Разом зі створення першого коду на HTML/CSS/Javascript треба зрозуміти, як передається інформація через інтернет. Для цього існує протокол - HTTP. Вивчивши його ми краще зрозуміємо, як працюють різні компоненти у взаємопов’язаності.
Hypertext Transfer Protocol - HTTP українською буде гіпертекстовий протокол передачі (ГТПП). Його розробили для передачі гіпертекстів (зазвичай ці файли мають розширення html), але нині використовують і для передачі малюнків, таблиць стилів, програмних сценаріїв й інших файлів.
Кожна сторінка в інтернеті однозначно ідентифікується за допомогою уніфікованого вказівника на ресурс (по-американськи URL).
Під час натискання лінку на веб-сторінці або набору адреси веб-сайту у стрічці веб-браузера користувач виконує запит на сервер. Сервер отримує запит, обробляє його, а потім готує та надає відповідь.
Найважливішими є два типи запитів:
• GET - отримати: використовується для отримання інформації під час навігації.
• POST - надіслати: використовується для надсилання і оновлення даних на сервері.
Кожен запит складається із рядка статусу, заголовків і тіла.
Особливості запиту
Перший рядок в запиті називається рядком статусу. Він містить: тип запиту, адресу запиту, версію протоколу. Після нього є рядки - заголовки запиту і містять інформацію про:
• домен веб-сайту;
• версії браузера та операційної системи;
• інформацію про мову, кодування для веб-браузера;
• тощо.
Потім є тіло запиту. Воно присутнє у запитах отримання, якщо в адресі є додаткові параметри (зазвичай після символу знака питання ?).
Особливості відповіді
Відповідь схожа до запиту і містить: версію протоколу, код статусу відповіді, тощо. У заголовках зазвичай є інформація про:
• сервер, який обробив запит;
• дані сторінки, її дата модифікації, термін дії;
• заголовки щодо кешування сторінки;
• довжина даних тіла відповіді;
• тип зв’язку із сервером;
• тип документу та тип кодування, якщо присутнє;
• тощо.
Після заголовків йде порожній рядок, а за ним тіло відповіді. Зазвичай це гіпертекст.
Статуси відповідей
Їх є 5 категорій:
• 1xx: інформаційні;
• 2xx: успішні операції;
• 3xx: переадресації сторінки (за це відповідає заголовок Location);
• 4xx: помилки на боці клієнта;
• 5xx: помилки на боці сервера.
Найпоширенішими статусами є:
• 200 OK: відповідь успішна;
• 301 Moved Permanently: постійний перенаправлення;
• 401 Unauthorized: нема доступу;
• 403 Forbidden: доступ заборонено;
• 404 Not Found: сторінка не знайдена;
• 500 Internal Server Error: внутрішня помилка сервера.
Протокол передачі гіпертекстів не має пам’яті про попередні стани. Це означає, що між попереднім і наступним запитами на сервер нема зв’язку. Якщо такий зв’язок потрібно встановити, це роблять додатковими засобами.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Протокол передачі гіпертекстів
Світ:
Разом зі створення першого коду на HTML/CSS/Javascript треба зрозуміти, як передається інформація через інтернет. Для цього існує протокол - HTTP. Вивчивши його ми краще зрозуміємо, як працюють різні компоненти у взаємопов’язаності.
progra.jpg
Зміст
Загальні поняття
Hypertext Transfer Protocol - HTTP українською буде гіпертекстовий протокол передачі (ГТПП). Його розробили для передачі гіпертекстів (зазвичай ці файли мають розширення html), але нині використовують і для передачі малюнків, таблиць стилів, програмних сценаріїв й інших файлів.
Кожна сторінка в інтернеті однозначно ідентифікується за допомогою уніфікованого вказівника на ресурс (по-американськи URL).
Під час натискання лінку на веб-сторінці або набору адреси веб-сайту у стрічці веб-браузера користувач виконує запит на сервер. Сервер отримує запит, обробляє його, а потім готує та надає відповідь.
Найважливішими є два типи запитів:
• GET - отримати: використовується для отримання інформації під час навігації.
• POST - надіслати: використовується для надсилання і оновлення даних на сервері.
Кожен запит складається із рядка статусу, заголовків і тіла.
Особливості запиту
Перший рядок в запиті називається рядком статусу. Він містить: тип запиту, адресу запиту, версію протоколу. Після нього є рядки - заголовки запиту і містять інформацію про:
• домен веб-сайту;
• версії браузера та операційної системи;
• інформацію про мову, кодування для веб-браузера;
• тощо.
Потім є тіло запиту. Воно присутнє у запитах отримання, якщо в адресі є додаткові параметри (зазвичай після символу знака питання ?).
Особливості відповіді
Відповідь схожа до запиту і містить: версію протоколу, код статусу відповіді, тощо. У заголовках зазвичай є інформація про:
• сервер, який обробив запит;
• дані сторінки, її дата модифікації, термін дії;
• заголовки щодо кешування сторінки;
• довжина даних тіла відповіді;
• тип зв’язку із сервером;
• тип документу та тип кодування, якщо присутнє;
• тощо.
Після заголовків йде порожній рядок, а за ним тіло відповіді. Зазвичай це гіпертекст.
Статуси відповідей
Їх є 5 категорій:
• 1xx: інформаційні;
• 2xx: успішні операції;
• 3xx: переадресації сторінки (за це відповідає заголовок Location);
• 4xx: помилки на боці клієнта;
• 5xx: помилки на боці сервера.
Найпоширенішими статусами є:
• 200 OK: відповідь успішна;
• 301 Moved Permanently: постійний перенаправлення;
• 401 Unauthorized: нема доступу;
• 403 Forbidden: доступ заборонено;
• 404 Not Found: сторінка не знайдена;
• 500 Internal Server Error: внутрішня помилка сервера.
Протокол передачі гіпертекстів не має пам’яті про попередні стани. Це означає, що між попереднім і наступним запитами на сервер нема зв’язку. Якщо такий зв’язок потрібно встановити, це роблять додатковими засобами.
Вивчаємо роботу інтернету для програмування
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля