Неподалік річки Луги гордо возвеличився над землею Свято-Успенський кафедральний собор УПЦ, зведений, як свідчить історія, у 1156—1160 роках князем Мстиславом. Цей собор свого часу став родинним храмом князів Мстиславичів. У ньому молився Богу і великий князь володимирський і галицький, засновник Галицько-Волинської держави і самодержець всієї Руської землі Роман Мстиславич, пам’ять якого вшановувалась минулої неділі, саме в день його загибелі.
Символічно, що це співпало з днем одного із дванадцяти найбільших християнських свят – Трійцею.
Подвір’я старовинного собору, який виглядав обновлено-сонцедайним, було вщерть заповнене людьми, які прийшли піднести молитву Богу, освятити зелен-зілля та послухати високоповажних гостей, що прибули на урочистість. Вітальне слово від Президента України зачитав голова облдержадміністрації Володимир Бондар, відзначивши від себе, що володимир-волинська земля — вибрана, бо саме звідси почала утверджуватись українська слава, і відродження України, всієї нації повинне починатись з відродження духовності.
Великий князь Роман увійшов в історію як видатний діяч часів Київської Русі, за князювання якого розділені міжусобицями землі були “об’єднані в єдину Галицько-Волинську державу. Він вів успішну боротьбу проти загарбників, які приходили з мечем на нашу землю. Як державний діяч та законодавець, обстоював ідею припинення міжкнязівських чвар та організацію централізованої влади Давньоруської держави. Відновлення української державності в ХVІІ, на початку та в кінці ХХ століття було логічним продовженням діяльності і великого князя Романа Мстиславича. Саме тому ще й донині його ідеї є актуальними. Про це говорили у своїх виступах, закликаючи до єдності, заступник голови обласної ради Василь Струк, володимир-волинський міський голова Петро Саганюк.
На свято прибув народний депутат, голова обласної організації, за сприяння якої була відкрита при вході до Свято-Успенського собору меморіальна дошка з барельєфом князя Романа, Борис Загрева. Він наголосив на необхідності відродження історії на шляху побудови нової цивілізованої держави, і віра в князів повинна стати у цьому дороговказом. Своє вітальне слово учасникам урочистості виголосила також автор барельєфу скульптор Ірина Дацюк. Архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський владика Симеон освятив пропам’ятну таблицю, провів поминальну літургію, у якій взяли участь і численні представники духовенства на чолі з єпископом Луцьким і Волинським УПЦ КП отцем Михаїлом. До місця у храмі, де покоїться прах князів Мстислава Ізяславича та Василька Романовича ( сина Романа), були покладені квіти.
Варто сказати, що досі між істориками немає єдиної думки стосовно місця поховання засновника Галицько-Волинської держави. За даними польської хроніки Яна Длугоша, Роман Мстиславич похований у Володимирі, в соборному храмі Успіння Богородиці. У Галицько-Волинському літописі зазначається, що його тіло покоїться в Успенському соборі в Галичі. Але як би там не було, душа великого князя все ж таки тут, на волинській землі, і ми повинні гордитися такими славетними попередниками, чиї імена живуть століттями і не померкнуть ніколи.
Учасники високоповажної процесії вклонились також пам’яті Данила Галицького — саме біля його пам’ятника взяла початок урочиста церемонія всього свята. Там голову облдержадміністрації Володимира Бондара дівчата в українському вбранні зустрічали хлібом-сіллю. Звідти свято перенеслось у кафедральний собор Свято-Різдва Христового УПЦ КП, який є унікальною пам’яткою архітектури національного значення. В цей день на місці символічного каменя, де буде встановлено пам’ятник засновнику Галицько-Волинської держави Роману Мстиславичу, були покладені квіти. Завершилось вшанування великого князя у древньому граді Володимирі концертом духовної музики у районному будинку культури.
А напередодні свята у сесійній залі Володимир-Волинської міської ради відбулась пам’ятна академія на тему “Роман Мстиславич і його доба в історичній та культурній спадщині княжої України”. У її рамках презентували науковий доробок Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. Своїми розвідками про Галицько-Волинську державу, про вшанування історичної пам’яті славних нащадків за “круглим столом” поділились науковці з Луцька, Львова, Києва, працівники історичного музею та Володимир-Волинського державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир”.
Лебідь – це справжня назва державного герба України. Найважливіше, що це символ ельфійської трансформації. Символ-магніт. Магічний символ української ультранації!
Не померкне у віках княже ім’я
Світ:
05062301s.jpg
Символічно, що це співпало з днем одного із дванадцяти найбільших християнських свят – Трійцею.
Подвір’я старовинного собору, який виглядав обновлено-сонцедайним, було вщерть заповнене людьми, які прийшли піднести молитву Богу, освятити зелен-зілля та послухати високоповажних гостей, що прибули на урочистість. Вітальне слово від Президента України зачитав голова облдержадміністрації Володимир Бондар, відзначивши від себе, що володимир-волинська земля — вибрана, бо саме звідси почала утверджуватись українська слава, і відродження України, всієї нації повинне починатись з відродження духовності.
Великий князь Роман увійшов в історію як видатний діяч часів Київської Русі, за князювання якого розділені міжусобицями землі були “об’єднані в єдину Галицько-Волинську державу. Він вів успішну боротьбу проти загарбників, які приходили з мечем на нашу землю. Як державний діяч та законодавець, обстоював ідею припинення міжкнязівських чвар та організацію централізованої влади Давньоруської держави. Відновлення української державності в ХVІІ, на початку та в кінці ХХ століття було логічним продовженням діяльності і великого князя Романа Мстиславича. Саме тому ще й донині його ідеї є актуальними. Про це говорили у своїх виступах, закликаючи до єдності, заступник голови обласної ради Василь Струк, володимир-волинський міський голова Петро Саганюк.
На свято прибув народний депутат, голова обласної організації, за сприяння якої була відкрита при вході до Свято-Успенського собору меморіальна дошка з барельєфом князя Романа, Борис Загрева. Він наголосив на необхідності відродження історії на шляху побудови нової цивілізованої держави, і віра в князів повинна стати у цьому дороговказом. Своє вітальне слово учасникам урочистості виголосила також автор барельєфу скульптор Ірина Дацюк. Архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський владика Симеон освятив пропам’ятну таблицю, провів поминальну літургію, у якій взяли участь і численні представники духовенства на чолі з єпископом Луцьким і Волинським УПЦ КП отцем Михаїлом. До місця у храмі, де покоїться прах князів Мстислава Ізяславича та Василька Романовича ( сина Романа), були покладені квіти.
Варто сказати, що досі між істориками немає єдиної думки стосовно місця поховання засновника Галицько-Волинської держави. За даними польської хроніки Яна Длугоша, Роман Мстиславич похований у Володимирі, в соборному храмі Успіння Богородиці. У Галицько-Волинському літописі зазначається, що його тіло покоїться в Успенському соборі в Галичі. Але як би там не було, душа великого князя все ж таки тут, на волинській землі, і ми повинні гордитися такими славетними попередниками, чиї імена живуть століттями і не померкнуть ніколи.
Учасники високоповажної процесії вклонились також пам’яті Данила Галицького — саме біля його пам’ятника взяла початок урочиста церемонія всього свята. Там голову облдержадміністрації Володимира Бондара дівчата в українському вбранні зустрічали хлібом-сіллю. Звідти свято перенеслось у кафедральний собор Свято-Різдва Христового УПЦ КП, який є унікальною пам’яткою архітектури національного значення. В цей день на місці символічного каменя, де буде встановлено пам’ятник засновнику Галицько-Волинської держави Роману Мстиславичу, були покладені квіти. Завершилось вшанування великого князя у древньому граді Володимирі концертом духовної музики у районному будинку культури.
А напередодні свята у сесійній залі Володимир-Волинської міської ради відбулась пам’ятна академія на тему “Роман Мстиславич і його доба в історичній та культурній спадщині княжої України”. У її рамках презентували науковий доробок Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. Своїми розвідками про Галицько-Волинську державу, про вшанування історичної пам’яті славних нащадків за “круглим столом” поділились науковці з Луцька, Львова, Києва, працівники історичного музею та Володимир-Волинського державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир”.
----------------------------------------------------
В тему:
Що ми знаємо про Анну Ярославну?
Руська княжна була імператрицею Священної Римської Імперії
950 років Тиханьському Абатству – дітищу угорського короля Андраша Першого та української княгині Анастасії
Дорогичин – мiсто короля Данила
Старовинний Ізяслав - місто, де зупиняється час
Зверніть увагу
Ельфи Ісуса Хреста та їх символіка на гербі української ультранації (аудіо)