Передчасне знання втілень дуже шкідливе для духу, тому воно так мудро приховане

Метою різноманітного досвіду багатьох життів людини, є розкриття різноманітних сторін її свідомості, повне виявлення прихованих в неї, в потенційному стані, сили, краси і величі, якими Єдине Життя наділило кожного з людей. Індивідуальність людини складається століттями в продовження її багатьох життів. Її прагнення та її здатність до чогось - це  результат накопичень колишніх життів. 

Нове життя на Землі дається людині для того, щоб вона вдосконалила свою індивідуальність, щоб додала щось позитивне в свою Чашу накопичень - в цьому сенс людського життя на Землі, і в цьому мета перевтілення.

Різниця, яка є в здібностях людей, є результат більшого чи меншого розвитку, більшою чи меншою зрілості людської індивідуальності. Різкі відмінності в розумових і моральних якостях, які постійно зустрічаються всередині сім'ї, пояснюються тим, що розумові і моральні якості належать тільки самій індивідуальності.

Серед духовних мандрів людина накопичує свій вантаж, який зберігає у своїй свідомості. В дитячому віці вже проявляються ознаки і нахили, які не можна пояснити жодними іншими причинами, крім колишніх накопичень. Нашаруванні за багато життів спостереження, складені в глибині свідомості, мають назву спляча мудрість.

Так званий дар розпізнавання не є дар - це  наслідок праці та досвіду і придбати його можливо завдяки великим накопиченнями. Уява - це відображення колишніх дослідів. Людина пізнавала багато положень і цим відточила своє судження.

У деяких людей надзвичайно розвинена терплячість, тоді як інші зовсім позбавлені цієї якості. Причина в тому, що володар терпіння зміцнив його в багатьох життях. Терпіння належить до якостей, які особливо важко заробити як на земному, так і на тонкому плані. Таким чином, терпляча людина є досвідчений працівник, а нетерпляча є новачок в житті.

Весь досвід колишніх життів і знання їх зберігаються в "Чаші", однієї для всіх втілень, яка знаходиться в безсмертному тілі, в безсмертній людині. Пам'ятати про свої колишні життя може лише людина високого духовного розвитку. Лише для учня Вчителя Мудрості настає одного разу такий момент, який встановлює сам Вчитель, коли для учня стає доступним розуміння багатьох таємниць, в тому числі і таємниць її колишніх життів.

Кожна людина носить в собі таємницю. Але рідко відкривається завіса минулого в земному існуванні - тільки перейшовши за межу Землі людина може пізнати частину своєї таємниці. Чудовий процес, коли відкривається Чаша накопичень: пам'ять раптово освітлюється і минуле постає у всій справедливості - нетлінне накопичення може виявитися істинним скарбом.

Передчасне знання втілень дуже шкідливе для духу, тому воно так мудро приховане Природою, що діє завжди і в усьому у відповідності із законом Доцільності. Часто передчасне знання своїх втілень може зупинити подальше сходження, бо воно може скинути дух у відчай, в разі розкриття будь-якої зради в минулому або ж посилити зарозумілість, що  найбільше перегороджує подальший розвиток. Тому слід благословляти мудрий покрив таємниці, тим більше, що у міру сходження дух сам знімає цей покрив, бачить свої втілення, і сенс їх стає йому зрозумілий.

По суті, не все стирається з пам'яті людини, коли вона з'являється для нового життя на Землі. В перші роки життя багато дітей сповнені спогадами як про минуле життя, так і про перебування між земними життями. Іноді вони намагаються розповідати про себе дивні речі, на які не звертають уваги або відносяться як до фантазії.

Деякі спогади з колишніх життів бувають і у дорослих людей. Коли людина буває поставлений в умови, аналогічні тим, які були з нею одного разу в одній з колишніх її життів, то по асоціації вона може згадати відповідні події з колишнього життя, які відповідають  обставинам поточного життя. Не всі здатні тільки дати правильну оцінку такому спогаду.

Людська еволюція є еволюція свідомості. Можна порівняти еволюцію людської істоти з намистом, кожна бусина якого є одним з фізичних проявів, які нанизані на нитку духу. Еволюція, це як складна настройка, в яку з кожним новим проявом на земному плані додається новий інгредієнт, який, звичайно, змінює весь склад.

Можна розглядати втілення як ряд окремих життів, але краще дивитися на них як на одне життя. Проміжки втілень можна називати сном або днем. В минулого може бути сон, в майбутньому може бути день - це залежить від успіху еволюції.

"Ми не помремо, але змінимося" - як же ще ясніше сказати про вічне життя? Невмируща людина! Фенікс, що відроджується з попелу, заповіді давнини.

Життя не припиняється. Зрозумівши це, абсолютно зміниться ставлення до земного існування.

Пізнавши стислість тутешнього шляху, можна зрозуміти велич Всесвіту і навчитися вдосконаленню духу. Лише розуміння єдності шляху змусить людей жити красиво і вмирати як мандрівник - для подальшого мандрування. Тільки тоді нещадний фатум долі перетвориться в поклик космічного життя. 

Джерело: Микола Реріх. Легенда про вічне життя. Накопичення скарбів.