Практика сорока діб

Всі ми живемо в матеріальному світі. Минають дні, місяці, роки, а «віз» і нині там. Час минає, а деколи здається, що насправді нічого не змінилось. В деякому сенсі так і є. А все тому, що з дитинства ми діємо за складеними стереотипами і навіть не маємо часу спинитись і зосередити відчуття на тому що є дійсно важливе для душевного та духовного розвитку окремо взятої особистості. Саме тому виявляємося сприйнятливими до будь яких нав’язувань ззовні. Все від безпосереднього спілкування між людьми до телебачення та Інтернету насправді зачиняє нам доступ до уявлення про стан справжнього внутрішнього світу кожного з нас – нашу Душу, або в кращому випадку можемо знати, чи уявляти собі щось непевне. Задля того щоб впевнитись і намалювати собі ясну картину свого істинного Я у всі часи існувала практика відлюдництва і аскетизму, особливим завданням якої було виявлення істинних завдань і мети прагнення втіленої сутності. Саме сорок діб необхідно Душі для повної адаптації в тонкому світі при виході з матеріального, стільки ж потрібно в матеріальному світі втіленій сутності для відчуття істинних бажань Душі, а отже сприйняття і відчуття її вібрацій.

Умови виконання практики: бути на самоті, прагнути єднання з природою (система тенгрі), вегетаріанство та сироїдіння, щоденні фіззарядки з розтяжками на власний розсуд, молитовний стан (медитації), обходитись без годинника, мобільного телефону,телевізора тощо.

https://www.ar25.org/article/systema-tengri-zdatna-garmoniyno-dopovnyty-zhyve-slovo.html