65-річний львів’янин Павло Рєзвой, який бере участь у трансатлантичних перегонах на веслах Ocean Rowing Society Atlantic Rowing Regatta ORSARR 2004 (John Fairfax Regatta), дивує світ.
І в наш час, коли люди переважно зважуються на віртуальні мандри хвилями Інтернету, ще залишились на нашій планеті сміливці, яким до снаги підкорення грізної океанської стихії.
Після восьми днів регати Павло Рєзвой – найстарша за віком людина, яка зважилась на цю ризиковану подорож, маршрут якої проходить з острова Ла Гомера (Канарські острови) до острова Барбадос, йде на другому місці серед одномісних екіпажів. Львів’янин, який пливе на човні “Marion Lviv”, вже подолав дистанцію 260 миль (490 кілометрів). Рєзвой поступається лише 23-річному британцю Сему Кнайту, який пливе на човні “Pacific Pete TNT”.
Павло Дмитрович Рєзвой, який є батьком відомого мандрівника Теодора Рєзвого (останній зараз живе в Одесі), збирається подолати на веслах майже 5 тисяч кілометрів і переплисти Атлантику зі сходу на захід.
Перегони організувало Товариство Океанських Веслувальників. 20 січня на старт у бухті канарського міста Сан-Себастьян вийшло 14 човнів з Великобританії, Канади, Зімбабве та України. Семеро сміливців, у тому числі й Павло Рєзвой, пливуть на самоті. Дистанцію долають також 7 парних екіпажів та одна четвірка.
Саме британський квартет у складі Джейсона Харта, Філа Лангмана, Йорка Ломаса і Шона Баркера на човні “Queensgate”, вирвався вперед і лідирує в гонці – вони вже подолали 609 миль (980 км). Але це квартет, тож не дивно, що найближчі переслідувачі, а це 40-річні Крістофер Морган і Майкл Перренс з Великобританії на двомісному човні “Karpi Diem”, відстали від лідера на 274 милі. Слідом за ними йдуть ще три екіпажі-двійки, британець Сем Кнайт і українець Рєзвой, який посідає загальне шосте місце. При цьому Рєзвой-старший випередив вже три екіпажі-двійки (!), на яких веслують, значно молодші за нього суперники. Найважливішим у цих перегонах є вміння розподілити сили на всю дистанцію (очікується, що перехід триватиме від 60 до 80 днів), а найкоротший відрізок між Канарськими островами та островом Барбадос (через сприятливий клімат та попутні вітри саме за цим маршрутом плили каравели Христофора Колумба), становить майже 5 тисяч кілометрів.
Павло Дмитрович Рєзвой свого часу працював у Львівському держуніверситеті. За його плечима геологічні дослідження на Амурі, Чукотці, Кольському півострові, робота начальником геологічної партії в Середній Азії, пошуки “Золотого Клондайку” в джунглях африканської Гани. Мандрівник має спортивні розряди з боксу, плавання, стрільби з лука та кульової стрільби, а одне із хобі – риболовля. Павло Дмитрович у 2001 році був координатором подібного переходу свого сина Теодора через Атлантику, а через два роки власноруч готував та добудовував човен сина перед другим стартом Рєзвого-молодшого – з Північної Америки (тоді перехід припинили ВМС США).
Свій човен “Marion Lviv” Рєзвой готував у Лондоні. Його сконструював Філ Моррісон з корабельної фанери (довжина - 23 фути (7м), ширина - 6 футів (1,8 м); вага без вантажу - приблизно 500 фунтів (225 кг). У 1997 році під назвою «Walter Scott & partners», човен стартував в Трансатлантичних перегонах, але повернувся назад, а в 2002 році брав участь у регаті Great River Race (Лондон), де став першим океанським човном на веслах, який здобув перемогу. Особливістю даного типу човнів є те, що вони самовідновлюються при перевороті у воді.
Історія Трансатлантичних веслувальних переходів налічує більш ніж століття. У 1896 році два американці норвезького походження Харбо і Семюелсон відгукнулись на заклик однієї нью-йоркської газети - перетнути океан на веслах за космічний на той час приз – 10 тисяч доларів. За цей час спокусі випробувати себе в боротьбі зі стихією піддались понад 150 осіб: чотири океани планети успішно перетнуло близько ста човнів (Атлантику – близько 150 осіб, Тихий - 9, Індійський та Північний Льодовитий – по одному).
Лише 24 чоловіки успішно перетнули океани наодинці. Першим сміливцем був англієць Джон Феєрфакс: стартувавши у січні 1969 року на десятиметровому човні «Британія», він проплив Атлантику від Канарських островів – до півострова Флорида за 180 днів. Він же вийшов на старт і першого переходу на веслах.
Наприкінці 2001 року першим українцем, який на веслах перетнув Атлантику, став одесит Теодор Рєзвой (67 днів, 6 годин), а його батько тоді був координатором переходу. Найстаршим за віком поки вважається 57-річний американець Річард Джонс, який перетнув океан на рубежі 2000-2001 років. Абсолютний рекорд належить також нашому земляку Федору Конюхову (уродженцю Запорізької області). Конюхов, який давно вже представляє Росію, у 2002 році, проплив Атлантику за 46 діб і 4 години.
Як зазначив Павло Рєзвой, найкращим порадником щодо кількості й асортимету продуктів та одягу йому був син Теодор: “До їжi – суворi вимоги: максимум калорiй, мiнiмум ваги й об’єму, здатнiсть зберiгатися доволi довго в умовах вологості й спеки. Це будуть спецiальнi сублiмованi продукти для альпiнiстiв i туристiв, частково м’яснi консерви. Але я візьму з собою й кілька книг з біології та кілька великих шматків сала”, – пожартував він.
На запитання, чому він вирiшив назвати свiй човен “Marion Lviv”, Павло Дмитрович відповів: “Власники човна – Лондонський весловий клуб – побудували його для переходу через Атлантику. Перехiд не вийшов, i тепер, хоча би пiд українським прапором, їхнiй човен “Marion” виконає своє призначення. Я змiг домовитися лише про доповнення – “Lviv”. Ця частина назви, гадаю, питань не викликає”.
Човен у Лондоні дали Рєзвому напрокат, а загалом його будівництво обійшлося б у 60 тисяч доларiв. До витрат на перехiд увійшли також: електрика, прилади навiгацiї i радiотелефонного зв’язку, опрiснювач, матерiали для ремонту, екiпiрування, фото-вiдеоаппаратура, продукти. На Барбадосі на Рєзвого чекатимуть два сини: Теодор та Дмитро. За попереднiми пiдрахунками, перехід коштує близько 45 тисяч доларiв. В Україні Рєзвой-старший так і не знайшов спонсорів.
“Першим я не прийду, але не хочеться бути останнiм. Не можу сказати, що “головне – не результат, а лише участь”. Але в будь-якому випадку при успiшному завершеннi переходу моє досягнення нiхто побити не зможе – рекорд за вiком гарантовано менi назавжди”, – зазначив Павло Дмитрович.
Про перебіг регати ви можете прочитати в наступних числах “Високого Замку”.
Першим кроком перетворення на вічно молодого ельфа є особисте зусилля людини з оновлення своєї свідомості. Другим кроком – формування соціального середовища, в якому палінгенезія вважається не...
Павло Рєзвой пливе шляхом Колумба
Світ:
04012903s.jpg
Після восьми днів регати Павло Рєзвой – найстарша за віком людина, яка зважилась на цю ризиковану подорож, маршрут якої проходить з острова Ла Гомера (Канарські острови) до острова Барбадос, йде на другому місці серед одномісних екіпажів. Львів’янин, який пливе на човні “Marion Lviv”, вже подолав дистанцію 260 миль (490 кілометрів). Рєзвой поступається лише 23-річному британцю Сему Кнайту, який пливе на човні “Pacific Pete TNT”.
Павло Дмитрович Рєзвой, який є батьком відомого мандрівника Теодора Рєзвого (останній зараз живе в Одесі), збирається подолати на веслах майже 5 тисяч кілометрів і переплисти Атлантику зі сходу на захід.
Перегони організувало Товариство Океанських Веслувальників. 20 січня на старт у бухті канарського міста Сан-Себастьян вийшло 14 човнів з Великобританії, Канади, Зімбабве та України. Семеро сміливців, у тому числі й Павло Рєзвой, пливуть на самоті. Дистанцію долають також 7 парних екіпажів та одна четвірка.
Саме британський квартет у складі Джейсона Харта, Філа Лангмана, Йорка Ломаса і Шона Баркера на човні “Queensgate”, вирвався вперед і лідирує в гонці – вони вже подолали 609 миль (980 км). Але це квартет, тож не дивно, що найближчі переслідувачі, а це 40-річні Крістофер Морган і Майкл Перренс з Великобританії на двомісному човні “Karpi Diem”, відстали від лідера на 274 милі. Слідом за ними йдуть ще три екіпажі-двійки, британець Сем Кнайт і українець Рєзвой, який посідає загальне шосте місце. При цьому Рєзвой-старший випередив вже три екіпажі-двійки (!), на яких веслують, значно молодші за нього суперники. Найважливішим у цих перегонах є вміння розподілити сили на всю дистанцію (очікується, що перехід триватиме від 60 до 80 днів), а найкоротший відрізок між Канарськими островами та островом Барбадос (через сприятливий клімат та попутні вітри саме за цим маршрутом плили каравели Христофора Колумба), становить майже 5 тисяч кілометрів.
Павло Дмитрович Рєзвой свого часу працював у Львівському держуніверситеті. За його плечима геологічні дослідження на Амурі, Чукотці, Кольському півострові, робота начальником геологічної партії в Середній Азії, пошуки “Золотого Клондайку” в джунглях африканської Гани. Мандрівник має спортивні розряди з боксу, плавання, стрільби з лука та кульової стрільби, а одне із хобі – риболовля. Павло Дмитрович у 2001 році був координатором подібного переходу свого сина Теодора через Атлантику, а через два роки власноруч готував та добудовував човен сина перед другим стартом Рєзвого-молодшого – з Північної Америки (тоді перехід припинили ВМС США).
Свій човен “Marion Lviv” Рєзвой готував у Лондоні. Його сконструював Філ Моррісон з корабельної фанери (довжина - 23 фути (7м), ширина - 6 футів (1,8 м); вага без вантажу - приблизно 500 фунтів (225 кг). У 1997 році під назвою «Walter Scott & partners», човен стартував в Трансатлантичних перегонах, але повернувся назад, а в 2002 році брав участь у регаті Great River Race (Лондон), де став першим океанським човном на веслах, який здобув перемогу. Особливістю даного типу човнів є те, що вони самовідновлюються при перевороті у воді.
Історія Трансатлантичних веслувальних переходів налічує більш ніж століття. У 1896 році два американці норвезького походження Харбо і Семюелсон відгукнулись на заклик однієї нью-йоркської газети - перетнути океан на веслах за космічний на той час приз – 10 тисяч доларів. За цей час спокусі випробувати себе в боротьбі зі стихією піддались понад 150 осіб: чотири океани планети успішно перетнуло близько ста човнів (Атлантику – близько 150 осіб, Тихий - 9, Індійський та Північний Льодовитий – по одному).
Лише 24 чоловіки успішно перетнули океани наодинці. Першим сміливцем був англієць Джон Феєрфакс: стартувавши у січні 1969 року на десятиметровому човні «Британія», він проплив Атлантику від Канарських островів – до півострова Флорида за 180 днів. Він же вийшов на старт і першого переходу на веслах.
Наприкінці 2001 року першим українцем, який на веслах перетнув Атлантику, став одесит Теодор Рєзвой (67 днів, 6 годин), а його батько тоді був координатором переходу. Найстаршим за віком поки вважається 57-річний американець Річард Джонс, який перетнув океан на рубежі 2000-2001 років. Абсолютний рекорд належить також нашому земляку Федору Конюхову (уродженцю Запорізької області). Конюхов, який давно вже представляє Росію, у 2002 році, проплив Атлантику за 46 діб і 4 години.
Як зазначив Павло Рєзвой, найкращим порадником щодо кількості й асортимету продуктів та одягу йому був син Теодор: “До їжi – суворi вимоги: максимум калорiй, мiнiмум ваги й об’єму, здатнiсть зберiгатися доволi довго в умовах вологості й спеки. Це будуть спецiальнi сублiмованi продукти для альпiнiстiв i туристiв, частково м’яснi консерви. Але я візьму з собою й кілька книг з біології та кілька великих шматків сала”, – пожартував він.
На запитання, чому він вирiшив назвати свiй човен “Marion Lviv”, Павло Дмитрович відповів: “Власники човна – Лондонський весловий клуб – побудували його для переходу через Атлантику. Перехiд не вийшов, i тепер, хоча би пiд українським прапором, їхнiй човен “Marion” виконає своє призначення. Я змiг домовитися лише про доповнення – “Lviv”. Ця частина назви, гадаю, питань не викликає”.
Човен у Лондоні дали Рєзвому напрокат, а загалом його будівництво обійшлося б у 60 тисяч доларiв. До витрат на перехiд увійшли також: електрика, прилади навiгацiї i радiотелефонного зв’язку, опрiснювач, матерiали для ремонту, екiпiрування, фото-вiдеоаппаратура, продукти. На Барбадосі на Рєзвого чекатимуть два сини: Теодор та Дмитро. За попереднiми пiдрахунками, перехід коштує близько 45 тисяч доларiв. В Україні Рєзвой-старший так і не знайшов спонсорів.
“Першим я не прийду, але не хочеться бути останнiм. Не можу сказати, що “головне – не результат, а лише участь”. Але в будь-якому випадку при успiшному завершеннi переходу моє досягнення нiхто побити не зможе – рекорд за вiком гарантовано менi назавжди”, – зазначив Павло Дмитрович.
Про перебіг регати ви можете прочитати в наступних числах “Високого Замку”.
Яхта “Альціона” повернулася до Одеси
У міжнародній регаті в Італії українські військові моряки вибороли друге місце
Зверніть увагу
Кокон для надлюдини, або Палінгенетичний реактор Ісуса Хреста (+аудіо)