25.06.2013 - 12:52
- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Псевдоваріанти, або Дублетні форми
Спецтема:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Опубліковано Оксана Лутчин 28 Червень, 2013 - 10:44 посилання
Щоб Ви не сумнівалися, ось Вам приклади зі словом "огонь":
"З огнем, жагою, пориванням. Вона серця палила всім". М. Рильський.
"Під гаєм хтось огонь покинув". Л. Глібов.
"Гнів - це огонь" І. Франко.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Для таких як я, потрібне уточненняю Мені що “драглевидний”, що “драглистий”. Який саме варіант правильний?
Та там є, Кабане! :)
Ось: "...вибираємо друге, оскільки форми, утворені з допомогою слова “видний” є калькою з російської мови."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Чудова стаття! Настав час робити комп’ютерну програму перевірки україномовних текстів на їх відповідність Сенсару. Хтось знає, як це робиться?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
З великим інтересом прочитав на Вікіборії статтю "Псевдоваріанти та їх заміна", хоч і був трохи спантеличений з незвички. Мабуть, все-таки, треба якось позначати заміни, що пропонуються: аби було видно, де - ще українська мова, а де - вже Сенсар. Бо якщо, наприклад, дитина це прочитає і почне в школі вживати в творах російське слово "огонь" замість "вогонь", то годі сподіватись на гарну оцінку.
До речі, "очищений" і "дистильований" - це зовсім не одне і те ж.
Хіба слово "огонь" не відоме Вам із класики, що воно Вас "спантеличило". Лишень у Шевченка воно трапляється кількаразово:
"огненне море", "огненний меч" "мітла огненная зійшла" ("Марія" Шевченко). "Огненне слово, осяй своїм дітям шлях..." (слова із пісні). ?Отож, кому треба ставити погану оцінку?
Можливо, слово "дистильований" можна зберегти як технічний термін. Проте його вживають у зовсім невластивому значенні. ?Скажіть, чи подобається Вам фраза "Культивується мова дистильована"?Можете перевірити, що це не вигадка, а цитата із статті (неабиякої) "Культура мови" у Вікіпедії.
Творімо разом мову Сенсар!
Перепрошую, а хіба я щось написав про прикметник "огненний"? Чудове поетичне слово, хоча трохи задовге, правда? :-))
Мене спантеличив застарілий іменник "огонь", що витіснений з ужитку в українській мові і, мені здається, зовсім без участі русифікаторів, на яких ми звалили все, що могли. На мій погляд, "вогонь" звучить мелодійніше і фонетично трохи відтворює "гудіння" полум'я на вітрі або в печі (завдяки губному "в"). Єдиним недоліком є те, що воно погано ліпиться з прийменником "в", тому Довженко написав "Україна в огні" - і такі винятки треба зберегти.
Звичайно, "дистильована мова" - наразі безглузде словосполучення, бо дистиляція означає перегонку (випарювання + конденсація), тобто, максимальну очистку, але певним фізичним способом. Але ж вислів "рафінована мова" вже добре прижився, хоча теж запозичений від технічного терміну. І якщо "рафінована" означає гарну і багату літературну мову, очищену від "полови", то цілком ймовірно, що в майбутньому може прижитись вираз "дистильована мова" для означення варіанту "сухої", вкороченої мови, вихолощеної від "непотрібних" слів: синонімів, діалектизмів, запозичених іншомовних слів тощо. Мені здалося, що саме це і мав на увазі автор з Вікіпедії. Така "дистильована мова" теж потрібна - наприклад, для війська, до якого, крім українців, можуть залучатись іноземні найманці, а їм поезія Лесі Українки - ні до чого.
PS В цих "технічних" термінах є нюанси, що впливають на підсвідомість. Якщо процес рафінування в першу чергу асоціюється з очисткою нафти чи олії, то дистилюють зазвичай воду, а вода не горить, тому другий термін "холодний".
?Ви вважаєте, слово "огненний" походить від слова "вогонь" ?Не стрічала до того, щоб прикметник утворювали від іменника, опускаючи початкову частину кореня. Може, наведете приклади.
Все-таки може очищена мова, а не дистильована. Є ще поняття ділова мова, якщо вже заглядати у майбутнє.
Творімо разом мову Сенсар!
Ні, пані Оксано, я вже погоджуюсь, що спочатку був "огонь" і від нього утворились гарні прикметники. Але первородність не гарантує йому вічності. Ось росіяни залишили собі "огонь" і тепер плентаються серед інших народів десь у хвості (до речі, польською хвіст - ogon, це якийсь знак :-)). Жартую.
Українська мова більш гнучка та креативна, і зрештою народ вибирає собі ті слова, що йому пасують до душі (це добре) і відповідають "поточному моменту" (це не завжди добре).
Сумнівайтеся, аналізуйте, критикуйте. Мені цікаво. Це спонукає до глибшого вивчення певних аспектів нашої мови.
Отож, дякую Вам, Докторе.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую Вам, пані Оксано. Приємно, що Ви з таким терплячим розумінням ставитесь до моїх аматорських "філологічних" потуг. Але я, мабуть, зі своїми "аналізами" перейду на Вікіборію в розділ обговорення статті, бо тут мені трохи замало місця :-)).
Насправді обговорення краще вести на Народному Оглядачі, а на Швидкій Борії вносити зміни в статті, якщо ви впевнені в своїй правоті. Але останнє слово все одно за адміном.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Гаразд. Вкидаю ще кілька пропозицій:
1."Вхід" та "входження" - однокорінні слова, що мають різні смисли. Перше означає переважно двері, а друге - триваючу дію. Обидва слова потрібні, на мій погляд.
2. "Гайдамацтво" та "гайдамакування" - аналогічно. Перше - скоріше, сукупність людей, що займаються певною справою (як "козацтво"), друге - сама ця справа, заняття.
3. Назва "гамма-глобулін" утворена з допомогою грецької букви "гамма" (пишеться з двома "м"). Існують ще альфа- і бета- глобуліни. На мій погляд, найкраще, щоб ці слова так і зображались, чітко і ясно: α-глобулін, β-глобулін та γ-глобулін. Можна замінити грецькі букви на їхні назви, усталені в українській мові. На жаль, вживають "гамаглобулін" (з одним "м"),що асоціюється з "гамою" - звукорядом або колірним рядом.
4."Гарапник" - гарне старе українське слово. Не розумію, навіщо його міняти на "гарапу" - породу деревини.
5. "Завіска – занавіска". Мені здається, що ця заміна не дуже вдала. "Завіса" має багато значень, а "завіска" - застаріле і зараз звучить як зменшувальне від "завіси" - без контексту не ясно, про що йдеться. Чому б частіше не користуватись однозначним словом "фіранка"?
6. "Інший – інакший". "Інший" має ще значення - другий, наступний, не той (особа, предмет). "Інакший" - не такий, не білявий, не балакучий (властивості особи, предмета). Різні смисли.
7. "Вогкість − вільгість". Яке чудове слово "вільгість"! Дякую, що нагадали. Даруйте... але, якщо буду робити заміну, то навпаки :-)).
8. "Торік − уторік". Пригадав цікаве слово, яким користуються у батьковому селі, під Галичем: "сегорку", тобто, цього року. Більше ніде цього слова не зустрічав.
Щоб Ви не сумнівалися, ось Вам приклади зі словом "огонь":
"З огнем, жагою, пориванням. Вона серця палила всім". М. Рильський.
"Під гаєм хтось огонь покинув". Л. Глібов.
"Гнів - це огонь" І. Франко.
Творімо разом мову Сенсар!
Гадаю, що "вогонь" краще підходить для щоденного вжитку в прямому смислі, а "огонь" - для пафосних віршів та промов з різними підтекстами тощо.
Здається, "з огнем" звучить краще, ніж "з вогнем", а "в огні" - краще, ніж "у огні" або "в вогні". Може вся справа - у чергуванні голосних і приголосних? Так найлегше лінивому говорити :-)).
Тоді Іван Якович неправий: треба казати "гнів - це вогонь". Та що з нього візьмеш - галичанин, а вони не такі ліниві, бо там земля бідніша :-))
Завдяки цій дискусії, я вирішив тепер для себе, що буду вживати обидва варіанти.
Вогонь - це властиве українцям пом’якшення первинного "огонь", подібно до утка - вутка, армата - гармата, алебарда - галябарда. Якщо прагнемо зробити мову твердішою і компактнішою, то краще вживати "огонь".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А ще твердіше оґонь.
https://www.youtube.com/@LeonidUkrainets
Щось не розумію (і не відчуваю вухом), яким чином "в" і "г" перед голосними "о", "а", "у" пом’якшують слово?
Хіба "ухо" твердіше, ніж "вухо" ? :-))
Нумо, спробуєм прокричати одну військову команду двома мовами.
Спочатку ліниве двоскладове російське "А-гонь!". Треба попередньо відкрити рота, щоб пішов звук, помітили? (Якщо до рота командиру встигне залетіти ворона, вже ніхто не вистрілить, всім гаплик...)
А тепер українською енергійно - "Вогонь!" Відчуваєте різницю? Звук вилітає відразу, як пробка з шампанського, а два склади зливаються в один!
То де компактніше? :-))
В одному з обговорень була пропозиція замість "програмне забезпечення" вживати компактне слово "софт". Підтримую цю пропозицію. Софт - слово коротке, точне і однозначне.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!