Хочу поділитись досвідом вживання живої їжі. Цей текст я писала майже три роки тому, коли ефект від вживання живої їжі став занадто очевидним, Сам перехід на нову систему харчування відбувся у 2013 році.
Отож, 2013 рік... все по-порядку.
Перехід у мене особисто відбувся негайно, без будь-якої підготовки чи звикання. Одразу відмовилась і від кави. Це був день – 19 січня.
Перший тиждень я готувала для всіх домашніх „ звичну” їжу, а сама їла щось „живеньке”. Протягом цього тижня постійно просила чоловіка ввечері купити щось „живеньке-смачненьке” – він так звик до цього мого прохання, що вже через кілька днів без нагадувань купував „на десерт” не халву, зефір чи пташине молоко, а апельсинки-мандаринки і таке подібне. Одночасно наша вечеря завжди супроводжувалась моїми коментарями з приводу корисності вмісту моєї тарілки та висловлювались сумніви щодо користі вареної чи тушкованої їжі.
До цього слід зазначити, що мій синочок страждав ( у свої 11 років) хронічним гастритом. Болі були часті і дуже сильні. Здавалось без особливих причин починався приступ болю і не проходив бувало по 2-3 дні. Одне слово – намучився він добре...
Через тиждень просвітницької роботи я провела зухвалий експеримент – на вечерю приготувала сироїдний червоний борщ та хлібці з паштетом, а до чаю в нас були цукерки. Реакція була неоднозначна.... Все це виглядало дуже апетитно, але було незвичним на смак. Особливо обережним був чоловік, але, щоб мене не образити, мовчки став їсти...Пішло все дуже гарно, з апетитом було знищено до останньої краплі!
Наступного дня поруч з живим салатом та сироїдним супчиком я запропонувала тушковані баклажани з пшоняною кашею. Тут реакція дітей мене просто розсмішила: „ А ти що будеш їсти?” – питають. Я сказала, що звичайно ж суп та салат , які можуть бути роздуми?
Відповідь мене ошелешила:”Ти що сама хитра? Сама їси корисне і смачне, а нам ЩО пропонуєш?”. У чоловіка відвисла щелепа.... Може він і зїв би ті баклажани, але ж не може він показати, що навіть діти зрозуміли де користь, а де шкода, а йому немає до того діла. Баклажанами з кашею вечеряли наші собаки....
При гастриті не можна їсти сирих овочів та фруктів – це вам скаже кожний лікар. Ми пішли іншим шляхом. Повна відмова від вареного, сковороди занесли на горище, каструлі використовуються тільки як ємності для змішування. Чай п’ємо, але це чай трав’яний. Каву не п’ємо. Дуже смакує тепле молоко, або какао. Відкрила для себе кероб - це такий порошок, схожий на какао, але зі смаком шоколаду і вже солодкий.
Наше меню на чотирьох чоловік приблизно таке: 2-3 кг яблук на день та на тиждень: 1- 1,5 л. меду, 8-9 л. домашнього молока, 0,5- 1 л. домашньої сметани, 2-3 великих капустини, 1-2 кг моркви та буряка, квашена капуста та солені огірки, 2-3 кг солодкої редьки та пастернаку, 2-3 кг висівок та 1 насіння льону ( це для хлібців) та всіляка смакота ( це вже скільки вистачає грошиків) – фініки, родзинки, курага, інжир, насіння соняшника, сушені ананаси, горішки різних сортів та різного калібру, банани , ківі, апельсини, лимони.
А тепер про здобутки
1. До цього часу у Богданчика жодного приступу гастриту не було ( і це найголовніше!).
2. Юля(старша донька) дивується , що лягає спати дуже пізно (багато роботи має в коледжі, бо останній курс) а прокидається рано і без кави. Все встигає. Вже давно купила собі обруч „халахуп”, щоб збити жирок з області животика, але нічого не допомагало. Тепер весь цей непотріб сам кудись подівся без халахупа.
3.Місяць тому я десь підхопила вірус грипу. Це був точно грип, бо кості ломило „по-справжньому”. Температура піднялась на вечір, але зранку трохи спала, тому я пішла на роботу. На другий день відсидівши пів дня на роботі я все-таки вирішила піти в поліклініку за лікарняним. Добре, що я це зробила саме тоді, бо вже до вечора почувалась абсолютно здоровою, отже зробила таку собі міні-відпусточку на 5 днів. Юля заразилась від мене - хворіла так само як і я рівно два дні. А Богдан взагалі тільки один вечір потемпературив і все! Сергій ( мій чоловік) встояв перед інфекцією. Симптоми ми мали класичного грипу, тільки в якійсь дуже стиснутій в часі формі. На час хвороби взагалі виключали з раціону продукти, а тільки пили чаї . За методом Марви Оганесян я заварювала настій з суміші ниркового, печінкового та грудного збору в рівних долях. Цей чайок пити треба щогодини по 1 склянці, додаючи 1 ч.л. меду та шматок лимону.
4.Я відчула зрушення в роботі щитовидної залози – пішла здати кров на аналіз. Кров береться з вени. Раніше, коли я виходила з маніпуляційної з притиснутою ваткою до вени, то кров не переставала ще довго іти. Бувало таке, що навіть прийшовши вже на роботу після цієї процедури(це приблизно через 20-25 хвилин), я ніяк не могла зняти ватку з вени – вона все ще кровоточила. Можете собі уявити, яке ж було моє здивування, коли я вийшла з маніпуляційної і глянула на свою руку – кров вже перестала іти! А ввечері я вже не могла знайти місця на вені, де був зроблений прокол! Формула крові змінилась докорінно!
5. Дуже багато їмо часнику. Дивно, але звичного „запашку” з рота немає. Дихання чисте.
6. Мною був пророблений ще один експеримент. Раніше я не могла зайти на 36-годинне голодування, бо голод ( а тепер я вже знаю, що то був не голод, а звичайний „невроз шлунка”) не давав спокою до такої міри, що просто трусились руки. Невроз пройшов одразу після того, як припинила їсти дріжджовий хліб (це було ще в грудні минулого року), але голодувати задля очищення не ризикувала. Минулого понеділка зайшла на голод . Нічого зовсім не їла , лише зранку і в обід випила води з медом . Відчуття легкості прекрасне!
7.За 3 місяці такого режиму я втратила приблизно 3 кг і два розміри в об’ємах. Це так приємно, коли відображення у дзеркалі подобається! Вчора з таким задоволення перешивала ґудзики на всіх своїх піджаках, що вам просто не передати! Виявилось що з настанням тепла мені немає що одягнути, бо таке враження, ніби всі мої літні речі куплені „на виріст” або передані з „братського плеча”. Гордості моїй немає меж! І все це без фізичних навантажень! Так, я лінива, але цей режим саме для таких як я.
Ми ніби стали заново відчувати смаки життя. Вчора спробувала сирий вінегрет ( капуста свіжа, капуста кисла, морква, зелена цибуля і буряк червоний заправлений олійкою) – знаєте який смачний сирий буряк? Варений він повністю втрачає свій смак. Кажуть його не можна їсти сирим – брешуть! Просто хочуть приховати цей неповторний смак... Можливо, якщо у вас проблеми з печінкою та підшлунковою, то удар буряком вона і не витримає, але після деякого часу очищення живою їжею, ніщо вже не може зашкодити.
Єдиний мінус у цьому ( якщо це можна вважати мінусом) це те, що витрати на харчування значно зросли. Всі запаси круп, макаронів, борошна та цукру тепер виявились непотрібні нам, а тому ідуть на корм собакам. Але це, я думаю, тимчасово, бо не раз помічала, що ми просто за звичкою, з жадоби їмо вже „понад план”, бо все таке смачне, що просто не можна відірватись.
Це тільки початок. По всім канонам сироїдіння справжні чудеса починаються після першого року такого режиму. Я вже у захваті, а далі, думаю, буде ще цікавіше....
Життя взагалі цікаве !
А тепер додам з огляду на час, що минув. У вазі я втратила в загальному 12 кг - почуваюся на 20 років молодшою і енергійнішою.
Мабуть все-таки, зважаючи на оточення, повного переходу на живу їжу не відбулось - коли загоїлись рани гастритів, панкреатитів і холециститів, в раціоні іноді стали з'являтись каші, хоч картоплю і хліб не їмо категорично.
Думаю, цей допис спонукає тих, хто ще вагається зробити рішучий крок на шляху до власного здоров'я!
Хочу поділитись досвідом вживання живої їжі. Цей текст я писала майже три роки тому, коли ефект від вживання живої їжі став занадто очевидним, Сам перехід на нову систему харчування відбувся у 2013 році.
Отож, 2013 рік... все по-порядку.
Перехід у мене особисто відбувся негайно, без будь-якої підготовки чи звикання. Одразу відмовилась і від кави. Це був день – 19 січня.
Перший тиждень я готувала для всіх домашніх „ звичну” їжу, а сама їла щось „живеньке”. Протягом цього тижня постійно просила чоловіка ввечері купити щось „живеньке-смачненьке” – він так звик до цього мого прохання, що вже через кілька днів без нагадувань купував „на десерт” не халву, зефір чи пташине молоко, а апельсинки-мандаринки і таке подібне. Одночасно наша вечеря завжди супроводжувалась моїми коментарями з приводу корисності вмісту моєї тарілки та висловлювались сумніви щодо користі вареної чи тушкованої їжі.
До цього слід зазначити, що мій синочок страждав ( у свої 11 років) хронічним гастритом. Болі були часті і дуже сильні. Здавалось без особливих причин починався приступ болю і не проходив бувало по 2-3 дні. Одне слово – намучився він добре...
Через тиждень просвітницької роботи я провела зухвалий експеримент – на вечерю приготувала сироїдний червоний борщ та хлібці з паштетом, а до чаю в нас були цукерки. Реакція була неоднозначна.... Все це виглядало дуже апетитно, але було незвичним на смак. Особливо обережним був чоловік, але, щоб мене не образити, мовчки став їсти...Пішло все дуже гарно, з апетитом було знищено до останньої краплі!
Наступного дня поруч з живим салатом та сироїдним супчиком я запропонувала тушковані баклажани з пшоняною кашею. Тут реакція дітей мене просто розсмішила: „ А ти що будеш їсти?” – питають. Я сказала, що звичайно ж суп та салат , які можуть бути роздуми?
Відповідь мене ошелешила:”Ти що сама хитра? Сама їси корисне і смачне, а нам ЩО пропонуєш?”. У чоловіка відвисла щелепа.... Може він і зїв би ті баклажани, але ж не може він показати, що навіть діти зрозуміли де користь, а де шкода, а йому немає до того діла. Баклажанами з кашею вечеряли наші собаки....
При гастриті не можна їсти сирих овочів та фруктів – це вам скаже кожний лікар. Ми пішли іншим шляхом. Повна відмова від вареного, сковороди занесли на горище, каструлі використовуються тільки як ємності для змішування. Чай п’ємо, але це чай трав’яний. Каву не п’ємо. Дуже смакує тепле молоко, або какао. Відкрила для себе кероб - це такий порошок, схожий на какао, але зі смаком шоколаду і вже солодкий.
Наше меню на чотирьох чоловік приблизно таке: 2-3 кг яблук на день та на тиждень: 1- 1,5 л. меду, 8-9 л. домашнього молока, 0,5- 1 л. домашньої сметани, 2-3 великих капустини, 1-2 кг моркви та буряка, квашена капуста та солені огірки, 2-3 кг солодкої редьки та пастернаку, 2-3 кг висівок та 1 насіння льону ( це для хлібців) та всіляка смакота ( це вже скільки вистачає грошиків) – фініки, родзинки, курага, інжир, насіння соняшника, сушені ананаси, горішки різних сортів та різного калібру, банани , ківі, апельсини, лимони.
А тепер про здобутки
1. До цього часу у Богданчика жодного приступу гастриту не було ( і це найголовніше!).
2. Юля(старша донька) дивується , що лягає спати дуже пізно (багато роботи має в коледжі, бо останній курс) а прокидається рано і без кави. Все встигає. Вже давно купила собі обруч „халахуп”, щоб збити жирок з області животика, але нічого не допомагало. Тепер весь цей непотріб сам кудись подівся без халахупа.
3.Місяць тому я десь підхопила вірус грипу. Це був точно грип, бо кості ломило „по-справжньому”. Температура піднялась на вечір, але зранку трохи спала, тому я пішла на роботу. На другий день відсидівши пів дня на роботі я все-таки вирішила піти в поліклініку за лікарняним. Добре, що я це зробила саме тоді, бо вже до вечора почувалась абсолютно здоровою, отже зробила таку собі міні-відпусточку на 5 днів. Юля заразилась від мене - хворіла так само як і я рівно два дні. А Богдан взагалі тільки один вечір потемпературив і все! Сергій ( мій чоловік) встояв перед інфекцією. Симптоми ми мали класичного грипу, тільки в якійсь дуже стиснутій в часі формі. На час хвороби взагалі виключали з раціону продукти, а тільки пили чаї . За методом Марви Оганесян я заварювала настій з суміші ниркового, печінкового та грудного збору в рівних долях. Цей чайок пити треба щогодини по 1 склянці, додаючи 1 ч.л. меду та шматок лимону.
4.Я відчула зрушення в роботі щитовидної залози – пішла здати кров на аналіз. Кров береться з вени. Раніше, коли я виходила з маніпуляційної з притиснутою ваткою до вени, то кров не переставала ще довго іти. Бувало таке, що навіть прийшовши вже на роботу після цієї процедури(це приблизно через 20-25 хвилин), я ніяк не могла зняти ватку з вени – вона все ще кровоточила. Можете собі уявити, яке ж було моє здивування, коли я вийшла з маніпуляційної і глянула на свою руку – кров вже перестала іти! А ввечері я вже не могла знайти місця на вені, де був зроблений прокол! Формула крові змінилась докорінно!
5. Дуже багато їмо часнику. Дивно, але звичного „запашку” з рота немає. Дихання чисте.
6. Мною був пророблений ще один експеримент. Раніше я не могла зайти на 36-годинне голодування, бо голод ( а тепер я вже знаю, що то був не голод, а звичайний „невроз шлунка”) не давав спокою до такої міри, що просто трусились руки. Невроз пройшов одразу після того, як припинила їсти дріжджовий хліб (це було ще в грудні минулого року), але голодувати задля очищення не ризикувала. Минулого понеділка зайшла на голод . Нічого зовсім не їла , лише зранку і в обід випила води з медом . Відчуття легкості прекрасне!
7.За 3 місяці такого режиму я втратила приблизно 3 кг і два розміри в об’ємах. Це так приємно, коли відображення у дзеркалі подобається! Вчора з таким задоволення перешивала ґудзики на всіх своїх піджаках, що вам просто не передати! Виявилось що з настанням тепла мені немає що одягнути, бо таке враження, ніби всі мої літні речі куплені „на виріст” або передані з „братського плеча”. Гордості моїй немає меж! І все це без фізичних навантажень! Так, я лінива, але цей режим саме для таких як я.
Ми ніби стали заново відчувати смаки життя. Вчора спробувала сирий вінегрет ( капуста свіжа, капуста кисла, морква, зелена цибуля і буряк червоний заправлений олійкою) – знаєте який смачний сирий буряк? Варений він повністю втрачає свій смак. Кажуть його не можна їсти сирим – брешуть! Просто хочуть приховати цей неповторний смак... Можливо, якщо у вас проблеми з печінкою та підшлунковою, то удар буряком вона і не витримає, але після деякого часу очищення живою їжею, ніщо вже не може зашкодити.
Єдиний мінус у цьому ( якщо це можна вважати мінусом) це те, що витрати на харчування значно зросли. Всі запаси круп, макаронів, борошна та цукру тепер виявились непотрібні нам, а тому ідуть на корм собакам. Але це, я думаю, тимчасово, бо не раз помічала, що ми просто за звичкою, з жадоби їмо вже „понад план”, бо все таке смачне, що просто не можна відірватись.
Це тільки початок. По всім канонам сироїдіння справжні чудеса починаються після першого року такого режиму. Я вже у захваті, а далі, думаю, буде ще цікавіше....
Життя взагалі цікаве
!
А тепер додам з огляду на час, що минув. У вазі я втратила в загальному 12 кг - почуваюся на 20 років молодшою і енергійнішою.
Мабуть все-таки, зважаючи на оточення, повного переходу на живу їжу не відбулось - коли загоїлись рани гастритів, панкреатитів і холециститів, в раціоні іноді стали з'являтись каші, хоч картоплю і хліб не їмо категорично.
Думаю, цей допис спонукає тих, хто ще вагається зробити рішучий крок на шляху до власного здоров'я!
Хай буде!