Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи ­– повстання мавп (+аудіо)

Аудіоверсія статті: Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи ­– повстання мавп

Шахрайство

Спочатку все виглядало відносно нормально – як чергова афера глобальної «братви», просто з іншою назвою і з більшим розмахом. Якщо раніше це були «ВІЛ-СНІД», «Озонова дірка», «Пташиний грип», «Свинячий грип», «Глобальне потепління», то нині – «Ковід-19». З самого початку 2020 року було зрозуміло, що «велика фарма» і корумповані нею уряди вкотре вирішили «трішки збагатитися» на рівному місці.

Звичне для таких афер штучне нагнітання паніки виглядало особливо кумедно на тлі країн, які відверто проігнорували цю маячню. Так, Швеція одразу ж заявила, що цей вірус не загрожує людям. «Братва» через свої ЗМІ спочатку оголосила цю заяву «фейком», а потім намагалась переконати, що подібне може спрацювати тільки у шведів, бо вони «дуже дисципліновані й відповідальні». Попри шалений тиск глобальних паразитів, Швеція далі гне свою лінію, в ній не було і нема жодної епідемії. Ковідну аферу демонстративно проігнорувала Білорусь, причому її лідер Олександр Лукашенко відверто висміяв її організаторів, згадавши шахрайство і з «курячим», і зі «свинячим» грипом. Також «пландемію» повністю проігнорувала Південна Дакота, до якої згодом приєдналися Флоріда і Техас.

Економіка

Тут варто згадати, що 11 червня 2009 року ВООЗ оголосила пандемію «Свинячого грипу», яка обійшлася світовій економіці у 18 млрд доларів США. Через рік – 7 червня 2010 року – комісія з охорони здоров’я Парламентської асамблеї Ради Європи заявила, що пандемії грипу AH1N1 не було і звинуватила ВООЗ у корупції та необґрунтованому роздмухуванні паніки. Проте шахраїв не покарали, тож через десять років вони влаштували дещо масштабніше. Одним словом, схема Ковід-19 виглядала як чергове економічне шахрайство і відрізнялася від афери-2009 тільки більшим розмахом.

Політика

Проте дуже швидко з’ясувалося, що братва не обмежилась банальним видурюванням грошей, а поставила перед собою політичні цілі. Про це свідчать локдауни і перетворення міст на концтабори. Найбільш упоротими провідниками «нового порядку» стали Китай, Франція, Німеччина та Ізраїль. Вся їхня політика швидко трансформувалась в «епідемічний тероризм», а коронавірусна кампанія набула типових ознак тоталітарної секти.

Братві вдалося залякати більшість населення майже в усіх розвинених країнах, скасувати практично всі цивільні, економічні та політичні права громадян, зробити своїми маріонетками всі чотири гілки влади (законодавчу, судову, виконавчу, медійну), а також запровадити акти ритуальної лояльності до «нового порядку»: маски, ковід-тести, ковід-вакцинації, ковід-пропуски. Почалось запровадження відвертої диктатури. Головний удар спрямовано на знищення середнього класу, адже ментально і економічно незалежні підприємці є головною загрозою для паразитичного конгломерату.

Усе це виглядає дико, проте має раціональне пояснення – прагнення панівної верхівки до абсолютної влади. Спостерігачі лише не могли зрозуміти, навіщо паразити власноруч знищують власні економіки, відтак руйнують свою ж «кормову базу». Проте й тут знайшли логічне пояснення: з’ясували, що йдеться про реалізацію стратегії, описаної Джорджем Орвеллом в антиутопії «1984».

Річ у тім, що в умовах зростання добробуту звичайних людей розмивається межа між елітним та неелітним ярусами соціальної піраміди. Еліта втрачає статусний ореол, а разом з ним втрачається апріорна повага з боку нееліти. Для відновлення поваги необхідна масова бідність. У сучасних умовах єдино можливим способом запровадження бідності є фейкова затяжна війна проти вигаданого жахливого ворога, яка поглинає всі ресурси, які могли б бути використані для підвищення рівня життя населення.

Якщо перейти від моделі Орвелла до сьогоднішньої реальності, то братва вже веде дві такі фейкові війни:

1) проти викопного палива, яке нібито викликає катастрофічне глобальне потепління;

2) проти коронавірусу SARS-CoV2, який нібито викликав катастрофічну пандемію COVID-19.

Таким чином, уся ця супернахабна брехня великих ЗМІ, масова цензура, масштабне «пиляння бюджетів», психотерор і фізичні репресії мають зрозумілу мотивацію та раціональне пояснення: гостре прагнення панівної верхівки до збагачення і необмеженої влади. Усе це ще якось можна зрозуміти. Але після того, як «елітна» братва почала безумствувати з примусовою вакцинацією експериментальними препаратами, на повний зріст постало питання про її психічну адекватність.

Антропологія

Хто ці люди? Нічого особистого, просто факти.

По-перше, вони постійно і нахабно брешуть. Спочатку говорили про місячний карантин, потім заявили про його безстроковість. Обіцяли, що нас врятують маски і дистанціювання, потім сказали, що цього мало – потрібна вакцинація. Потім, що однієї дози мало – треба дві. Дві мало – треба три. Також мало – потрібна ревакцинація кожні півроку, а краще щоквартально, адже вірус весь час мутує. Вакцинованим пообіцяли свободу, а коли вони вакцинувалися, то заявили, що свободи не буде через появу ще страшнішого вірусу. Вочевидь, вони не мають уявлення про сором.

По-друге, вони відірвані від реальності. Вони цілком проігнорували висновки фахівців і десятків наукових досліджень про шкідливість масок і локдаунів. Вони ігнорують очевидний парадокс, коли в одному штаті начебто «лютує вірус», а в сусідньому нічого нема. Вони порушують будь-які закони й поводяться так, наче їх не турбує відповідальність за свої злочини.

По-третє, вони безсовісні й безжальні. Жорстка вимога масової вакцинації дітей, які взагалі не хворіють на Ковід, відверто нагадує поведінку психічно хворих чи якихось злобних «інопланетян». Виникає обґрунтована підозра, що вони намагаються вже не просто ослабити і підкорити людей, а й фізично їх винищити. Понад те, висмоктуючи з пальця чергові обмеження, принижуючи людей і примушуючи їх підкорятися абсурдним наказам, ці «інопланетяни» отримують явне задоволення.

Запитання «Хто ці люди?» одразу ж привело до «Асоціального розладу особистості» (АРО). Визначальною особливістю осіб з таким діагнозом є повна відсутність совісті. Все інше є лише наслідками безсовісності: патологічна брехливість, абсолютний егоїзм, безсоромність, безжальність, агресивність, неспроможність до визнання своїх помилок і розкаяння. Усе це разом прийнято називати відсутністю людяності.

Дослідження

Феноменом відверто нелюдської поведінки зацікавилися давно. Одним з перших лікарів, які написали про це, був французький психіатр Філіп Пінель (Philippe Pinel, 1745–1826). Щоб описати модель поведінки, що характеризується повною відсутністю жалості та стриманості, він використовував термін «душевна хвороба без божевілля».

Поступово з’ясували, що особи з Асоціальним розладом особистості розділяються на дві зовні подібні, але водночас суттєво відмінні групи ­– 1) психопатів і 2) соціопатів. У чому відмінність?

У психопатів відсутність совісті є вродженою, тобто генетично запрограмованою, натомість у соціопатів – набутою внаслідок виховання в кримінальному чи іншому асоціальному середовищі, за що їх ще називають «вторинними психопатами». Як стверджував видатний американський психіатр Герві Клеклі (1903–1984), найбільш небезпечними й замаскованими є «первинні психопати». Їхня психопатія є спадковою і генетично зумовленою, тому вони є абсолютно невиліковними. Вони лише носять «маску нормальності», але у них, за словами Клеклі, відсутня «душа» (мається на увазі не психіка, а «вічна душа», тобто дух), і по суті своїй вони є повноцінно функціонуючими машинами, здатними імітувати емоції, почуття й поведінку людини як духовної істоти. Клеклі застосував слово «машини», але це не точно, адже йдеться про біологічних істот, тому все ж таки не машини, а тварини.

Автор гостро усвідомлював загрозу від цих «розмовляючих тварин» і намагався донести ці знання до людей. У 1941 році він опублікував книгу «Маска розумності: спроба прояснити деякі питання про так звану психопатичну особистість» (Hervey M. Cleckley. The Mask of Sanity: An Attempt to Clarify Some Issues About the So-Called Psychopathic Personality, 1941). Проте його зусилля зустріли несподівану протидію, тож у передмові до п’ятого (і останнього) видання своєї книги він пише про «практично повсюдну змову» північноамериканських дослідників і клінічних лікарів з метою уникнення теми психопатії. Певні установи для того й існують, щоб боротися з хворобами та злочинами, проте коли мова заходить про психопатію, то «не вживаються взагалі жодні заходи, не існує взагалі ніяких процедур, розрахованих на серйозні та явно патологічні ситуації» – пише Герві Клеклі.

Іншими відомими працями на тему нелюдів є книга польського психіатра Анджея Лобачевського (1921–2007) «Політична понерологія: наука про природу зла, пристосованого до досягнення політичних цілей» (Andrew M. Lobaczewski. Political Ponerology: A Science on the Nature of Evil Adjusted for Political Purposes, 1984) і канадського психолога Роберта Хаера (1934 р.н.) «Без совісті: Лякаючий світ психопатів серед нас» (Robert D. Hare. Without Conscience: The Disturbing World of the Psychopaths Among Us, 1993). У 2006 році Роберт Хаер і Павло Баб'як видали новий бестселер: «Змії в костюмах: коли психопати йдуть на роботу» (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work. – 2006, 2019), де пояснили сутність і прояви психопатії на реальних життєвих прикладах. Головне завдання цієї книги автори вбачали в тому, щоб навчити людей розпізнавати психопатів, захиститися від них і зберегти від руйнування свої організації.

З інших вагомих творів щодо психопатії ще варто згадати книгу новозеландського правого активіста і письменника Болтона Керрі (1956 р.н.) «Ліві психопати» (Kerry Raymond Bolton. The Psychotic Left, 2013). Ось ця книга в перекладі російською мовою:

Без совісті

Для початку наведемо ряд цитат з передмови до згаданої вище книги Ендрю Лобачевского «Політична понерологія».

«Психопати можуть імітувати почуття, проте єдиним реальним почуттям, яке вони мають, є своєрідний голод, який хижак відчуває щодо своєї майбутньої здобичі. Вся інша діяльність психопата підпорядкована задоволенню цього почуття тваринного голоду. Коротко кажучи, психопат є хижаком людства».

«Психіатр Морган Скотт Пек (1936–2005) у книзі «Люди брехні» (M. Scott Peck. People of the Lie, 1983) визначив психопата як особу, абсолютно не схильну визнати свою помилку або пробувати зрозуміти себе. Це для нього занадто болісно. Для уникнення необхідності це робити, психопат проводить все своє життя, намагаючись змусити інших людей і самого себе бачити себе таким, яким він хотів би виглядати, а не таким, яким він є насправді. Це означає прикидатися, брехати, вбивати, робити все, що для цього буде потрібно. Тому жодна помилка психопата не може бути виправлена, позаяк це означало б необхідність визнати, що вона існує. Психопати активно уникають саморозвитку. Брехливість – одна з первинних особливостей психопатів. Ця якість для них істотна, деякі з них вельми процвітають у мистецтві брехати».

«Успішні психопати можуть бути банкірами, лікарями, спеціалістами широкого спектру, політиками, навіть лідерами націй».

«Головна тема книги Лобачевського: якщо світова цивілізація прагне вижити і процвітати, вона повинна дізнатися, як розпізнавати і контролювати психопатів, які прагнуть знищити суспільство».

«Секрет мистецтва психопатів: змусити нас повірити, що зло виходить від інших (а не від них)».

«Психопат саме такий – позбавлений совісті індивідуум. Найважливіша річ, яку необхідно пам’ятати – це те, що психопатія ховається під маскою нормальності, яка часто є настільки переконливою, що навіть експерти помиляються, і, в результаті психопати стають зміями в костюмах, які керують нашим світом».

«Вони вивчили нас. Вони знають нас краще, ніж ми самі знаємо себе. Вони – експерти в тому, як натискати наші емоційні кнопки, як використовувати наші емоції проти нас».

«Вони вчаться розпізнавати один одного в натовпі вже в дитинстві, і вони розвивають усвідомлення існування індивідуумів, подібних їм. Вони також усвідомлюють, що вони відрізняються від світу більшості людей, що оточують їх. Вони розглядають нас з певної відстані, як інший підвид».

«Лобачевський вказує, що в будь-якому суспільстві психопатичні люди часто створюють активну мережу конспірації, дещо відокремлену від спільноти нормальних людей. Вони усвідомлюють факт, що вони не такі як ми, що вони відрізняються від нормальних людей».

«Лобачевський дослідив, як різні психопатичні типи співпрацюють, щоб сформувати систему, де клінічно патологічні особи приходять до влади й керують нормальними людьми».

«Психопатію треба зрозуміти. Ці істоти не можуть бути вилікувані. Ця група складає приблизно 6%: з них 1% – власне психопатія, до 5% – інші психопатії та характеропатії. Ця шестивідсоткова група складає патократичну верхівку. Патократія є макросоціальним захворюванням і вона може вразити всю націю як метастазуючий рак».

«Будь-який соціальний чи політичний рух, який не досліджує психопатію і не застосовує понерологію, ніколи не досягне успіху».

«Існує загальний консенсус, що психопати не лише невиліковні, – з ними взагалі нічого не можна зробити. Програми лікування працюють для непсихопатів (тобто для людей), натомість психопатів роблять ще жорстокішими».

«Необхідно врахувати те, що психопати завжди прагнуть зайняти позиції влади. Це не влада, яка розбещує, – це розбещені індивідууми шукають владу».

«Ті люди, які думають, що позитивних змін можна досягнути юридичними чи політичними засобами, не розуміють, що нинішні закони й політика управляються патологічними типами й установлені для їх вигоди, а не заради вигоди звичайної людини.

«Знання про патологічних індивідуумів має стати частиною загального знання всіх людей; нема іншого шляху, який дозволив би змінити ситуацію ефективно й надовго. Це – найперше завдання. Якби половина людей, які агітують за Правду, зосередили б свої зусилля, час і гроші на викритті психопатії, ми могли би зрушити з місця».

Додамо, що аналогом зараження людського суспільства психопатами є зараження мурашника ломехузами – про це стаття Доля мурашника: загибель і воскресіння.

12 ознак психопата

Роберт Хаер у своїй книзі «Без совісті: Лякаючий світ психопатів серед нас» (Robert D. Hare. Without Conscience: The Disturbing World of the Psychopaths Among Us, 1993) дає дуже докладний опис якостей психопата – ось короткий список:

1. Емоційні й міжособистісні особливості психопатів

• балакучість і поверховість;
• егоцентричність і претензійність;
• відсутність почуття провини й жалю;
• відсутність емпатії (співчуття, співпереживання);
• підступність і схильність до маніпулювання оточуючими;
• поверховість емоцій.

2. Особливості соціальної поведінки психопатів

• імпульсивність (відсутність внутрішніх гальм);
• слабкий поведінковий контроль;
• потреба у психічному збудженні;
• безвідповідальність;
• проблемна поведінка в дитинстві;
• антисоціальна поведінка в дорослому житті.

«Їх мотив – нещадне і безжалісне прагнення до влади» – пише Роберт Хаер.

13 правил безпеки

Психолог Марта Стаут (1953 р.н.) у книзі «Соціопат по сусідству: Безжальний проти решти нас» (Martha Stout. The Sociopath Next Door: The Ruthless Versus the Rest of Us, 2005) пропонує 13 правил взаємодії з соціопатами, до яких вона відносить і психопатів.

1. Прийміть той факт, що безсовісні існують.

2. Коли те, що говорять вам ваші інстинкти, відрізняється від слів, – довіряйте своїм інстинктам.

3. Правило трьох: триразова брехня означає, що ви маєте справу з брехуном.

4. Ставте під сумнів авторитети, особливо якщо ніхто з вашого оточення цього не зробив.

5. Ставтеся з підозрою до лестощів. Лестощі можуть змусити вас робити небезпечні речі.

6. Не плутайте повагу з острахом. Ті, хто використовують страх для здобуття вашої прихильності, зазвичай шахраї.

7. Не грайте в їхні ігри. Намагатися пояснити дії, зрозуміти або контролювати соціопата – марна трата часу.

8. Розірвіть з ними всі контакти.

9. Залиште вашу жалість для тих, хто дійсно нещасний, страждає і відчуває біль, замість того, щоб жаліти тих, хто постійно шкодить або ображає вас та інших людей.

10. Давайте другий, третій і четвертий шанси тільки людям з совістю.

11. Ніколи не допомагайте соціопату приховати його істинну природу. Єдиний шлях для людей захистити самих себе – мати правильне уявлення про соціопатів. Люди заслуговують того, щоб бути попередженими.

12. Захищайте свою психіку. Не дозволяйте соціопату говорити вам, що ви невдаха або що людяність це помилка.

13. Жити у здоров’ї – найкраща помста (соціопатам).

Тут варто додати ще одне правило: не називайте соціопатів і психопатів людьми. Соціопати перестали бути людьми, а психопати ніколи ними й не були. Називаючи цих істот людьми, ми допомагаємо соціальним хижакам і паразитам приховувати свою істинну природу, відтак наражаємо на небезпеку довірливих людей.

Супертварини

Для розуміння проблеми необхідно визначитися з термінами. Нагадаємо, що термін «гомо сапієнс» означає «оселя мудрості», а термін людина означає «гравець». В обох випадках говориться про те, що людина є носієм духу, тобто є втіленою духовною сутністю.

Наявність духу – це те, що принципово відрізняє людину від тварини. Головними проявами духу є совість, прагнення до творчості та самопізнання. Що більше вони розвиваються, то більше проявляються спроможність до співпраці, відповідальність, чесність, гідність, розум, милосердя, співчуття, продуктивність.

Психопати не мають зв’язку з духом, адже у них відсутні совість, творчість, милосердя та інші людські якості. Відтак вони не є людьми – це лише людиноподібні тварини. У порівнянні з іншими тваринами, вони мають значно розвиненіший інтелект, але не мають розуму і свідомості, адже розум і свідомість властиві духу, якого в них нема. Психопати вміють говорити людською мовою, мають вищу спроможність до мавпування. Проте їхня емоційна сфера збіднена, їхня інтелектуальна діяльність поверхова, їхня логіка не має цілісності, а тому суперечлива.

Відсутність зв’язку з духом має фізичні причини – у них нема фізичного органу взаємодії з духом, у них відсутній відповідний інтерфейс – «духовне серце». В жодному разі вони не є хворими або зіпсованими людьми – це здорові й повноцінно функціонуючі істоти. Але вони не є людьми, це інший біологічний вид – і вони самі це виразно відчувають.

Психопати – це вищі тварини, тому їх називають супертваринами, або суперанімалами (від англ. animal – тварина). Радянський історик та антрополог професор Борис Поршнєв (1905–1972) відносив їх до палеоантропів (людиноподібних істот), які дожили до нашого часу. Його послідовник Борис Діденко називає цих тварин «хижими гомінідами» і «другосигнальними гомінідами» – через те, що у них є «друга сигнальна система» (мова та інтелект), проте цілком відсутня властива людям «третя сигнальна система», проявами якої є совість і доброзичливість. Згідно з його дослідженнями, супертварини й люди є окремими видами (Диденко Б.А. Видизм, 2003).

У народній традиції супертварин називають «нелюдами» і «тварюками». В Євангелії вони називаються «людьми з закам’янілими серцями» (серце символізує дух), «хулителями святого духа» і «вовками в овечих шкурах». У єврейській традиції супернахабна і безсоромна брехня подібних істот позначається терміном «хуцпа».

Анджей Лобачевський застосовує для них термін «пара-гомосапієнс», тобто псевдолюдина. «Пара-» (гелленське πᾰρά – поруч, біля, зовні) – префікс, що означає відступ, відхилення. Застосовуючи це слово, він наголошує на тому, що психопатів не можна «вилікувати», тобто перетворити на людей. «Чи можна вилікувати психопата? Ні. Це пара-гомосапієнс. Він відчуває себе інакше, думає інакше і він не може перемогти себе» – пояснює Лобачевський.

Зоологія

Супертварини не є людьми, тому їх має вивчати не антропологія, а зоологія та зоопсихологія. І причина цього не лише в нелюдській поведінці. Попри зовнішню подібність до людей і навіть привабливий вигляд, вони по-іншому анатомічно влаштовані, ніж люди, – у них інша фізіологія.

Зокрема, у супертварин інша структура головного мозку. У них значно гірше розвинений нюх. У них по-іншому працює гормональна система: у порівнянні з людьми в супертварин значно вищий рівень дофаміну і значно нижчий рівень адреналіну. Усе це фіксується інструментально, а тому об’єктивно. «Лабораторні дослідження, проведені з використанням самописців, показали, що у психопатів нема фізіологічних змін, які зазвичай супроводжують почуття страху» – повідомляє Роберт Хаер. Оскільки супертварини не відчувають страх, то легко проходять випробування на детекторі брехні.

Для того, щоб маскуватися під людей, ці істоти ретельно вивчають емоції людей і мавпують їх. Але, попри всі старання, вони неспроможні розрізняти емоцію страху. Люди, навіть маленькі діти, легко розпізнають переляканих людей. Натомість супертварини неспроможні зрозуміти, що таке «переляканий вираз обличчя». Це пояснюють специфічною недорозвиненістю мигдалеподібного тіла – частини мозку, яка контролює реакцію на страх. Зовнішній шар мигдалини супертварини набагато тонший, ніж у людини, і набагато менший. З цієї причини супертварини не можуть інтерпретувати таку емоцію як страх. Дослідженнями встановлено, що зменшені розміри мигдалеподібного тіла спостерігаються у злочинців і людей із неврівноваженою психікою.

Супертварини не мають поняття про те, що відчуває людина, коли боїться, вони не знають, як реагувати на жах у тій чи іншій ситуації. Ось як висловилася після тестування одна жінка-вбивця: «Я не знаю, як називається цей вираз обличчя, але я знаю, що це схоже на те, як виглядає людина, коли я на неї дивлюся». Це тому, що прямий погляд супертварини з близької відстані зазвичай викликає в людини підсвідомий страх.

«Яким би не був зміст цього погляду, очевидно, що інтенсивний візуальний контакт – важлива складова здатності психопатів маніпулювати й підкоряти інших» – пояснює Роберт Хаер і наводить враження однієї людини від такого контакту: «Навряд чи ви коли-небудь бачили ці очі. У них нема почуттів. Може, ви думаєте, що знаєте людей з холодними риб’ячими очима, але такого ви точно не зустрічали. Зрештою секретар зміг висловити, на що були схожі очі Сміта. Це були очі не риби, не рептилії, а козла».

Розум та інтелект

Ці слова нерідко плутають або вважають синонімами, проте вони позначають зовсім відмінні поняття.

Інтелект – це механізм вироблення рішень за допомогою стандартних процедур, тому він неспроможний творити. Інтелектуальна діяльність є властивістю психіки, тобто душі. Інтелект є і в людей, і у тварин, а також у складних машин – штучний інтелект.

Натомість розум (раціо) – це засіб вироблення рішень духовною сутністю людини. На відміну від автоматичного (нетворчого) інтелекту, розум виробляє свідомі, вольові, творчі рішення. Повноцінне використання розуму називається мудрістю. Для мудрих рішень властива цілісність, глибина, далекосяжність. У нашому фізичному світі штучний розум неможливий засадничо, тому таке завдання й не ставиться.

Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то інтелект – це рішення, які виробляє процесор на основі наявного програмного забезпечення. Натомість розум – це мислення оператора, який керує цим комп’ютером і залучає його до вироблення рішень.

У супертварин є інтелект, але нема розуму, тому вони не усвідомлюють сенсу своєї діяльності, а лише намагаються мавпувати усвідомлену діяльність людини. Подібним чином штучний інтелект – це лише спроба імітації людського або тваринного інтелекту.

Ось як про це розповідає Роберт Хаер:

«Вони можуть бути веселими співрозмовниками. У них на все є швидка й розумна відповідь. Вони можуть розповідати неймовірні, але переконливі історії, що виставляють їх в хорошому світлі. Проте їхні надмірні блиск та гладкість, а також нещирість і поверховість іноді впадають в око. У проникливих спостерігачів створюється враження, що психопат грає роль, машинально вимовляючи завчені фрази».

«Байдужість психопата до можливості бути спійманим на брехні просто неймовірна: вона змушує задуматися, чи при здоровому він глузді. І все ж дуже часто слухач приймає брехню за правду».

«Деякі дії психопати ретельно продумують і опрацьовують, проте в більшості своїй їхні вчинки досить прості: одночасно обдурити декількох жінок, умовити родичів і друзів дати грошей на те, щоб "вийти зі скрутного становища" тощо. Хоч би яким був план, він завжди виконується зухвало, самовпевнено і холоднокровно».

«Незважаючи на те, що психопати багато брешуть, їх не можна віднести до майстерних брехунів. Як я вже згадував, їхня мова сповнена нелогічних і суперечливих одна одній заяв. На запитання: "Ви дійсно носили в своєму портфелі чисті бланки для оформлення довіреності?" – його відповідь була такою: "Ні, я не носив їх із собою, але вони дійсно лежали в моєму портфелі". Проаналізуйте сказане. Це не просто брехня. Психопати на одному диханні видають кілька суперечливих фраз. Спантеличує, правда? Створюється враження, що психопати іноді втрачають контроль над своєю промовою і випускають на свободу ніяк не зв’язані між собою слова й думки».

«Він знає слова, але не знає мелодії. В емоційному сенсі ідея узгодженості йому недоступна: він знає тільки словникове значення слів. [Він] поводиться зі словами так, ніби вони для нього нічого не значать. Просто форма без змісту». Хай там як, а це нагадує комп'ютерні переклади текстів – вони можуть бути формально правильними, але внутрішньо безглуздими.

«Картину прояснить проста аналогія. Психопат схожий на дальтоніка, для якого всі кольори представляються не більше ніж відтінками сірого. Проте він знає, як поводитись у світі барв. Він знає, що верхня лампа світлофора означає "стоп". І коли дальтонік каже, що він зупинився на червоне світло, він має на увазі верхнє світло».

«Як пише Герві Клеклі: "Він може навчитися користуватися звичайними словами ... [і] правдоподібно зображати почуття, але самі почуття йому недоступні"».

«Результати недавніх лабораторних досліджень показують, що в більшості людей формуванням і сприйняттям емоцій займається права половина мозку, натомість у психопатів цю функцію не виконує жодна з півкуль».

«"Коли містер Гейсі спочатку говорить, що він убив людину, а потім заявляє, що він нікого не вбивав, хіба це не порушення асоціативного ряду?". Психіатр відповів: "По-моєму, це брехня. Я думаю, він не запам'ятовує, що говорить, бо постійно бреше". І тут виникає питання: якщо слова психопатів іноді звучать так дивно, чому ми віримо їм? Чому ми не помічаємо невідповідностей в тому, що вони говорять? Відповідь проста: ми не можемо розглянути їх під маскою нормальності».

Повстання мавп

Йдеться про асоціацію з фантастичним кінофільмом «Повстання планети мавп» 2011 року та його продовженням у двох наступних фільмах. Трилогія розповідає про те, що під впливом штучно створеного «мавп’ячого грипу» мавпи стали розумнішими, а люди почали вимирати. Частина мавп влаштовує провокацію і починає війну проти людей, убиваючи їх і заганяючи у клітки. Далі слідують екшен і спецефекти.

Те, що нині відбувається на планеті, далеке від сюжету фільму, тим не менше маємо «мавп’ячий грип» (фейкову пандемію) і психопатів (інтелектуальних тварин), які підняли повстання і вирішили знищити людей. Поведінка владної верхівки у більшості країн яскраво показала, наскільки владні структури заражені психопатами і перебувають під їхнім контролем.

Те, що вони говорять і роблять, не вкладається в жодну людську логіку. Але якщо припустити, що відбулося «повстання мавп» (при всій повазі до реальних мавп), то картинка набуває цілісності й надається до раціонального пояснення.

Справді, адже всі заяви «ковідної еліти» – це суцільна брехня, суперечності, беззаконня, абсурд, корупція і кримінал. Як на самому початку цієї афери висловився німецький лікар-інфекціоніст професор Сухаріт Бхакді (Sucharit Bhakdi), «99,5 відсотків людей, які заразилися, не мають жодних симптомів хвороби або мають легкі симптоми. Натомість антивірусні заходи призводять до самознищення та колективного самогубства. Хибна реакція на коронавірус скорочує тривалість життя мільйонів. Руйнівний вплив на глобальну економіку є загрозою для незліченної кількості людей» ­– Реакція політиків на коронавірус гротескна, абсурдна й дуже небезпечна.

Усвідомлення того, що маємо справу з психопатами, дозволяє зрозуміти риторику і поведінку високопоставлених «мавп». Ось, наприклад, воозівський Гебрейесус заявив, що вірус постійно змінюється, «і чим більше буде варіантів, тим вище шанс, що один з них зможе ухилитися від вакцин, і ми всі повернемося в самий початок», тобто вакцини не встигають за вірусом, який, до речі, з початку ковід-афери пройшов уже більш як сорок мутацій. І тут же, після визнання безглуздості вакцин, він продовжує наполягати на вакцинації 70% населення (Вакцинація від коронавірусу може виявитися безглуздою, – глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус). Це типове мислення психопата, який, за словами Роберта Хаера, лише «грає роль, машинально вимовляючи завчені фрази», «їхня мова сповнена нелогічних і суперечливих одна одній заяв», «психопати на одному диханні видають кілька суперечливих фраз». Він просто повторює завчені слова, не розуміючи сенсу утвореного ними речення.

Ковідні аферисти тероризують людей смертельною глобальною заразою, при цьому цілком ігнорують її відсутність у Швеції, Білорусі та Південній Дакоті. У відповідь на спалах захворюваності після майже поголовної вакцинації ізраїльтян двома дозами Файзера, другосигнальна еліта вимагає вакцинацію третьою дозою. Це вже не девіантна поведінка жадібних до грошей і влади шахраїв, які зазвичай акуратніші й обережніші. Це типова поведінка психопатів.

Тварини керують людьми

Те, що нині відбувається, є характерним для кризового переходу від однієї до іншої формації. Стара система прогнила і розпадається. Для творення нової системи треба витягнути на світло всі приховувані досі проблеми та збочення старої, що ми й спостерігаємо. Великим позитивом поточного моменту є те, що ми дуже виразно побачили масштаби та глибину зараження владних структур хижаками й паразитами. «Мавпи» керують людьми. Це головний діагноз, відкритий нам поточною кризою, отже, можна виробляти адекватну стратегію її розв’язання.

Про це поговоримо у наступних статтях, а нинішню розмову завершимо коментарем до оглядової статті Що являє собою психопат:

«Наше суспільство, наша культура і так звані "цінності" та "ідеали" пронизані наскрізь психопатичними ідеями: поп-культура, наука, медицина, політика, психологія, історія, освіта, виховання дітей і ставлення до жінок. Так що не слід вірити тим, хто стверджує, що більшість психопатів сидять у тюрмах і тому не є небезпечними для суспільства – більшість психопатів займають високі позиції в нашому суспільстві й від них залежать долі мільйонів людей».

Продовження:

Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація – відверта розмова з «просоціальним психопатом»
Союз «Єрмак–Зеленський» і три хвилі очищення від корпоративних психопатів – футурологічний прогноз (+аудіо)