добровольцем за часів АТО, останні три роки перед повномасштабним вторгненням жив у Польщі, де лікувався, навчався і працював.
Вікторія Гончарук (Торі) підлітком переїхала до США на навчання за грантовою програмою, згодом вступила в університет, працювала інвестиційним аналітиком на Волл-стріт, мріючи заснувати компанію венчурних інвестицій в Україні.
00:00 — Знайомство з бойовими медиками батальйону «Госпітальєри»
03:53 — Чим займались до повномасштабного вторгнення
07:36 — Де і як зустріли війну
11:27 — Історії про повернення до України
16:55 — Реакції близьких та рідних
18:23 — Історії про мобілізацію. Долучення до батальйону «Госпітальєри»
27:25 — Підтримка, мотивація та цінності
35:26 — Рефлексії про відчуття дому
Наші інтереси:
Бачимо, яка прекрасна молодь зараз на війні. Шкода, що багатьох гарних та розумних молодих людей ми вже втратили. Прикро, якщо Україна залишиться без такої прекрасної молоді, а тільки з поколінням з срср та "какаяразніца".
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови спілкування з ангелом Живого Слова...
Із Мангеттена на передову. Історії «госпітальєрів», які повернулися з-за кордону – Ukraїner (відео)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Добровольчий батальйон «Госпітальєри» готує бойових медиків і рятує життя поранених військових. Його гасло – «Заради кожного життя!» У цьому відео – про мотивацію, мрії та що допомагає триматися обраного шляху, про рішення круто змінити життя, про те, як це вважати домом Мангеттен, а потім – український схід.
240910-viktoriyagoncharuk-2.jpg
Марія Данчина (Тювик) жила в найпівденнішій частині Австрії в місті, з якого за 15 хвилин можна було доїхати до моря, навчалася в університеті на спеціальності «міжкультурний менеджмент» і планувала працювати в Європі.
Ярослав Горянський (Зетрікс) був добровольцем за часів АТО, останні три роки перед повномасштабним вторгненням жив у Польщі, де лікувався, навчався і працював.
Вікторія Гончарук (Торі) підлітком переїхала до США на навчання за грантовою програмою, згодом вступила в університет, працювала інвестиційним аналітиком на Волл-стріт, мріючи заснувати компанію венчурних інвестицій в Україні.
00:00 — Знайомство з бойовими медиками батальйону «Госпітальєри»
03:53 — Чим займались до повномасштабного вторгнення
07:36 — Де і як зустріли війну
11:27 — Історії про повернення до України
16:55 — Реакції близьких та рідних
18:23 — Історії про мобілізацію. Долучення до батальйону «Госпітальєри»
27:25 — Підтримка, мотивація та цінності
35:26 — Рефлексії про відчуття дому
Бачимо, яка прекрасна молодь зараз на війні. Шкода, що багатьох гарних та розумних молодих людей ми вже втратили. Прикро, якщо Україна залишиться без такої прекрасної молоді, а тільки з поколінням з срср та "какаяразніца".
Зверніть увагу
Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами