Лівацька підривна діяльність в університетах США за підтримки ліберальних ЗМІ

Панове  колишні радянські ліберали, що плювати хотіли на соцреалізм і обов'язкові цитати з триголової гідри комунізму, чи знаєте ви, що марксистська літературна критика стала обов'язковою для вивчення в школах і коледжах Північної Америки? Оруела не вивчають, а марксистський літературний аналіз практикують. І це правильно, тому що той, хто володіє минулим, володіє майбутнім.

Одна цікава дама на ім'я Джоді Лінлі, професор Університету Айови, розробила цілий курс для білих студентів, в якому постаралася «розвінчати білу ідентичність у моїй програмі, завданнях і педагогічній практиці». Студенти обурилися, але вчена дама наполягала, і декан її підтримав.

У минулому році общинний коледж Портленда присвятив цілий навчальний місяць розвінчанню білої ідентичності, і не біда, що до скасування білої ідентичності закликають білі професори. 

Біда в тому, що коледжі зусиллями таких професорів створюють сталінську атмосферу боротьби з ворогами народу, позбавленцями, безрідними космополітами. Справа доходить до того, що білошкірі юнаки традиційної орієнтації не йдуть в коледжі, тому що їх там травлять.

Панове  ліберали, обурені Трампом, вам це нічого не нагадує? Деякі російські дисиденти, які іммігрували в США багато років тому, пишуть про те, що їм достовірно відомо з надійних джерел, що Трамп - агент Путіна. Але дозвольте, це Трамп відроджує в програмах з літератури марксистський аналіз, це Трамп пропагує ідеї побудови соціалізму в Америці, це Трамп проводить расову сегрегацію в коледжах, заохочує антисемітські, антиізраїльські мітинги?

 Ні, цим займається ліва професура. Чи не ми їхали від виборчої свободи слова та політичної цензури? І чому люди, що відкидали все це в Радянському Союзі, які вважали себе вільно і критично мислячими, раптом так легко проковтнули всю ліву пропаганду в Америці?

Я можу зрозуміти тих, для кого підтримка лівих ідей і обливання брудом президента Трампа і консерваторів є єдиним засобом заробітку. І я навіть знаю, як раніше таких людей називали. Зараз вони називають себе прогресивно мислячими борцями з тиранією. І навіть не соромляться.

Моя племінниця, яка закінчила економічний факультет і аспірантуру МДУ, викладає в Тбілісі, і вона з'ясовувала умови проходження стажування в Гарварді. Так ось, вона ні за якими параметрами не тягне на стипендію. Для цього потрібно належати до ЛГБТ-спільноти, довести активність у соціальній боротьбі з режимом, пристрасно критикувати Путіна і Трампа. 

Панове  ліберали, це вам нічого не нагадує? Мені - навіть дуже, хоча ніяк не хочеться бігти назад в майбутнє.

Знаєте, мені не важливо, хто саме забороняє говорити «неправильні речі», мені важливо те, що право на свободу слова узурповане купкою людей, які іменують себе лібералами. 

Точно так само, як 100 років тому в одній країні слово «лівий» стало означати «правий», причому правий у всьому, а правий перетворився в парію і ворога народу.

І ось ці в усьому праві ліві вирішили, що свобода слова належить тільки їм, що вони мають право привести народ залізною рукою до щастя, причому будь-якими засобами. Тоді це вас обурювало, колишні радянські ліберали, а тепер ви знайшли правильну залізну руку, якій ви довіряєте?

Для мене сигнал тривоги пролунав давно, коли син моєї подруги отримав дуже низьку оцінку за есе, в якому аналізував творчість Редьярда Кіплінга. Професор пояснила йому, що він зробив помилку, вибравши для аналізу творчість співака імперіалізму і «білої переваги». Відразу повіяло історією КПРС і ідеологічним відділом ЦК, але вже, на жаль, в Америці.

Втім, чимало американців не хочуть, відмовляються вірити, що лівий табір ставить перед собою мету підмінити американську культуру і переписати історію. 

Людині непідготовленій важко визнати, що в країні існують люди, що не тільки відкидають саму основу і принципи, на яких створювалася Америка, а й активно прагнуть перенаправити американське суспільство в русло «соціалізму з людським обличчям».

Не вірите? Поцікавтеся, скільки різновидів марксистських клубів існує в університетах. Моїм донькам терпляче пояснювали, що соціалістичний досвід їх батьків нерелевантний, тому що вони (ми) жили при спотвореному соціалізмі, сьогодення ми ніколи і не бачили, а вони, юні марксисти з дипломами політологів, істориків, соціологів, антропологів і екологів, його побудують. Ось побачите, побудують.

Перші будівельники соціалізму в Америці вже заклали наріжний камінь, і не один. Правда, не заклали, а кинули, причому в голову, зміцнивши процес будівництва велосипедними ланцюгами, перцевим газом, бейсбольними бітами і цементом.

В Америці зараз поняття «лівий» пов'язується з Демпартією, чия нинішня ідеологія не збігається з традиційними американськими цінностями.

 У лівого фронту є свої хунвейбіни, антифа, продукт багаторічного промивання мізків через пресу і університети. Втім, не всі там корисні ідіоти, є люди, які заробляють на цьому гроші.

Уявіть, людей потрібно знайти, зібрати, обробити, забезпечити засобами непротивлення злу насильством, підвезти їх до місця непротивлення, нагодувати, виручити з поліцейської дільниці. Це складне завдання, і вона оплачується; масовка, зрозуміло, отримує менше, але - отримує.

Згадайте хоча б «жіночий бунт». Дам потрібно було забезпечити рожевими шапочками, маскарадними костюмами у вигляді вагіни, оплатити виступи Мадонни і Скарлетт Йоханссон, яка тужила, що у її дочки не буде таких можливостей, як у Іванки Трамп. Як мати говорила і як жінка. І  хтось їй цю промову писав. А повстала з небуття Анджела Девіс пообіцяла Трампу війну кожен день його перебування на посаді президента. І знала, про що говорила. Тепер настала черга пам'ятників.

Тому Білл О'Рейлі вважає, що суперечка про пам'ятники конфедератам є симптомом набагато глибшої проблеми: Америка стоїть на межі соціальної громадянської війни, і ліві екстремісти ставлять перед собою завдання викорчувати не тільки пам'ятники - вони хочуть знищити всю спадщину США, вважає О'Рейлі .

«Люди, які стоять за цим рухом, не ліві. Вони вкрай ліві, екстремісти, які вважають, що Сполучені Штати були країною зла з самого заснування. Вони переконані, що вся система була створена для того, щоб забезпечувати білим людям владу і процвітання за рахунок меншин».

«Тому для них знищення всієї нашої спадщини повністю, і побудови на уламках соціалістичного, вкрай лівого бачення просто необхідно, - підкреслив Білл О'Рейлі. - Справи йдуть настільки погано. Це рух, це не вся Америка, але вони отримали карт-бланш від преси».

Прагнення лівих екстремістів до руйнування пам'ятників повинно послужити сигналом тривоги для «широкої більшості американців, які не бажають осквернення і знищення пам'ятників».

«Американці не знають, якою жорстокою була ця восьмирічна війна. Найжорстокіше в цій війні було те, що у нас були відібрані наші свободи і наші права», - сказав Білл О'Рейлі.

Ліваки професійно маніпулюють поняттям свободи слова, щоб прискорити перетворення країни в соціалістичну утопію. Завдяки їх зусиллям свобода слова жорстко обмежена.

Під виглядом загальної залученості (inclusiveness) ліві будь-яку критику на свою адресу, будь-яку мову, відмінну від лівої «новомови», тут же відносять до розряду «мови ненависті». 

На жаль, суспільство з цим звиклося, а ліва цензура набирає силу, і скоро в розряд «наклепу на радянський лад» потрапить все, що вибивається з прокрустова ложа лівої пропаганди. 

У тому, як ліва пропаганда і преса цькують Дональда Трампа, є багато, що нагадує сталінські передовиці «Правди», що викривають ворогів народу.

Бракує лише льодоруба, і про нього ліві мріють дуже активно і відкрито. І поки в їх руках залишаються «пошта, телеграф, телефон», тобто ЗМІ і соціальні мережі, вони можуть виконувати свій план створення оруеллівської Америки.