Лідери G7 у декларативній формі зажадали від Китаю натиснути на Росію і наказати вивести війська з України

Про це у своїй статті на haqqin.az пише оглядач Ельнур Мамедов. Він зауважує, що Китай звинуватили в пасивній позиції щодо війни в Україні, в небажанні приборкати агресію Росії, у збільшенні світового державного боргу і в так званих "неринкових практиках".

Крім цього, "Велика сімка" висловила стурбованість ситуацією в Східно-Китайському і Південно-Китайському морях, заявивши, що Пекін не має законних підстав для морських претензій.

З погляду класичної дипломатії, претензії та вимоги, висунуті "Великою сімкою" на адресу офіційного Пекіна, явно вийшли за рамки того, що заведено називати politicly correct.

Лідери країн G7 у декларативній формі зажадали від Китаю натиснути на Росію і змусити Путіна вивести війська з України. У підсумковому документі "Великої сімки" так і написано: "Ми закликаємо Китай чинити тиск на Росію, щоб вона припинила військову агресію і негайно, повністю і беззастережно вивела свої війська з України".

Крім цього, країни G7 закликали КНР підтримати "всеосяжний, справедливий і міцний мир, заснований на територіальній цілісності, принципах і цілях Статуту ООН" і налагодити прямий діалог із Києвом.

Словом, Пекіну в декларативній формі наказали слідувати в кільватері західної політики, немов ішлося не про Китай і Росію, які традиційно виступають у союзі проти Заходу, а про штаб-квартиру ЄС у Брюсселі.

Не менш жорсткими були й вимоги в економічній площині. Так, ще до початку саміту G7 у Хіросімі було відомо, що США з партнерами обговорять способи, за допомогою яких хочуть змусити КНР конструктивно діяти в питанні полегшення світового боргового тягаря.

У цьому зв'язку характерне зауваження одного з високопоставлених представників адміністрації США:

"Ми визнаємо, що наразі є боргова криза, з якою стикаються вразливі економіки в усьому світі – це дуже серйозна проблема <...>. Тому ми ретельно працюємо над тим, щоб спонукати Китай бути конструктивним гравцем, а не блокувати полегшення боргового тягаря, якого потребують ці країни".

За його словами, Пекін блокує роботу стандартних механізмів полегшення заборгованості, а також функціонування спільної основи врегулювання боргу, узгодженої в рамках групи двадцяти провідних економік світу.

При цьому, представник Білого дому жодного слова не сказав про загрозу, яку становить для світової економіки багатотрильйонний держборг самих США.

Ця ж позиція знайшла відображення в комюніке за підсумками саміту в Хіросімі, щоправда, в дещо узагальненому вигляді.

Судячи зі змісту комюніке, країни "Великої сімки" вирішили жорстко протидіяти "неринковій" політиці та практиці Китаю, включно з незаконною передачею технологій, які "спотворюють світову економіку". Підкреслено, що "Велика сімка" підвищуватиме рівень наполегливості до економічного примусу Китаю.

"Ми також визнаємо необхідність захисту наших певних передових технологій, які можуть бути використані для створення загрози нашій національній безпеці, без надмірного обмеження торгівлі та інвестицій", – йдеться, зокрема, в підсумковому комюніке саміту.

Пекін, природно, не забарився з відповіддю. В офіційній заяві МЗС КНР було наголошено, що країни G7 не тільки завзято чинять наклепи й нападки на Китай, а й маніпулюють темами, пов'язаними із зовнішньою і внутрішньою політикою Піднебесної.

Китай зазначив, що країни "Великої сімки" ігнорують теми, що викликають непідробне занепокоєння Китаю, і втручаються у внутрішні справи країни, в тому числі у зв'язку з Тайванем. Міністерство закордонних справ Китаю виступило рішуче проти заяв "сімки" і надіслало дипломатичний протест на адресу Японії як держави, що приймала саміт G7.

Цікаво, що на демарш МЗС КНР першим відреагували не США, а голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, визнавши, що у країн-членів ЄС є різні інтереси в питанні взаємодії з КНР. Вона зазначила, що за останні роки Китай сильно змінився, а тому Євросоюз має посилити свою політику щодо Пекіна. За словами голови Єврокомісії, всередині ЄС поступово виробляється спільна стратегія з протидії Китаю, якої Брюссель має намір дотримуватися надалі.

І хоча процес цей ще не завершено, він доводить, що сьогодні країни Євросоюзу вже бачать не стільки переваги співпраці з Китайською Народною Республікою, скільки серйозні ризики таких відносин.

За їдкою реплікою одного з європейських журналістів, реакція Урсули фон дер Ляєн прозвучала з виразним американським акцентом. Незрозумілим залишається інше – чим зрештою обернеться маховик протистояння Заходу з Китаєм, який, на думку автора статті, так завзято розкручують країни "Великої сімки"?