Першими були хрЕстияни

Термін Хрестос також вживається у римського історика Светонія (75 - 160 рр.): "Юдеїв, постійно хвильованих Хрестусом, він вигнав з Риму" (лат. Iudaeos impulsore Chresto assidue tumultantis Roma expulit). На думку дослідників Хрестус згаданий у Светонія є Хрестом. У ранній церкві розглядали імператора Клавдія (повне ім’я - Неро́н Кла́вдій Це́зар А́вгуст Герма́нік) як захисника хрестиян, так як він вигнав юдеїв з Риму нібито за те, що вони не визнали Хреста. Пізніше християнський історик та теолог Павло Орозій (385 - 420 рр.), цитуючи це місце, виправив на Христус.

Описуючи правління Нерона Светоній пише: Багато строгості і обмеження були при ньому відновлені, багато введені вперше: обмежена розкіш; всенародні частування замінені роздачею закусок, в харчевнях заборонено подавати варену їжу, крім овочів і зелені - а раніше там торгували будь-якими стравами; покарані християни, прихильники нових і злобливих забобон (лат. Multa sub eo et aminadversa severe, et coericita, nee minus institura: adhibitus sumtibus modus: pablicae coenae ad sportulas redactae: interdictum, ne quid in popinis cocti praerer legumina autolera veniret, cum antea nullum non opsonii genus proponeretur. Afflicti supliciis Christiani, genus hominum superstitionis novae ac maleficae). З тексту видно, що Светоній, як і Тацит не розбирались в термінології послідовників Ісуса.

З розповіді вище наведених авторів видно, що існували два терміна: Хрестос і хрестияни та Христос і християни. Причому автори, вживаючи термін Хрестос чи хрестияни не мали наміру обсміяти когось, як це пише пан блогер із Росії, а лише передати історичний факт. Та й сам термін Хрестос, на думку філолога І. Торйського, ніколи не вживався в іудейському середовищі. Тож навіть гелленізовані юдеї не могли його вживати чи придумати глузливу образу на хрестиян, яку б перейняли язичники.

Це також вказує на те, що Хрестос не є Машіахом євреїв, і лише очевидно з перемогою прихильників юдаїзму в християнстві сталася підміна понять. Із Хреста (гр.благий) зробили Христа (гр. помазаник), адже євреї в цей час чекали помазаника Божого, який мав врятувати їх від римлян. Натомість Ісус не визнавав себе за єврейського машіаха. "Ісус відповів: Моє Царство не від світу цього; якби від світу цього було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям але нині Царство Моє не звідси (Ів. 18:36 ). 

Вирісши в неєврейському  етнічному середовищі в Галілеї, Ісус не міг підходити під помазаника на Єврейське царство. Та й Пилат, судячи з Євангелія, не знав достеменно його походження, тому і називав його царем Юдеї: "І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш… І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж досі. А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями" (Лк. 23:1-7).

Та й у загальному, на мою думку, термін благий (Хрестос) підходить краще Ісусові, чим помазаник (Месія, Машіах, Христос). Не зважаючи на те, що Євангеліє, як і саме учення Ісус,а було сфальсифікованим, в ньому міститься термін благий: "Один знатний спитав Ісуса: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”  (Лк. 18:18); Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (Мр. 10:17). 

Пізніше термін Христос і християни згадується у листі імператора Андріана (117 - 138 рр.). Але, судячи з листа, імператор не дуже розбирався в релігійних справах і термінах, так як називає християн послідовниками елліністичного бога Серапіса. Та й листи Пілінія Меншого (62 - 114 рр.) до імператора Траяна (98 - 117 рр.), де згадуються християни, вказують не на богословські диспути в термінології, а на переслідування послідовників Ісуса.

Термін Хрестос також зберігся у найдавнішій хрестиянській літературі, включаючи апокрифи. У Синайському кодексі (IV ст.) він згадується у декількох місцях. Варто зазначити. що Синайський кодекс датується 4 ст. коли перемогли прихильники іудохристянства, що замінили термін Хрестос (Благий) на Христос (помазаник). Проте, вочевидь, не всюди. 

Термін Хрестос зустрічається також і в гностичному Євангелії  від Філіпа із рукописів Наг Хамаді. 

Стромати Климента Александрійського

 

Згідно з біографією Климента, він походив із роду Флавіїв, що дозволяє припустити його єврейське походження. Подібно Йосипу Флавію, його предки могли бути помилувані і прийняти як дарувальний знак прізвище імператора Тита Флавія. Тож ясно, що Климент стояв на антихрестиянських позиціях. Адже, згідно з його біографією, він багато подорожував і мав можливість ознайомитись з різними вченнями, зокрема гностиків і маркіонітів, які стояли на антиюдейській позиції і яких Климент любить критикувати.

 

Написи Хрестос та хрестияни також зустрічаються на культових спорудах та ритуальних предметах.

 

Ранньохрестиянські похоронні плити із написом "хрестияни"

 

Підлогова мозаїка хрестиянського храму м.Мегідо (Галілея), приблизно 230 р. н. е., з написом «Пам’ятаймо Прімілію і Киріаке і Доротею ще і Хресту».

У 2008 році під час підводних розкопок в гавані античної Олександрії була виявлена керамічна чаша, датована часом від кінця II ст. до н. е. по початок ІІ ст. н. е. Враховуючи датування, напис на чаші може бути першою згадкою імені Хреста. На чаші вирізьблений напис: «DIA XPHCTOY O GOICTAIC» Французький археолог Франк Годдіо, команда якого знайшла чашу розшифровує напис, як : "Хрестом маг" або "маг Хрестом".

 

 

Чаша із написом «DIA XPHCTOY O GOICTAIC»

 

Список використаної літератури:

1. Деревенский Б. Иисус в документах истории. - СПб., 2001. - С. 117 - 373.                       

2. Каганець І. Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття.

3. Пейджелс Е. Гностическое Евангелии. - М., 2014. - С. 40.

4. Ранние исторические документы о Иисусе Христе.

5. Свенцицкая И. Тайные писания первых христиан. - М., 1980. - С. 30.

6. Святе письмо. 

7.  Христос і християнство. Фальсифікації. 

8. Чаша с первым упоминанием имени Христа. 

9. Яким було би християнство, якби гностичні тексти потрапили до Біблії? Інтерв’ю з Др. Елейн Пейджелс.

10. breanainn "Христиане" vs "хрестиане". 

11. Codex Sinaiticus. 

12. Early "Chrestians".

13. Nag Hammadi Codex II. - Brill, Leiden? 1989 - P. 144.

14.The sources of CHRESTOS and CHRISTOS in Antiquity.