Одними із перших, хто вживав термін хрестияни, були римські історики. Так Корнелій Тацит (50-ті - бл. 120 рр.) в XV книзі анналів пише: "І ось, щоб припинити чутки (про підпал Риму), Нерон підшукав винних і піддав найтяжчим муках людей, ненависних за іх мерзості, яких чернь називала хрестиянами. Прізвисько це йде від Христа, який у правління Тиберія був відданий на страту прокуратором Понтієм Пилатом" (лат. Ergo abolento rumori Nero subdidit reos, et quae sitissimus poenis affecit, quos, per flagitia invisos, vulgus Chrеstianos appellabat. Auctor nominis eius Christus, Tiberio imperitante, per procuratorem Pontium Pilatum supplicio affectus erat.). Причому у пізніх редакціях Тацита, перепищики замінили в тексті термін хрЕстияни на хрИстияни, так як у наступному реченні вживається термін Христос.
Термін Хрестос також вживається у римського історика Светонія (75 - 160 рр.): "Юдеїв, постійно хвильованих Хрестусом, він вигнав з Риму" (лат. Iudaeos impulsore Chresto assidue tumultantis Roma expulit). На думку дослідників Хрестус згаданий у Светонія є Хрестом. У ранній церкві розглядали імператора Клавдія (повне ім’я - Неро́н Кла́вдій Це́зар А́вгуст Герма́нік) як захисника хрестиян, так як він вигнав юдеїв з Риму нібито за те, що вони не визнали Хреста. Пізніше християнський історик та теолог Павло Орозій (385 - 420 рр.), цитуючи це місце, виправив на Христус.
Описуючи правління Нерона Светоній пише: Багато строгості і обмеження були при ньому відновлені, багато введені вперше: обмежена розкіш; всенародні частування замінені роздачею закусок, в харчевнях заборонено подавати варену їжу, крім овочів і зелені - а раніше там торгували будь-якими стравами; покарані християни, прихильники нових і злобливих забобон (лат. Multa sub eo et aminadversa severe, et coericita, nee minus institura: adhibitus sumtibus modus: pablicae coenae ad sportulas redactae: interdictum, ne quid in popinis cocti praerer legumina autolera veniret, cum antea nullum non opsonii genus proponeretur. Afflicti supliciis Christiani, genus hominum superstitionis novae ac maleficae). З тексту видно, що Светоній, як і Тацит не розбирались в термінології послідовників Ісуса.
З розповіді вище наведених авторів видно, що існували два терміна: Хрестос і хрестияни та Христос і християни. Причому автори, вживаючи термін Хрестос чи хрестияни не мали наміру обсміяти когось, як це пише пан блогер із Росії, а лише передати історичний факт. Та й сам термін Хрестос, на думку філолога І. Торйського, ніколи не вживався в іудейському середовищі. Тож навіть гелленізовані юдеї не могли його вживати чи придумати глузливу образу на хрестиян, яку б перейняли язичники.
Це також вказує на те, що Хрестос не є Машіахом євреїв, і лише очевидно з перемогою прихильників юдаїзму в християнстві сталася підміна понять. Із Хреста (гр.благий) зробили Христа (гр. помазаник), адже євреї в цей час чекали помазаника Божого, який мав врятувати їх від римлян. Натомість Ісус не визнавав себе за єврейського машіаха. "Ісус відповів: Моє Царство не від світу цього; якби від світу цього було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям але нині Царство Моє не звідси (Ів. 18:36 ).
Вирісши в неєврейському етнічному середовищі в Галілеї, Ісус не міг підходити під помазаника на Єврейське царство. Та й Пилат, судячи з Євангелія, не знав достеменно його походження, тому і називав його царем Юдеї: "І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш… І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині. А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж досі. А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин? І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями" (Лк. 23:1-7).
Та й у загальному, на мою думку, термін благий (Хрестос) підходить краще Ісусові, чим помазаник (Месія, Машіах, Христос). Не зважаючи на те, що Євангеліє, як і саме учення Ісус,а було сфальсифікованим, в ньому міститься термін благий: "Один знатний спитав Ісуса: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?” (Лк. 18:18); Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (Мр. 10:17).
Пізніше термін Христос і християни згадується у листі імператора Андріана (117 - 138 рр.). Але, судячи з листа, імператор не дуже розбирався в релігійних справах і термінах, так як називає християн послідовниками елліністичного бога Серапіса. Та й листи Пілінія Меншого (62 - 114 рр.) до імператора Траяна (98 - 117 рр.), де згадуються християни, вказують не на богословські диспути в термінології, а на переслідування послідовників Ісуса.
Термін Хрестос також зберігся у найдавнішій хрестиянській літературі, включаючи апокрифи. У Синайському кодексі (IV ст.) він згадується у декількох місцях. Варто зазначити. що Синайський кодекс датується 4 ст. коли перемогли прихильники іудохристянства, що замінили термін Хрестос (Благий) на Христос (помазаник). Проте, вочевидь, не всюди.
Термін Хрестос зустрічається також і в гностичному Євангелії від Філіпа із рукописів Наг Хамаді.
Підлогова мозаїка хрестиянського храму м.Мегідо (Галілея), приблизно 230 р. н. е., з написом «Пам’ятаймо Прімілію і Киріаке і Доротею ще і Хресту».
Досліджуємо хрестиянство (аріянство) та християнство (іудохристиянство).
Іудохристяини, будучи паразитичною сектою, йшли по п'ятах за хрестиянами – послідовниками Ісуса Хреста. Тому вже у третьому столітті (а може й раніше), для того, щоб відмежуватися від паразитів, хрестияни почали називати себе аріянами, тобто шляхетними, сонячними, божими. Про походження цього терміну – у статті "Аріянство – релігія знань".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Іудохристяини, будучи паразитичною сектою, йшли по п'ятах за хрестиянами – послідовниками Ісуса Хреста. Тому вже у третьому столітті (а може й раніше), для того, щоб відмежуватися від паразитів, хрестияни почали називати себе аріянами, тобто шляхетними, сонячними, божими. Про походження цього терміну – у статті "Аріянство – релігія знань".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
З цією статтею має ознайомитися кожний хрестиянин !
І, очевидно, зі серією праць https://www.ar25.org/node/21001
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Генрік Сенкевич у романі "Камо грядеши" вустами Петронія, римського вельможі, зневажливо називає мешканців дому Авла Плавтія "прихильниками якогось Хрестоса". Не знаю, чи це авторський задум, бо за часів Сенкевича вже привчили людей писати "Христос", але коли я читаю ці дослідження, мені весь час згадується цей момент. Може, Сенкевич таки щось знав стосовно відмінності у написанні? Бо мене свого часу висміяли за написання "хрестиянський". Щоправда, це були адепти секти цілющої уколізації, з якими я насмілився сперечатися — справа невдячна сама по собі.
Поки дихаю - сподіваюсь!