Показовим стало те, що напередодні «поступок» від влади щодо опозиції, українські олігархи провели втаємничену зустріч. Яке рішення було прийняте - нам не відомо, але поступки від влади на наступний день(!) щодо вимог опозиції і запропоновані посади є ретрансляцією саме такого рішення.
Це ознака того, що діючу владу залишили без ресурсу.
Тому ми стверджуємо, що в Україні Переворот не відбувся, а почався Перехід.
Але що чекає політикум ПР вже в наступні місяці 2014 року?
Політичне обличчя сучасної європейської партії вже забруднене.
Саме зараз у ПР постає питання і усвідомлення свого майбутнього, а також пошуку винних у кризі партії і її сучасного стану.
Бо йти далі з таким багажем і з такою спадковістю вони не захочуть.
І перші ластівки полетіли. І це є відображенням рішення олігархів.
Групи Ахмєтова і Тігіпко заявили про свою роботу у Верховній Раді виключно за процедурою.
Вони вже хочуть позбутися бруду грудневих рішень влади, яке прилипло до їх персон.
Процес очищення свого реноме почався.
Солідарно розділити колективну відповідальність більшість з них теж не захоче.
Дивними залишаються лише дії і заяви губернаторів, які як камікадзе ще цього не усвідомили.
Відокремленим виглядає Новінський, який не зовсім розуміє сучасну політичну історію України.
Але чи можна очиститись, не позбувшись винуватців і ідеологів цього грудневого політичного багна?
Логіка розвитку такого процесу буде вимагати кардинальних дій щодо перебудови Партії регіонів, або створення нової конфігурації у самій партії, або створення нового проекту партії регіональних еліт.
Постає вельми цікаве питання, а де місце існуючим і діючим зараз апологетам Партії регіонів, які винні у кризі партії?
Чому криза?
Тому, що стає зрозумілим: перейти 2015 рік без суттєвих втрат, не вирішивши питання нової якості лідера і переформатування ПР, вже не можливо.
Політична катастрофа 2015 року, як червона ганчірка, вже маякує перед очі.
І тут питання не в тому, буде катастрофа чи не буде, катастрофа партії тільки обтяжить долю кожного, бо існує тільки одне головне питання, питання політичного виживання регіональних еліт, які ставлять на цю партію, а також долі їх особистого політичного реноме в очах усієї Європи.
Усвідомлення цього ще не набуло рис паніки.
Політологам і політтехнологам відомо, що політичний рік планується до весни.
В іншому разі, хвиля політичних подій року поглинає своєю течією в довільному напрямку.
Тому усвідомлення особистої відповідальності за грудневі події 2013 року поставить перед усіма питання: або нова якість їх політичного проекту (Партії регіонів) без грудневого бруду 2013 року, або поступове політичне небуття.
Логіка розвитку в Україні великої партії, на тлі всієї Європи в майбутньому, не може бути сприйнята без політичного каяття або очищення.
Політична еліта, а з нею і бізнесмени, які афілійовані з цією партією, не захочуть бути винуватцями грудневого повстання українського народу.
А якщо будуть встановлені і юридично оформлені факти порушення законів людяності при придушенні громадянського спротиву, то винуватцям Гаагського трибуналу не уникнути.
Тому приїжджати до Європи в образі прихильників дискредитованого українського «Беркуту», злочинів проти людяності, закону про «інститут заручників» ніхто з них не наважиться, а тим паче вести бізнесові справи.
В іншому випадку фінансові інститути Європи не захочуть мати ніяких справ з суб’єктами, які належать до Партії регіонів або афілійовані з нею.
От і уявіть всю перспективу багна, в який штовхають зануритись політичний істеблішмент Партії регіонів.
Вони постануть перед вибором і вони цього не захочуть.
І це питання постане дуже скоро, а може вже постало зі всією страшною перспективою політичного і бізнесового небуття.
На порядку денного питання номер один, питання до винуватців витоків їх проблем і що з цим робити, а потім неминуча перспектива публічної заяви-каяття позиції кожного політика і бізнесмена, і всієї Партії регіонів зокрема.
Бо тільки заявлена публічна заява-каяття стане пропуском в коло політичних осіб сучасної цивілізації Європи.
Пошук цапа відбувайла почнеться ось–ось.
Кого ж принесуть на плаху?
Дякую. Просто навіть і в голову не прийшло, що п. Олександр ще не став інвестором.
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Коментарі
П. Олександре, не можу чомусь проголосувати галами?
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
в технічний розділ форума це питання потрібно було додати.
завтра спробуємо вирішити це питання
Проголосувати галами можна тільки за статті інвесторів. Пан Олександр Пальченко просто гравець.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую. Просто навіть і в голову не прийшло, що п. Олександр ще не став інвестором.
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
а по суті...
По суті - +!
Питання навіть не в тому "кого принесуть на плаху", а в тому (!)хто повірить(!) у "каяття Партії регіонів або афілійовані з нею".
Каяття передбачає самоаналіз із наступним твердим рішенням відлучитися від здійснюваних хибних дій за зразком, який навів Ісус Хрестос: "Хай ваше слово буде так - так, а ні - ні. А що зверх того - те від лукавого" (вибачайте, це по пам'яті).
Якщо таке каяття в ПР можливе, то її бувші аніфільовані члени (бо про "свідомих регіоналів", думаю, і мови немає - "горбатого могила виправить") мають вийти з партії і, отримавши свободу для дій організуватися чи влитися до нової української еліти для творення нової України. Це буде таке собі народження з перегною, а з гниючого плоду пуття вже не буде. Згадайте, ще на пам'яті, Комуністичну партію: вона стала перегноєм для ПР версії 2.0 і що(?) з нього виросло?!!!
Про рівень каяття особистості зразу ніхто не зможе сказати, бо "все пізнається по плодах".
Питання в тому, (!)коли нова структура з вихідців ПР принесе "плоди варті покаяння"! І чи є в нас бажання мати ПР версії 3.0...
Думайте, брати мої!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
?!Хочете доказів про версію 2.0?!
Будь ласка! Зі слів "свідомого" регіонала.
Ось як підтвердив спадкоємність ПР щодо Комуністичної партії народний депутат Михайло Чечетов в ефірі програми "Сьогодні про головне" на ТВі:
"Для того, щоби зрозуміти, хто фашист, нам треба нібито віртуально повернутися в 1941-45 роки. Партія регіонів разом із легендарною радянською армією громила фашистів і йшла б на Берлін. А наші політичні опоненти разом з воїнами УПА і Галичиною громили радянську армію і йшли на Москву", – сказав нардеп."
[url][/url]
http://tvi.ua/new/2014/02/03/chechetov_partiya_rehioniv_iz_radyanskoyu_armiyeyu_hromyla_fashystiv
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, дякую. Ще їм , олігархам, треба майбутнє? Думаю, що жиди вже вирішили за них.http://www.youtube.com/watch?v=wMJ9VrX6j_Y
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Ніхто за когось НІЧОГО не зможе вирішити без ЗГОДИ на це
Все інше від лукавого і небажання особистої відповідальності.
Бо існує ТІЛЬКИ ЗГОДА, або НЕ ЗГОДА.
Приклад...римського права...людина вважається співучасником злочину, якщо вона бачить, як відбувається злочин і НІЧОГО не робить, щоб цьому запобігти.
Так і з конспірологічними витівками, що хтось за нас, ЩОСЬ ВИРІШУЄ.
Якщо ви згодні з такою тезою...ТО ТАК і буде, якщо НІ, то ТАК НЕ БУДЕ!!!
"Приклад...римського права...людина вважається співучасником злочину, якщо вона бачить, як відбувається злочин і НІЧОГО не робить, щоб цьому запобігти."
Виходячи з ваших слів, Європа уже давно мала б запровадити економічні санкції проти усіх наших регіоналів.
Пане Олександре, здається, ви забули давню приказку: "Гроші не пахнуть".
У Європі зараз теж криза. Їй теж потрібні мільярди наших олігархів. Так, звичайно, європейська еліта буде трохи кривитися, але все одно співпрацюватиме з членами ПР, не залежно від того, покаються вони чи ні.
Отож, процес триватиме:
КПУ и ПР запретили в одном районе Киева
На Івано-Франковщине и Тернопольщине запретили деятельность ПР и КПУ
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)